Сім’я, житло чи патріотизм: що мотивує жінок залишатися в Україні
Центр економічної стратегії разом з Інститутом поведінкових досліджень при American University Kyiv провели дослідження, щоб з'ясувати, що спонукає жінок залишатися в Україні. Виявилося, що 79% опитаних респонденток вважають важливим залишатися в країні.
Більшість жінок, які наразі проживають в Україні, бажають залишатися як у країні загалом, так і у своєму населеному пункті. Майже половина респонденток вважають це важливим: 45% стосовно України та 40% — щодо свого міста чи села. Водночас лише 6% жінок заявили, що для них не має значення перебування в Україні, а 11% зазначили, що не є важливим залишатися у своєму населеному пункті.
Наміри залишатися в Україні мають зв’язок із фінансовим становищем: що вищий рівень доходу, то більше жінок прагнуть залишитися. Зокрема, 85% представниць категорії "ні в чому собі не відмовляємо" бажають залишитися, тоді як серед тих, кому не вистачає на продукти, цей показник становить лише 67%.
Основною причиною рішення залишатися більшість респонденток (91%) назвали сім’ю. На другому місці опинилася відповідь "це моя країна", а на третьому — "я маю тут житло".
Водночас 66% респонденток зазначили, що не мають бажання залишати країну, тоді як 20% хотіли б виїхати, але не мають такої можливості. Жінки, які вже мали досвід виїзду за кордон і повернулися, на 14% частіше розглядають варіант повторного від'їзду.
До груп жінок, які частіше розглядають можливість виїзду, належать молоді жінки 18–29 років, а також ті, хто не перебуває у шлюбі або розлучений. Наявність дітей, їхня кількість, а також кількість дорослих у домогосподарстві суттєво не впливають на наміри залишити країну.
Основною причиною еміграції є бажання досягти фінансової стабільності та безпеки. До того ж 63% жінок вважають, що діти за кордоном матимуть кращі умови для розвитку.
Водночас лише 30% респонденток зазначили, що хотіли б виїхати для отримання кращого доступу до медичних послуг.
Головним бар’єром для переїзду залишається психологічний аспект. Більше ніж 60% опитаних не хочуть починати все спочатку, адаптуватися до нової культури чи стикатися з невідомістю.
Щодо громадської думки, осуд від тих, хто залишився, не відіграє значної ролі — лише 12% жінок вказали його як фактор.
