Батьків приваблює дитиноцентризм. Як обрати приватну школу та що зараз у тренді

"Моєму старшому синові зараз — 20 років, молодшому — 18, а доньці 13. Усі вони мають особливі навчальні потреби, тому коли я обирала школи для дітей, одразу розглядала приватні заклади. На той момент іще не було інклюзії, а для мене було важливим, в яке середовище потраплять діти, як їх зустрінуть у школі", — розповідає LIGA.net Олена Степаненко, мама трьох дітей.

Сьогодні у школі навчається лише її донька, сини випустилися і стали студентами. Та досвід вибору навчального закладу в жінки чималий — за понад 13 років її діти загалом встигли повчитися у п’ятьох приватних школах України й іще в одній за кордоном. 

Ми запитали в Олени, на що варто звертати уваги під час вибору навчального закладу для дитини, а також дізналися у представників українських шкіл про тенденції у приватній освіті.

Якими бувають приватні школи?

За даними платформи з добору освітніх закладів School Navigator, в Україні налічується 459 приватних шкіл, 189 із яких розташовані у Києві. Заклади відрізняються за: 

• формою навчання (офлайн, дистанційне, змішане, екстернат);
• віковою групою (дошкільні, молодша, середня чи старша школа);
• навчальною програмою та підходами (НУШ, "Росток", "Інтелект", авторська програма та інші);
• поглибленим вивченням певних дисциплін;
• організацією навчального процесу (школа повного або неповного дня, вечірня школа тощо);
• вартістю навчання (найбільше шкіл пропонують свої послуги в діапазоні 10 000 – 20 000 грн та 5 000 – 10 000 грн за місяць). 

"За останні 5-7 років ринок приватної освіти стрімко розвивався і, попри початок повномасштабного вторгнення, основна маса шкіл продовжила свій розвиток. Це свідчить про велику незакриту потребу батьків мати можливість вибору школи для своєї дитини", — пояснює Наталія Тарченко, співзасновниця освітньої агенції DEC education. 

Приватні навчальні заклади також поділяються на два типи: ті, які мають ліцензію на свою діяльність, та школи, учні яких атестуються в інших навчальних закладах. Друга категорія — це проєкти, які пропонують навчання за авторськими методиками. Вони можуть бути як зовсім маленькими (від 50 дітей), так і великими (до 1 000 дітей). 

"Зараз київські школи майже досягли за кількістю показників 2022 року. Так, багато родин виїхали та полишили школи. Але так само багато родин переїхали до Києва з територій, де ведуться бойові дії", — пояснюють в агенції. 

"Я виховую не учнів, а особистостей". Історія Олени Степаненко

Коли Олена Степаненко обирала приватний навчальний заклад для свого старшого сина, в неї було кілька критеріїв. Перш за все жінка шукала школу, де використовували вальдорфський підхід до навчання. У ньому надають перевагу індивідуалізації та збалансованому розвитку дитини, коли вчитель виступає наставником, оцінювання проводиться неформально, а в навчальному процесі використовують мистецтво та рукоділля. 

"У класичну вальдорфську школу син не потрапив, бо там була дуже велика черга. Але на той момент у селі Чайки під Києвом був приватний ліцей "Михаїл", де використовували елементи вальдорфського навчання. Для мене було дуже важливо, щоб у дитини була додаткова допомога, тому що син мав інвалідність. Вони дали йому наставника, який допомагав освоїтися у новому просторі та впоратися з особистими проблемами", — пригадує Олена. 

Через складнощі навчання у колективі старший син згодом перейшов на домашню форму, а в 2015 році — на дистанційне навчання у школі Optima. Там він був до 8 класу. Вибір старшої школи обумовив інтерес хлопця до ІТ-напрямку, тож середню освіту він завершив у київській приватній школі Main School, каже Олена: 

Бажання дитини ходити в той чи інший навчальний заклад — важлива складова, пояснює жінка. Коли разом із молодшим сином вона проходила тестування в середню школу, то в одному із закладів він не склав іспит. На запитання мами "Що трапилося?" хлопчик відповів: "А я не хочу сюди". В іншому, більш привабливому для сина навчальному закладі, іспит пройшов успішно. 

Молодший син Олени в середніх класах навчався у приватній школі "Європейський колегіум", де вивчав дві мови: англійську та німецьку. Згодом він поїхав на навчання в Баварію (Німеччина), але навіть попри повномасштабну війну захотів повернутися додому — хлопцеві не сподобалося зверхнє ставлення тамтешніх студентів до експатів. Повернувшись, він вступив до школи, яку завершив старший брат. Цей вибір обумовила необхідність підтягнути знання за пропущений рік і підготуватися до НМТ, а в закладі саме була подібна програма. 

Наймолодша дитина Олени зараз навчається в "Європейському колегіумі". Доньці й матері там подобається. Втім, що буде у старшій школі — невідомо, адже дівчинка проявляє інтерес до гуманітарного напрямку: 

"Я виховую не учнів, а особистостей, і розумію, що в одній сім’ї не може бути однакових дітей, усі різні. (...) Ми з нею радимося і приглядаємося до іншої школи, де інші напрями навчання, де йдеться більше про можливість змінювати світ, говорити й обстоювати щось. Це доньці більше підходить. У деяких є клуб вихідного дня, і вона може познайомитися, подивитися, чи їй це цікаво, чи вона хоче туди". 

На що звертати увагу під час вибору школи? Поради освітян

Розташування школи — одне із найпоширеніших питань, якими цікавляться батьки під час вибору приватного навчального закладу, розповідає директорка та співзасновниця школи Integral School Ірина Колесникова. Серед інших критеріїв, яким батьки приділяють найбільшу увагу, вона називає: 

• кількість дітей у класі;
• спосіб харчування (власна кухня чи кейтеринг);
• наявність укриття;
• наявність достатнього вибору позашкільних курсів та студій;
• режим роботи закладу (для деяких батьків важливо, щоб школа працювала повний день з 8:00 до 19:00);
• академічне спрямування школи;
• система мотивації у школі;
• наявність у школі логопеда, психолога та медичного працівника. 

"Найчастіше батьків мотивує те, що школа працює повний день. Тобто вони можуть працювати спокійно і вже забирати дитину ввечері. Дитина нагодована, виконала всі уроки та відвідала гуртки, які їй подобаються. А вечір батьки можуть присвятити вже якісному родинному спілкуванню. Друге — це те, що ми можемо формувати класи, менші, ніж у звичайних  школах. І третє — це наявність сховища та можливість офлайн-навчання", — пояснює інша співзасновниця закладу Ірина Бородіна. 

Однак, додає вона, окрім усіх цих критеріїв, важливо, аби батьки цікавилися цінностями та місією навчального закладу. Адже від цього залежить і організація навчального процесу, і вибір вчителів:

Про важливість поділяти цінності та місію закладу розповідає і Валерій Хмельницький, голова комунікацій приватної школи "Майбутні". Заклад позиціює себе як демократична школа, в якій діти можуть вільно обирати дисципліни та брати участь в управлінні школою. Обов'язкової навчальної програми тут немає. Державне тестування та атестація відбуваються у партнерстві з онлайн-школою, в якій діти навчаються на екстернаті. 

"Ми пропонуємо курси, глибші за звичайну шкільну програму, а пропозиція тем і напрямків у нас набагато ширша. В нашій системі діти вчаться жити зі свободою вибору. Ми віримо, що чим більше дитина обирає, чим більше рефлексує наслідки своїх виборів, чим більше успішних досвідів проживає в результаті саме свого вибору, тим свідомішими стають її наступні рішення. Якщо ми говоримо про випускників, то націлюємося на людину, яка в повній мірі розкриє цінність від цього навчання вже у 30-40 років, буде автором свого життя, вільним, свідомим громадянином, небайдужим до своєї країни, розумітиме складні системи, матиме свою позицію та цінності", — пояснює він. 

Аби у дитини все вийшло у цій школі, команді важливо, щоб батьки були з ними "на одній сторінці", щоб вони поділяли цінності й підходи навчального закладу. Для цього школа пропонує досить тривалий процес знайомства, проводить окрему освітню "Школу для батьків" перед початком року з новими сім’ями. Іноді буває так, що батькам або дитині демократична система не підходить.

"Зазвичай до нас приходять батьки, яким близькі наші цінності, але стабільно є 5-10% тих, хто відсіюється. Причини різні, наприклад, батьки хвилюються, що дитина не обирає предмет, який здається їм дуже важливим. Якщо з цим переживанням не вдається впоратися з нашою допомогою, то може бути так, що родина обирає інший заклад, — пояснює Валерій Хмельницький. — Однак часто буває так, що спершу батьки сумніваються, але готові спробувати, а потім дитина розкривається у школі, щаслива приходить додому і розповідає про всі круті досвіди, які з нею стаються. Часто фідбек дитини відіграє ключову роль в тому, що сім'ї залишаються з нами". 

Водночас академічна директорка школи повного дня "МрійДій" Мирослава Товкало розповідає, що найчастіше батьків мотивують віддати свою дитину до тієї чи іншої школи три речі: професійність учителів, цікава освітня програма та хороша інфраструктура: 

"Я би просто пішла до школи, поспостерігала за шкільною культурою, як спілкуються між собою на перервах спілкуються учні, як вони співпрацюють з учителями, яка атмосфера панує у школі. Також би проаналізувала програму, познайомилася із вчителями, які можуть навчати мою дитину. Тоді б подивилася на інфраструктуру і робила висновки. Так само важливо мати пробний період навчання, щонайменше три дні, коли дитина може повчитися разом із майбутніми однокласниками, спробувати себе у класі", — каже академічна директорка школи. 

Що нас чекає? Тенденції у приватній шкільній освіті

"Завжди у кожній державі приватна освіта є носієм інновацій. Тому те, що вона зараз зберігається в Україні попри повномасштабну війну, — це велике досягнення і гарантія нашого майбутнього", — зазначає Мирослава Товкало. 

Серед основних тенденцій приватної шкільної освіти вона називає: 

• зосередження на дитині, розвитку її компетентностей та м’яких навичок;
• розвиток креативності й уміння мислити в дитини (дизайн-мислення);
• поглиблене вивчення англійської мови;
• наявність максимально можливого вибору предметів, проєктів та позакласної діяльності. 

"Ми бачимо, як війна вносить корективи в очікування батьків і освітні потреби дітей. Скажімо, сьогодні наші учні потребують постійного психологічного супроводу, щоразу більше дітей дошкільного і молодшого віку — зустрічей із логопедом. І це не випадково, зовнішні умови впливають на дитину. У садочках "МрійДій" щотижневі ігри з логопедом — це не просто тренд, а важлива потреба дітей, які живуть у стресових умовах у напіввіртуальному світі", — пояснює академічна директорка закладу.

Співзасновниця школи Integral School Ірина Бородіна основними тенденціями у приватній освіті називає індивідуалізовані освітні траєкторії та залучення штучного інтелекту в навчальний процес. 

"Минулого року я побувала на освітній конференції в Сан-Дієго, де дуже багато говорили про EdTech і те, як штучний інтелект впливатиме на освітній процес. Зокрема, казали, що ШІ приведе до більшої доступності якісної освіти. Вже є персональні вчителі, які, наприклад, допомагають дитині вчити англійську мову на її рівні, з її швидкістю, без тиску та порівняння з іншими дітьми", — зазначає вона. 

Штучний інтелект вже використовують у навчальному процесі. Однак найближчим часом він не зможе повністю замінити звичайне навчання, особливо у молодшій школі, вважає Ірина Бородіна: 

"Зараз є багато питань щодо етичної сторони використання ШІ в освіті та безпеці. У мене двоє синів, і якщо мені зараз потрібно буде обирати між штучним інтелектом та живою людиною, то я оберу справжнього вчителя. Тому що я не знаю, хто ту програму написав, що у неї вклали, з чим потім до мене прийде дитина. Але у майбутньому освіта може бути більш доступною та персоналізованою завдяки ШІ. І ми побачимо це дуже скоро". 

Водночас в освітній агенції DEC education звертають увагу на такі тренди у приватній шкільній освіті: 

• перехід навчальних закладів на повний день, коли дитина перебуває у школі з ранку до вечора;
• навчання та постійний розвиток керівників навчальних закладів;
• впровадження програм, за якими дитина може отримати міжнародний диплом. 

"Different is beautiful — що більше є різноманітних шкіл, то більше потреб може бути закрито та більше можливостей отримають діти для побудови успішного майбутнього", — зазначає співзасновниця агенції Наталія Тарченко.