UA
Історії

Правила перемоги | Зранку – засідання, ввечері готуюсь до Олімпіади: історія борця і депутата Жана Беленюка

8 хвилин
Зранку – засідання, ввечері готуюсь до Олімпіади: історія борця і депутата Жана Беленюка - Фото
Фото з особистого архіву
28.11.2020, 18:51

Призер Олімпійських ігор-2016. Зараз нардеп від Слуги народу та заступник голови комітету з питань молоді та спорту. Його правила життя

"Усі мої перші змагання закінчувались поразками"

Мені було дев'ять, коли я прийшов на секцію греко-римської боротьби. У мене було два найкращі друга – Максим та Ярослав. У 1999 році Максим пішов з життя.

За рік після загибелі нашого друга ми прийшли на кладовище до нього. Тоді Ярослав мені розповів, що він почав займатися греко-римською боротьбою. Я пообіцяв йому також спробувати. До цього був футбол, баскетбол та навіть карате. Але боротьба захопила одразу.

Тоді про перспективне майбутнє професійного спортсмена ще ніхто не думав.

Усі мої перші змагання закінчувались поразками. Деякі з них вважали ганебними, наприклад, коли мене клали на лопатки.

Технічно також програвав, але я не покидав секцію. Так, не виходило, було складно, але мені подобалось. Достойний результат прийшов згодом, приблизно у дев’ятому класі. Тоді я вперше переміг на Чемпіонаті України.

За наполегливість потрібно подякувати моїй мудрій мамі. Вона завжди намагалась спочатку зрозуміти, у чому причина небажання тренуватися. Потім знаходила потрібні слова, аби я знову повірив у себе.

Казала, що ніякі дрібниці не повинні збивати зі шляху до мети. Нагадувала про мої спортивні досягнення, на яких не варто зупинятися. Це завжди допомагало.

Мене виховували жінки: мама та бабуся. Школу чоловічого виховання я пройшов у секції боротьби.

Без конфліктів та бійок у дитячому віці ніяк, тим паче у компанії хлопців, та ще й коли ти маєш інший колір шкіри.

Згодом навчився контролювати свої емоції та вирішувати конфліктні питання конструктивним діалогом, чим користуюсь і зараз, як і в особистому житті, так і в роботі.

Наприклад, після початку роботи у парламенті, мене часто запитували, чому я не блокую трибуну. Завжди відповідаю, що я не для цього прийшов в політику.

Я вважаю, що використання фізичної сили поза тренуваннями та змаганнями можливе лише у випадку загрози життю.

Я завдячую спорту за все, що зараз маю. За виховання, за загартований характер, а також за такі побутові речі, як догляд за собою. Наприклад, я ще змалку знав, як прати речі після змагань.

"У спорті тебе пам’ятають, поки перемагаєш"

Попри усі стереотипи щодо спортсменів та їхній розум, я добре вчився у школі. Пам’ятаю, як перед закінченням дев’ятого класу ми вирішували, чим буду займатися далі: піду в коледж отримувати професію чи присвячу себе спорту.

Це був складний вибір, тому що у спорті тебе пам’ятають, поки ти перемагаєш. Коли ти травмувався, нікому більше не потрібен. 

А якщо робиш ставку на навчання, ти отримуєш професію і маєш гарантії на стабільність.

До речі, я не був на випускному вечорі в одинадцятому класі. Готувався до Чемпіонату Європи. Потрібно було обирати: або готуєшся до змагань, або йдеш гуляти.

Це був свідомий вибір, я не жалкую. Знав, що результат виправдає себе. Так і сталося. Я посів третє місце на Чемпіонаті Європи серед школярів.

Під час вибору майбутньої професії переміг спорт. Я хотів далі боротися. Тому я вступив у Національний університет фізичного виховання і спорту.

"Усі були здивовані, що спортсмен, та ще й борець, має такі бали"

Я мав гарні результати з ЗНО. Усі були здивовані, що спортсмен, та ще й борець, має такі бали. Мені говорили: "Чого ти прийшов сюди? Ти можеш з такими балами вступити в навчально-орієнтований заклад!".

Існував ще один стереотип: в університет фізкультури йдуть ті, хто не хоче вчитися. Уявляють це так: спортсмени тренуються, а оцінки виставляють за досягнення. Та ті, хто хотів вчитися, робив це навіть маючи вільний графік навчання. Я був серед них.

Мені подобалась біомеханіка, а магістратуру закінчив за спеціальністю "Психологія спорту". Коли був не на зборах, біг на пари.

Я не дуже любив лекції, на яких збирається цілий потік. Мені подобались практичні заняття з викладачами у групі. Так можна було подискутувати, поставити безліч питань. Такий контакт з викладачем ще більше заохочував до навчання.

Вважаю, що отримав якісну освіту, адже університетські знання використовую досі.

"Уся моя спортивна кар’єра – підготовка до Олімпійських ігор"

Будь-які змагання складні. На Чемпіонаті світу у 2015 році я за день провів шість боїв! Це було вперше, коли я так багато боровся за день. Але ми всі були в таких умовах.

Мені було 24 роки, енергії було багато, виборов ліцензію, золоту медаль і поїхав на Олімпіаду-2016 в Ріо-де-Жанейро. Уся моя спортивна кар’єра – це підготовка до Олімпійських ігор.

В Ріо було складно не тільки через змагання, але й через умови. Десь спортивні об’єкти мали сирий ремонт, десь була антисанітарія. Після складного перельоту мій тренер, Володимир Шацьких, погано почувався.

Та ми приїхали показати результат. Я був сконцентрований на змаганнях, тому навіть такі побутові теми не завадили показати результат.

Був драматичний бій за право на золото з представником Росії Давитом Чакветадзе, в якому я програв, отримавши срібну медаль. Мені було важко усвідомити, що у нашому виді спорту є упереджене ставлення до спортсменів, що існує суб’єктивність суддів.

Я не вважаю це поразкою. Іноді здається, що олімпійське золото отримують поціловані Богом. Я отримав досвід, медаль, визнання українців.

Країна мала багато видатних спортсменів, які перемагали на чемпіонатах, але вибували після перших змагань на Олімпійських іграх. А я маю, хоч і срібну, але олімпійську медаль, яка зараз мотивує мене у новому році поборотися за золоту.

"Готуюсь до Олімпійських ігор в Токіо"

Коли я починав політичну кар’єру, мав свій сценарій подій: спочатку перемога на Чемпіонаті світу та отримання ліцензії на Олімпійські ігри-2020 в Токіо. Потім робота та паралельно тренування.

Під час депутатських канікул я б присвятив себе повністю спорту, а після Олімпійських ігор – політиці.

Але це ж 2020 рік! Пандемія коронавірусу змінила все. Я навіть уявити собі не міг, що Олімпійські ігри будуть перенесені на рік. Зараз навіть не впевнений чи відбудуться вони у 2021 році.

Та не втрачаю надії на виступ. Готуюсь до Олімпійських ігор в Токіо. Доводиться максимально оптимізувати своє життя.

Маю щоденні тренування протягом 2-2,5 годин. Зранку засідання чи зустрічі, ввечері тренування.

Добре, що є команда, яка підтримує і допомагає.

Коли є вільний час, зустрічаюсь з друзями. Полюбляємо грати в настільний теніс чи ходити в лазню. Також в мене є домашній улюбленець – собака Каспер. Ми з ним і гуляємо, і бігаємо. Намагаюсь приділяти достатньо уваги вивченню англійської мови та читанню.

Про депутатство і спорт

Після Олімпійських ігор я відчув підтримку українців. Отримав безліч повідомлень, дзвінків та коментарів після фінального бою. А коли став нардепом, не усі позитивно відреагували. Але я був готовим до цього.

Є люди, які не розділяють політичну повістку нашої партії. Тому з осудом ставляться і до мене.

За себе можу сказати, що маю свої погляди та думки щодо тих чи інших речей, звісно, що погоджуватись не завжди виходить, але, я завжди аргументую свою позицію фактами.

Мене загартувало дитинство. Тоді мені здавалося, що доля несправедлива лише до мене, а зараз розумію, що це була підготовка до сьогоднішнього дня.

Скрізь шукаю конструктив. Коли людина має обґрунтовану‌ точку зору, це дає розуміння, що вона думає, розвивається і хоче змін на краще. У іншому випадку ліпше утриматись від негативних коментарів.

Як спортсмен я розумію, чого не вистачає атлетам. Ще до політичної кар’єри завжди озвучував проблеми спортивної сфери. Зараз також захищаю інтереси спорту. Наприклад, виступаю проти карантину вихідного дня.

Спілкуючись з людьми зі спорту, розумію, яких збитків їм завдасть рішення Уряду.

Він мав би розробити стратегію допомоги, в тому числі й сфері спорту, почати її  реалізовувати, а вже потім приймати рішення про обмежувальні заходи. Є багато досліджень, що доводять: ризик захворіти ковідом на спортивних заняттях мінімальний.

Також станом на сьогодні, за моєю інформацією, заблоковане фінансування заходів спортивних федерацій в обсязі приблизно 60 млн грн.

Я не можу залишатися осторонь цієї проблеми. Невідкладно направлю депутатські звернення з проханням забезпечити 100% фінансування заходів, які вже проведені або зараз проводять спортивні федерації.

Створення таких "штучних" проблем для українських спортсменів напередодні Олімпійських ігор неприпустимо.

Мені знайома стаття витрат професійних спортсменів. Правильне збалансоване харчування, відновлювальні масажі, басейни, лазня, спортивний одяг. Це все коштує чималих грошей.

Тому наша команда сприяла збільшенню президентських стипендій для спортсменів. Її отримують призери європейських та світових змагань.

До мене звертається багато спортсменів і з приводу побутових питань, з якими ми намагаємось допомогти. Наприклад, непорозуміння з президентом федерації чи з головним тренером. Тоді я можу владнати це питання не як депутат, а як людина.

Дзвоню, захищаю інтереси спортсмена, намагаюсь знайти компроміс. Комусь треба отримати квартиру, яка є заслуженою, але виникають якісь перепони, у когось наречена з іншої країни хоче отримати громадянство. Я намагаюсь це вирішувати.

Щодо депутатських амбіцій, то хотілося б побачити, як використовують кошти, закладені на ремонт спортивних закладів, побудову нових об’єктів, покращення спортінфраструктури.

На наступний рік на розбудову спортивної інфраструктури закладено близько 500 млн. Наче сума солідна, але для такої держави, як Україна, і для занедбаного стану нашої інфраструктури, хотілось би більшого.

Але зважаючи на те, в якому стані зараз економіка, складно говорити про "золоті гори". Наразі є набагато важливіші речі, на які потрібні гроші.

Минулого року ми намагались внести субвенцію 617 млн на збільшення зарплат тренерам ДЮСШ по всій Україні. Комітет з питань бюджету на це не пішов. Сума була надто великою. Але міста, у яких є кошти на фінансування  в місцевих бюджетах тренерів, підвищили їм зарплати. 

Наразі я в політиці, але далі не знаю, що буде. Ще рік тому були лише спортивні амбіції, зараз все змінилося. Стараюся бути максимально ефективним на своєму місці.

Альона Низовець
Альона Низовець
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини