Насильство під час війни. Чому важливо вчасно звернутися по допомогу?

Від початку повномасштабної агресії Росії проти України зареєстровано понад 68 000 різноманітних злочинів, вчинених російськими солдатами проти цивільного населення. Велика кількість з них фіксується на територіях, які перебували під російською окупацією. Зокрема, після деокупації територій відкриваються факти насильства, вчиненого російськими солдатами над місцевими жителями. Правоохоронці зафіксували близько 170 випадків сексуального насильства з боку окупантів. Однак представники державних органів влади підкреслюють, що ці цифри не відображають реальної картини, оскільки переважна кількість постраждалих не повідомляє про вчинений над ними злочин. Інколи люди відчувають сором, бояться або просто не розуміють, що зазнали насильства. 

Фахівці Центрів допомоги врятованим розповіли, що саме можна вважати насильством під час війни, яке воно буває, чому важливо повідомляти про нього та що робити, якщо ви пережили подібне.

Що таке Центри допомоги врятованим?

Такі центри створюються за ініціативи Офісу віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, за сприяння Урядового уповноваженого з питань гендерної політики та підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення й місцевих органів влади в Україні. У Центрах допомоги врятованим надають конфіденційну, безоплатну і комплексну підтримку висококваліфікованих психологів та юристів. До центрів можуть звернутися люди, які постраждали від насильства, вимушені переселенці та всі, кому потрібна фахова підтримка. 

Яке буває насильство під час війни?

Важливо розуміти, що насильство є одним з інструментів залякування ворогом цивільного населення, його зброя війни. Насильство вчиняють проти мирних громадян для послаблення їхнього спротиву й приниження. Постраждалими стають не лише жінки, а також чоловіки, діти, люди похилого віку, – говорять фахівці Центрів допомоги врятованим.

Насильство може мати різні прояви. Зазвичай виокремлюють 4 види насильства: 

♦ фізичне — умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, в окремих випадках – до смерті постраждалого чи постраждалої;

♦ психологічне — воно пов'язане з дією однієї людини на психіку іншої особи через словесні образи або погрози, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційний вплив;

♦ економічне – це умисне позбавлення людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які вони мають передбачене законом право;

♦ сексуальне – це зґвалтування, погрози зґвалтування, сексуальні домагання, каліцтва статевих органів, примус до оголення, вагітності, аборту, проституції, а також до споглядання сексуального насильства над іншими людьми тощо.

Отже, будь-яка дія, здійснена проти волі людини — це насильство. До прикладу, примус до роздягання — це також один з видів сексуального насильства, який  часто чинять солдати російської армії щодо  українців. В таких випадках травмувальний досвід переживають не лише ті, проти кого здійснюється насильство, а й свідки, часто діти.

"Людям сьогодні особливо складно говорити про пережитий досвід. По-перше, в країні війна, постраждалі часто вважають, що їхні особисті проблеми не на часі. По-друге, постраждалі не завжди наважуються говорити про травматичні події, бо у суспільстві слабо розвинена культура звернення до психологів. Втім, фахівці  Центрів допомоги постійно проходять спеціалізовані навчання і гарантують, що у разі звернення до Центру, на людину чекає максимально комфортне і не травмувальне спілкування", — розповідає Олена Захарова, психологиня Центру допомоги врятованим у Львові. 

Фахівчиня додає: часом людям складно усвідомити, що вони є постраждалими. Цьому є багато пояснень, зокрема, особливість людської психіки. У випадку насильства часто спрацьовують захисні механізми, внаслідок яких свідомість починає витісняти болісні спогади. Однак, як зазначають психологи центрів, непропрацьована травма — це бомба сповільненої дії: "Будь-якої хвилини певні події чи обставини можуть "тригернути" і запустити реакцію, що впливатиме на стан, почуття та поведінку людини. Людина може навіть не усвідомлювати, що з нею відбувається і в чому причина її поганого самопочуття", — каже Олена Захарова.

Як травма впливає на життя людини?

Психологиня Центру допомоги врятованим у Києві Таіс Хелаф пояснює, що непропрацьована травма суттєво погіршує якість життя людини: "Непомітно починає "сипатися" все: стосунки, здоров'я, виникає депресія, можуть з'являтися різні залежності. Тому, чим раніше людина звернеться по допомогу до фахівця, тим швидше вона зможе повернутися до емоцій  радості, щастя, спокою та задоволення. Це, зі свого боку, призводить до якісних змін у житті в цілому: налагодження відносини з близькими, професійних успіхів, покращення матеріального стану".

Пережиті травматичні події впливають і на дітей. Працівники Центру допомоги врятованим у Запоріжжі, які мають можливість одними з перших надавати психологічну підтримку людям, яких евакуюють із зони бойових дій, підкреслюють, що дорослі інколи недооцінюють психологічні травми та стрес, які переживають діти внаслідок побаченого і пережитого через війну. Те, що дорослій людині може здаватися відносно терпимим і доросла психіка може подолати самостійно, для дитячої психіки може стати глибокою травмою та мати негативні наслідки впродовж усього подальшого життя.

"Є випадки, коли фактичних скарг ані від дитини, ані від батьків ми не отримуємо, але коли наші психологи починають займатися з дитиною, використовуючи різні методики, наприклад, арттерапію, то з'ясовують, що вона перебуває у стані глибокого потрясіння. Хоча зовнішньо, за її поведінкою це не дуже помітно. Тому ми радимо батькам, яким довелося тікати від окупації чи бойових дій, звертатися до Центрів допомоги врятованим, принаймні за консультацією", — розповідає Катерина Сизоненко-Глаз’єва, фахівчиня Центру допомоги врятованим у Запоріжжі. 

Що робити, якщо ви пережили насильство чи травму?

У випадку пережитої травми чи будь-якого з видів насильства, важливо одразу ж звертатися до перевірених служб підтримки, а не відкладати це на потім. Знайти всі контакти служб допомоги постраждалим можна на Платформі допомоги врятованим.

Матеріал підготовлений Офісом віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції за сприяння UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, а також Національного Демократичного Інституту (НДІ) та Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам і не обов'язково відображають погляди НДІ та Уряду Швеції. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и.