Зміст:
  1. Немає доступу — немає клієнта
  2. Що робити і скільки це може коштувати?
  3. Як компанії роблять свої послуги інклюзивними?

До повномасштабної війни, за даними Держстату, в Україні були зареєстровані понад 2,7 мільйона людей з інвалідністю. Сьогодні через активні бойові дії та російські атаки по цивільних об’єктах їхня кількість щоденно росте. 

Цікаво про здоровий спосіб життя на YouTube-каналі LIGA Life

Це загострює потребу адаптації контенту та послуг для людей з інвалідністю: забезпечення архітектурної доступності закладів, організації перекладу спортивних чи культурних заходів жестовою мовою або запуск інклюзивних таксі. LIGA.Life дізналася, яка в Україні ситуація із доступністю бізнесу та як компанії адаптують свій контент і послуги для людей з інвалідністю. 

Немає доступу — немає клієнта

Серед найпоширеніших проблем, з якими стикаються люди з інвалідністю під час взаємодії з бізнесом, — архітектурна недоступність та непристосованість сайтів. Про це розповідає заступниця керівника ініціативи "Доступно.UA" Наталія Пархитько

"Усе починається з того, що людина взагалі не може зайти до закладу і через це не має змоги скористатися послугою або придбати товар. Коли ми створювали рейтинг доступності міст "Тостер", то виявили, що лише 4% перевірених закладів відповідали вимогам. І це ми навіть не враховували міста-мільйонники або села", — пояснює експертка. 

За її словами, перші півроку з початку повномасштабної війни робота над доступністю громадських закладів та публічних просторів була призупинена. Але вже наприкінці 2022 року "Доступно.UA" почали отримувати багато запитів щодо покращення інклюзивності. 

"Для мене особисто найбільшим сюрпризом стало звернення голови ОСББ житлового будинку, який хочуть переоблаштувати і зробити доступним. Це величезний показник. І ця тенденція все активніше розвивається", — додає заступниця керівника "Доступно.UA".

Власники та менеджери бізнесів дедалі частіше замислюються про інклюзивність. Утім, зазначає Наталія Пархитько, не усі розуміються у державних будівельних нормах, тож недобросовісні підрядники можуть споруджувати ті ж пандуси без дотримання нормативного кута нахилу. Як наслідок їх доводиться перебудовувати, що значно дорожче. 

Та ж ситуація з адаптацією сайтів для людей із порушеннями зору. Вебресурс приватних компаній рідко пристосовують для незрячих користувачів. А до адаптованих версій державних вебсторінок є питання щодо якості та відповідності технічним нормам. 

Що робити і скільки це може коштувати?

Краще одразу зробити заклад, послугу чи сайт інклюзивним, аніж потім переробляти, вважає Наталія Пархитько. Для цього необхідно дослідити технічні вимоги та державні будівельні норми, а за потреби — провести консультацію зі спеціалістами з доступності. 

Якщо немає власної команди програмістів, то за адаптацією сайту можна звернутися до сторонніх розробників. Це, за словами представниці "Доступно.UA", не коштуватиме дорого — близько 10 тисяч гривень, але усе залежить від локації та інших особливостей. 

Що стосується архітектурної доступності, то на вартість впливають обсяги роботи. Облаштування пандуса у закладі з кількома сходинками та нанесення контрастного маркування може коштувати до 10 тисяч гривень з урахуванням 20% на непередбачувані витрати. Придбання ліфта, підіймача, розширення входу з 60 см до нормативних 90 см або облаштування інклюзивної вбиральні обійдеться дорожче.

Серед загальних рекомендацій, які дозволять зробити заклад більш доступним для людей з інвалідністю, експертка виділяє: 

  1. Навчання та тренінги для працівників щодо роботи з клієнтами, які мають інвалідність;
  2. Облаштування пандусів відповідно до державних будівельних норм;
  3. Нанесення контрастного маркування та візуальне виділення входу до закладу. У жодному разі це не повинні бути скляні прозорі двері;
  4. Нормативний вхід шириною від 90 см. В ідеалі — автоматичні розсувні двері;
  5. Облаштована відповідно до ДБН вбиральня з поручнями та дзеркалами на оптимальній висоті. 

"Ці зміни можуть потребувати часу, грошей і зусиль. Але вигода очевидна. У таких доступних і відкритих закладах зустрічаються компанії, в яких є люди з порушеннями опорно-рухового апарату. І вони продовжують туди ходити, навіть якщо самі не мають інвалідності", — пояснює Наталія Пархитько. 

Вона зазначає: зробити послуги чи товар більш інклюзивними можна і без великих витрат. Для цього існують грантові програми, спрямовані на розвиток та покращення доступності бізнесів. 

"Зараз дуже багато таких грантів. Вони не завжди сфокусовані суто на інклюзивності, а мають більш загальне спрямування на розвиток бізнесу. Можуть бути якісь обмеження по областях. Але це чудовий шанс стати більш доступним і при цьому не витратити нічого зі своїх коштів", — розповідає вона.

Водночас для бізнесу створюватимуть і систему покарань. За словами Наталії Пархитько, "Доступно.UA"  намагатимуться лобіювати запровадження відповідальності для закладів, які не переоблаштували або відразу зробили недоступними для людей з інвалідністю.

"Ми будемо працювати над тим, щоб таке покарання було дорожче, ніж будівництво пандуса, облаштування входу чи вбиральні. Тому що це порушення прав людини. Якщо у власників бізнесів не працює свідомість, то має працювати адміністративна чи кримінальна відповідальність", — підсумовує експертка. 

Як компанії роблять свої послуги інклюзивними?

Ситуація з інклюзивністю закладів та послуг в Україні поступово покращується й можна говорити вже про низку успішних кейсів. Це і номери для людей з інвалідністю в готелі Ibis Styles Centre у Львові, і ліфти для маломобільних груп населення на Центральному залізничному вокзалі у Києві, і коректні інформаційні таблички у супермаркетах "Сільпо". 

Зокрема, у 2014 році медіасервіс MEGOGO створив соціальну ініціативу "Дивись як чутно" для глядачів із порушеннями слуху та зору. 

"Спочатку команда поступово нарощувала кількість контенту з перекладом жестовою мовою, а стрімке зростання відбулося під час пандемії COVID-19. У 2021 році з’явилася можливість реалізовувати переклад на офлайн заходах, за якими всі дуже скучили. Того року "Дивись як чутно" стали партнером 14 концертів, двох музичних фестивалів, шістьох спектаклів, вісьмох стендапів, багатьох навчальних лекцій та екскурсій", — розповідає LIGA.Life Валерія Толочина, директорка з маркетингу медіасервісу. 

Під час повномасштабної війни команда не зупинила роботу. Якщо у 2022 році для перегляду на MEGOGO були доступні 742 об’єкти з перекладом жестовою мовою, то станом на червень 2023-го їх уже 1599. 

У липні минулого року "Дивись як чутно" запустили додаткову функцію відповіді жестовою мовою для служби підтримки. З її допомогою люди із порушеннями слуху можуть звернутися із запитом у спеціальний Telegram-бот та отримати допомогу у форматі відеоповідомлень. А на початку 2023 року проєкт почав перекладати жестовою мовою прямі трансляції матчів. 

"На жаль, поки що глухі глядачі мають не так багато контенту та заходів, тому вони дуже цінують і завжди радо підтримують наш проєкт. Ми отримуємо чесні поради та відгуки, кого із перекладачів вони краще розуміють. Кожен в "Дивись як чутно" відчуває підтримку глядачів, а особливо приємно бачити відгуки дітей. Це наше натхнення!" — додає Валерія Толочина. 

Інший приклад — можливість виклику класу таксі "Інклюзивний", яку Uklon запустив у квітні 2023 року. Послугу створили для пасажирів на кріслах колісних, які подорожують без супроводу. Під час поїздки вони зможуть скористатися допомогою водіїв, які пройшли спеціальний тренінг. 

"Ще 3-4 роки тому ми почали замислюватися над питанням доступності та надавали промокоди на поїздки для дітей з інвалідністю. Проте побачили, що така модель роботи була неідеальною, адже не всі авто для цього підходять. Зараз, в умовах повномасштабної війни, кількість людей з інвалідністю в Україні лише збільшується. Тому було розуміння, що така послуга буде актуальна", — розповідає Сергій Смусь, співзасновник Uklon. 

Наразі інклюзивний клас доступний для пасажирів у Києві та передмісті. Там працюють перші чотири адаптовані автомобілі, а в найближчі тижні Uklon очікує ще на дві машини. На майбутнє компанія планує масштабувати послугу на інші великі міста, зокрема на Львів та Дніпро. 

Перші місяці роботи інклюзивних таксі дозволили виявити проблеми та знайти їхнє вирішення, пояснює Сергій Смусь. Одним із найбільших викликів для компанії стали нецільові замовлення, коли користувачі, яким насправді не потрібен інклюзивний клас, помилково його викликають.

"Найчастіше це відбувається через неуважність чи незнання, про що саме ця послуга. Щоб розв'язати цю проблему, ми ухвалили тимчасове рішення, аби водії продзвонювали усі замовлення для уточнення, чи дійсно пасажиру потрібне саме адаптоване авто. Як більш стійке рішення — змінюємо дизайн та відображення класу в застосунку Uklon, а також проводимо інформаційні освітні кампанії", — розповідає LIGA.Life співзасновник компанії. 

Іншим викликом став час очікування таксі. Зараз він становить до пів години. На цей показник впливають дві причини: хибні замовлення, які водієві потрібно опрацювати та валідувати, а також недостатня кількість авто. Останню проблему планують вирішити завдяки збільшенню кількості таких машин.