Довірити улюбленця. Як обрати клініку та ветеринара для домашньої тварини
Нещодавно українська модель і співачка Даша Астаф’єва поділилася історією смерті свого домашнього улюбленця Чічіко — шестирічного песика породи шиба-іну, фото якого зірка регулярно публікувала у соцмережах. Після прогулянки 23 вересня тварина почувалася недобре, жінка запідозрила отруєння та відвезла улюбленця до ветклініки, де Чічіко обстежувався упродовж всього життя. Через два дні песик помер.
"Я одразу попросила віддати мені запис із камер, аби побачити, що відбувалося з твариною з того моменту, коли ми її тут лишили. Це клініка, там усюди камери. Катерина та Віталій (Долецькі, власники клініки. — Ред.) пообіцяли запис дати, але запевнили, що легше від цього мені не стане. У шоковому стані ми поїхали додому. Сперечатися сил не мала. Звісно. Записів мені ніхто не дав. Виписку й перелік наданих Чічі послуг — теж", — розповіла Астаф’єва.
Вона звинуватила лікарів клініки у недбалості й закликала людей, які стикалися з подібним, розповісти про свій досвід. У коментарях під відео підписники зірки поділилися десятками історій про те, як втратили чи ледь не втратили своїх тварин.
LIGA.Life не залишилася байдужою до цієї теми. На жаль, ніхто не в змозі повернути улюбленця. Але досвід інших і знання, як вберегтися від недбалості ветеринарів, допоможуть уникнути подібних історій у майбутньому. На що звернути увагу при виборі клініки та лікаря, яка поведінка ветеринара чи домашнього улюбленця має насторожити й що робити, якщо ви переконані у лікарській помилці? Про це ми запитали у менеджерки з лікування тварин ГО "Зоопатруль Україна" Дар’ї Балидіної.
Як обрати ветеринарну клініку та лікаря
"У першу чергу варто звернути увагу на відгуки про клініку та лікаря, як би то банально не було. Краще, якщо це "живі" відгуки від ваших друзів чи знайомих, адже інтернет-коментарі часто пишуть копірайтери самих клінік. Також так вже історично склалося, що люди більше схильні висловлювати у відгуках своє невдоволення, аніж вдячність. Тому у потенційного клієнта може скластися хибна думка про заклад", — зазначає Дар’я.
На її думку, при виборі ветеринара, потрібно звертати увагу на спеціалізацію лікаря. Тут, пояснює вона, все, як і в людей: краще обирати вузькопрофільного спеціаліста. Адже ортопед не вилікує вашому улюбленцю захворювання очей, а дерматолог — біль у животі.
Що у поведінці лікаря має насторожити? Серед "червоних прапорців" Дар’я Балидіна називає:
- прихильність до недоказової медицини;
- використання несертифікованих препаратів чи харчових добавок.
На думку експертки, ця поведінка ветеринара часто може свідчити про низький рівень його лікарської кваліфікації або ж про певні комерційні домовленості з виробниками таких засобів.
На що звернути увагу в поведінці тварини
Деякі власники пов’язують стрес у домашніх улюбленців з некваліфікованістю ветеринарів. Однак, зазначає Дар’я Балидіна, незалежно від якості персоналу, лікарів, клініки чи типу маніпуляції (планова вакцинація, оперативне втручання тощо), незнайомі люди, голоси й запахи будуть завжди викликати у тварини занепокоєння.
"Згадайте себе під кабінетом у стоматолога — ви теж нервуєте, хоч і розумієте, що це вам потрібно. Але хвостику ти не поясниш, що це для його ж блага. Тваринам не подобаються запахи медикаментів, дезінфекційних засобів. Вони дуже насторожено ставляться до нових людей, особливо тих, хто робить їм боляче: уколи, забір крові, навіть вимірювання температури — це потрібні, але не дуже приємні для тварини процедури", — пояснює експертка.
Серед ознак стресу можна виділити відмову від їжі та слинотечу. У котів — здиблена шерсть, часте дихання ротом і активне линяння. У собак — надмірна активність або, навпаки, млявість. Після стресу у тварини може бути затримка із туалетом.
Якщо ж говорити про стан домашнього улюбленця після візиту до ветеринара, то важливо, аби лікар пояснив власнику, які маніпуляції проводив, і попередив, як після них тварина може поводитися вдома. Наприклад, після стресу коти часто можуть ховатися і шипіти на членів родини. Звісно, це йдеться про випадки, коли потреби лишати хвостика на стаціонарному лікуванні немає.
Важливо поспостерігати за поведінкою улюбленця. Що має насторожити:
- тривала млявість;
- апатія;
- відсутність апетиту;
- проблеми з туалетом;
- малорухливість улюбленця.
Якщо за неважких хвороб і станів ці симптоми спостерігаються довше трьох днів, слід терміново звернутися до лікаря.
"Тваринку в гострому стані краще залишити на стаціонарі під наглядом лікарів до повної стабілізації. Якщо ж ви вирішили забрати улюбленця у важкому стані додому для подальшого лікування, то маєте усвідомлювати свою повну відповідальність за це рішення. У такому випадку постарайтеся бути на зв’язку з ветеринаром, проговоріть із ним цей момент. У важких станах лікар не відповідає за тварину, яка не перебуває під його наглядом", — пояснює менеджерка з лікування тварин ГО "Зоопатруль Україна".
Як дізнатися, чи лікар не нашкодив тварині
На жаль, історія Даші Астаф’євої — лише одна із багатьох. Втрата домашнього улюбленця його власникам завжди приносить сильний біль. А ще гнів, розпач, безпорадність та безліч інших негативних емоцій, які накривають з головою. У такій ситуації складно об’єктивно оцінити ситуацію та зрозуміти: загибель тварини сталася з вини лікаря чи ні.
"Так, на жаль, історії про смерть тварин у ветеринарних клініках — це не рідкість. Таке трапляється навіть у найкращих спеціалістів. Це неймовірна втрата для власників, тому вони реагують на це відповідно. Проте варто зазначити, що причини таких ситуацій часто не залежать від компетентності лікарів та маніпуляцій, які вони проводили", — зазначає Дар’я Балидіна.
Вона пояснює: часто проблеми зі здоров’ям тварини виявляють занадто пізно. Власники можуть пропустити щось у догляді за твариною, не помітити ознак розвитку хвороби або звернути на це увагу і подумати, що це скоро мине. Не рідко до фахівців звертаються вже у критичному стані, коли вдіяти щось практично неможливо. Тому важливі регулярні чекапи здоров’я тварин.
Певна річ, додає Дар’я, лікар не має на меті зробити вашій тварині погано. Але існує людський фактор, який може впливати й тут. Тому не бійтеся ставити питання про процес лікування вашого улюбленця. Якщо вам здається, що ветеринар щось не зауважив — закцентуйте на цьому. Якщо вам не подобається лікар, не бійтеся його поміняти.
"Це непопулярна думка і до цього важко прийти в емоційному стані, але не спішіть звинувачувати лікаря. Бувають випадки, коли тварині вдома стає зле, а клініка в цей момент не працює або знаходиться далеко і тварина потрапляє до фахівця занадто пізно. Або ж у клініці стан хвороби із первинного різко переходить у гострий через індивідуальну реакцію організму чи особливості перебігу хвороби. В ідеалі краще вислухати обґрунтування ветеринара. Але це в ідеалі. Ветеринари, як і лікарі людей, часто мають знижену емпатію до таких ситуацій, тому краще не очікуйте, що лікар буде плакати, і не звинувачуйте його в цьому. Емоційна реакція тут не характеризує фаховість", — зазначає експертка.
Якщо ж ви переконані у лікарській помилці, додає вона, алгоритм дій такий:
- ви забираєте тварину і маєте зробити офіційний розтин у незалежних експертів;
- експерт дає висновок, в результаті чого загинула тварина;
- із цими документами варто йти до юриста, який далі буде супроводжувати вашу судову справу проти непрофесійного лікаря.
Важливо зберігати усі аналізи та виписки з клінік, які ви отримуєте. Або вимагати від лікарів надати ці документи. Адже вони можуть стати доказами у вашій справі.