Як обрати військового інструктора: поради та чекліст

Нещодавно в топи українського сегмента YouTube увірвалося відео каналу "Телебачення Торонто" з викриттям псевдоінструктора Алі Шехайтлі. До 24 лютого 2022 року чоловік був тренером із тайського боксу, а сьогодні за його TikTok-акаунтом слідкують понад 450 000 підписників. 

На своєму каналі Алі Шехайтлі публікує відео про військовий вишкіл та самооборону, а в численних інтерв’ю розповідає про бойовий досвід і "реальну війну". Саме ці відео та "навчання" викликали обурення серед спільноти інструкторів та військових, адже, як виявилося, деякі уроки цього інструктора можуть не лише не допомогти, а й ставлять під загрозу життя людей. 

Цей випадок — не поодинокий. Для початківців, які хочуть пройти курси військового вишколу, існує ризик натрапити на непрофесіонала чи самозванця. Як правильно обрати інструктора, хто ним може стати та на що варто звернути увагу, аби ціною таких "навчань" не стало ваше життя та здоров’я, LIGA.Life запитала в Олександра Пушкіна — добровольця ЗСУ та військового інструктора, який бере участь у бойових діях.

Хто може стати інструктором?

Олександр підписав контракт зі Збройними Силами України наприкінці 2014 року і вже за кілька місяців, у лютому 2015-го, брав участь в АТО на сході України. Через рік військовий пройшов перший курс із вогневої підготовки за кордоном. 

Шлях до того, аби стати інструктором, тривав три роки. Спершу Олександр пробував себе у стрільбі, виконував базові вправи та вивчав тактику. Згодом організовував тренування з вогневої підготовки для друзів-військових. Чоловік зацікавився цим напрямом, відвідував різноманітні курси, їздив на чемпіонати Європи та світу, а у 2019 році офіційно розпочав навчання не лише для військових, але й для цивільних. 

"Інструктор — це людина, яка щодня розвивається сама і розуміє, як покращити знання та вміння інших. Зараз в Україні дуже багато людей, які один-два рази поїхали на полігон, спробували постріляти, почитали інформацію в інтернеті, подивилися відео — і видають себе за тренерів із військового вишколу. Але це не так. Я віддав цьому майже 10 років свого життя і досі продовжую вчитися новому", — розповідає Олександр Пушкін. 

За його словами, аби стати військовим інструктором, важливо мати:

1. Відповідні знання та навички, здобуті як під час бойового досвіду, так і під час постійного навчання.

2. Бажання і вміння ділитися цими знаннями, виправляти якісь недоліки й допомагати іншим ставати кращими.

Як обрати курс військового вишколу?

Перше питання, яке варто поставити собі: "Чого я хочу навчитися?" Адже з конкретним запитом знайти потрібну людину значно легше. Військові курси бувають загальними та цільовими — направленими на тактику, тактичну медицину, роботу з окремим видом зброї тощо. Тож якщо ви не маєте жодного досвіду, варто почати із базових курсів. 

"Аби навчитися військової справи з нуля, потрібен не один рік. Як мінімум, треба закінчити хоча б якісь базові курси. Найголовніше — вміти користуватися зброєю, знати її будову, правила безпечного поводження", — зазначає Олександр Пушкін.

За його словами, важливо не сприймати навчання як розвагу, інакше є ризик натрапити на псевдоінструкторів, які за величезні кошти створять ілюзію проходження підготовки та лише на незначний відсоток дозволять відчути себе причетними до військової справи. У випадку якщо у майбутньому доведеться брати участь у бойових діях, таке "навчання" може коштувати вам здоров’я або життя.

Для пошуку цільових курсів інструктор Олександр Пушкін радить скористатися "теорією шести рукостискань" і запитати когось зі знайомих військових про контакти хорошого спеціаліста із потрібного напрямку. Такий шлях має одну суттєву перевагу: з великою ймовірністю люди, які мають реальний бойовий досвід, не порадять вам поганого, на відміну від перших результатів запиту в Google. 

На що звернути увагу під час вибору інструктора?

Головне завдання інструктора — не нашкодити тим, чого він хоче вас навчити. Тому під час пошуку спеціаліста варто звернути увагу на:

• Досвід інструктора

Запитайте у людини, звідки вона отримала знання, які хоче передати вам. Це може бути досвід участі у бойових діях, а також проходження спеціальних тренінгів і курсів. Тобто перевірені та відпрацьовані на практиці вміння, які можна підтвердити. 

Важливо, аби цей досвід був релевантним. Так, іноземні інструктори можуть мати унікальні навички, але якщо вони ніколи не застосовували їх в українських умовах, то результат цього навчання виявиться не таким, як ви очікували.

"Чому важливо мати своїх інструкторів з бойовим досвідом? Тому що вони воюють тут, вони бачать реалії та розуміють, що потрібно змінити або покращити. Іноземні інструктори мають інший бойовий досвід, вони не розуміють деяких моментів і не знають, як і на чому варто акцентувати", — пояснює Олександр Пушкін. 

• Подання інформації

За словами військового, завданням інструктора є не перенавчання, а допомога, покращення знань і навичок учнів. Тож фрази на зразок "Забудьте все, чого вас вчили" вже є сигналом про непрофесійність людини. 

"Головне — не навчати заново, а побачити, що можна покращити, і вказати на деякі помилки. Тільки так можна буде показати людині результат, який, наприклад, відобразиться на зручності зайняття положення, швидкості та влучності стрільби", — додає він. 

• Ефективність навчання

Важливо, аби знання, які дає інструктор, були структурованими, а інформація — зрозумілою. За словами Олександра Пушкіна, поширеною є проблема, коли навчання перетворюють у розвагу, в результаті якої учні роблять дуже багато пострілів, але не розуміють принципів виконання тих чи інших елементів. 

"Я вважаю, що доцільне і гарне заняття — це заняття з мінімальною кількістю боєприпасів, але з розумінням і правильністю виконання елементів. На жаль, у нас буває так, що люди просто хочуть постріляти, платять купу грошей інструктору, а в результаті ніяких знань і розуміння не мають", — пояснює він. 

Охочим "просто постріляти" Олександр радить відвідати тир. Якщо ж ідеться про бажання отримати навички та знання, то варто бути готовим до більш серйозного навчання, зокрема до відточування набутих умінь вдома. Йдеться не про механічне повторення вправи чи елемента, а про проговорення та обдумування кожного кроку перед тим, як його виконати.

• Індивідуальний підхід

Усі люди відрізняються фізіологічно і за рівнем фізичної підготовки. Комусь можуть легко даватися незручні положення, комусь — важче. Тому у роботі інструктора важливо розуміти рівень учнів, аби допомогти їм ставати кращими. 

"Моє завдання полягає в тому, аби дати іншим знання. Якщо одна людина вже мала певний вишкіл, то їй буде нецікавим те, що я розповідаю людям з меншим рівнем умінь і навичок", — пояснює Олександр Пушкін. 

У такому випадку чоловік набирає групи максимум до 10 осіб. Така кількість дозволяє правильно розподілити учнів на менші підгрупи за рівнем їхньої підготовки й можливостей. А ще — так інструктор має змогу запам’ятати людину і наступного разу дати їй ще більше знань.

"Немає такого, що людина прийшла до мене знову і ми будемо повторювати те саме. Ні, моя мета — згадати, розігрітися і побачити, як вона змінилася за цей час. Лише тоді я зможу чогось навчити, додати або покращити", — зазначає він. 

• Постійний розвиток

Аби допомагати людям ставати краще, інструктор і сам повинен постійно розвиватися. Для цього існують курси, змагання та чемпіонати, де тренери можуть отримати додаткову інформацію, проаналізувати її й взяти щось корисне для себе.

"Навіть якщо ти пройшов вже певні курси та тренування, навіть якщо робив один елемент тисячу разів, все одно потрібно шукати собі покращений спосіб: пришвидшувати час виконання, знаходити зручніше положення для стрільби, робити більш чіткі постріли", — розповідає Олександр. 

Як упізнати непрофесійного інструктора?

1. Псевдоінструктор не матиме підтвердження того, де здобув свої знання і досвід. 

"Засекречені операції", про які нікому не можна говорити, відео на YouTube та "знайомі військові" — усе це досить сумнівні джерела для людини, яка хоче вас чогось навчити. Запитайте цю людину про службу, пройдені курси та використання вмінь на практиці — якщо відповіді на жодне із питань немає, варто пошукати когось іншого.

2. Непрофесійний інструктор обіцятиме швидкі та легкі результати. 

Військові роками відточують свої знання і вміння — у бойових умовах, на курсах і полігонах. Тому навряд ви з нуля зможете навчитися стрільби за кілька уроків. Щонайбільше — зробите багато пострілів без розуміння принципів виконання. Якщо це не те, що вас влаштовує, краще не обирати інструктора, який таке пропонує. 

3. Поганий інструктор "ламатиме" вас – фізично і психологічно.

Крики на учнів, стусани та спроби пристосувати вас під вправу, а не навпаки, свідчать про непрофесійність людини. Такий псевдоінструктор зацікавлений лише у тому, аби отримати від вас гроші, а не дати вам знання.

4. Непрофесійний інструктор нехтує безпекою.

Жодних пальців на спускових гачках, якщо ви не плануєте стріляти. Жодних порушень правил поводження зі зброєю, якщо ви хочете залишитися живими. А також жодних уроків у псевдоінструкторів, які можуть говорити протилежне.