Корисно знати | Переживаю, аж живіт болить. Чому стрес провокує розлади шлунку та що з цим робити

"Люди зі слабким шлунково-кишковим трактом (ШКТ) у відповідь на стрес матимуть дискомфорт в шлунку та кишківнику. Ті, хто має серцево-судинні захворювання, матимуть відповідні проблеми", – пояснює лікарка-гастроентеролог Анна Євтух.

LIGA.Life розпитала в Анни, чому від поганих новин інколи нудить, болить живіт та хочеться в туалет, і як позбутись дискомфорту в нових реаліях.

Мозок – шлунок – кишківник

Органи шлунково-кишкового тракту пов’язані з головним мозком. Канал їхнього зв’язку – блукаючий нерв. За допомогою вивільнення нейромедіаторів та кишкових гормонів нерв передає інформацію до мозку. 

"Завдяки корі головного мозку ми можемо контролювати емоції. Проте в підкіркових стовбурових частинах мозку йдуть непідконтрольні нам процеси – те, що відбувається в органах. Стрес провокує надмірне збудження кори, що моментами переходить на підкіркові структури. Так, окрім емоцій, ви отримуєте розлади, наприклад, синдром роздратованого кишківника чи печію", – розповідає лікарка.

Їхні симптоми – біль/дискомфорт у шлунку або кишківнику, нудота та проблеми з випорожненням.

Це не психосоматика

Жодні обстеження, аналізи та гастроскопії не покажуть проблему. Біль відчувається, а його причину не видно. 

"Це не психосоматика. Людині не здається. Вона дійсно відчуває дискомфорт", – пояснює Анна.

Наприклад, людина підхопила незначну кишкову інфекцію. Виник біль у кишківнику. Больовий сигнал перейшов у мозок. Підкіркові центри запам’ятали та запрограмували його. Так виробляється окрема "больова нервова доріжка". Інфекція минула, але доріжка не змінилась.

"Ви вже не їсте бургери, харчуєтесь здоровою їжею, не маєте закрепів. Проте кишківник сприймає нормальну перистальтику – просування їжі органами шлунково-кишкового тракту – як больове відчуття. Тобто вам досі боляче", – стверджує Анна.

"Ви подивились новини, почали переживати й одразу захотіли сходити у вбиральню. Це реакція на гострий стрес. Коли стрес стає хронічним (постійним), то цей ефект рідше виникає. На заміну можуть прийти нудота, біль у шлунку чи кишківнику. Наприклад, функціональна нудота взагалі не пов’язана зі споживанням їжі. Це також відповідь на гострий стрес", – додає Анна.

Як допомогти собі 

"Під час війни їжа – питання виживання. Потрібно їсти те, що є. Навіть якщо це солодкі напої. Адже людині потрібна енергія для життєдіяльності", – пояснює Анна.

Проте за можливості дотримуйтесь наступних правил:

• Пийте гарячі напої: чай, теплу/гарячу воду з лимоном або з лимонною чи яблучною шкіркою. За можливості перед виходом у бомбосховище беріть з собою термос з окропом.

• Комбінуйте їжу. Якщо є можливість обирати їжу, то їжте не тільки прості вуглеводи (сухарі, білий хліб, цукерки та льодяники). Додавайте білкову їжу (птиця, риба, яйця, бобові) та клітковину (фрукти та овочі).

• Не забувайте про овочі. Додавайте буряк, моркву, ріпу, капусту тощо. Якщо маєте закреп, їжте свіжі овочі, при діареї – термічно оброблені.

• Їжте гарячі страви. Термічно оброблена їжа краще засвоюється та легше перетравлюється. 

• Дотримуйтесь розумного споживання. Не виливайте відвари від овочів, на них можна зварити суп. Якщо є продукти, готові до споживання, краще залити їх окропом, а потім їсти. Тобто не гризіть суху локшину, а їжте разом з юшкою. Спробуйте залити водою тушкованку і зробити з неї суп.

• Слідкуйте за свіжістю. Краще з'їсти менше, ніж несвіжі продукти. За словами Анни, зараз багато звернень до лікарів стосуються кишкових інфекцій та отруєнь продуктами з простроченим терміном придатності. Якщо світла немає, то продукти, які мають лежати в холодильнику, покладіть на балкон чи в інше холодне місце.

"Особливо це актуально для дітей та літніх людей, у яких фізіологічно кислотність шлунку трохи нижча і забезпечує дещо менші знезаражувальні здібності", – наголошує Анна.

• Не забувайте їсти регулярно, навіть якщо тривожно, не хочеться їсти та руки опускаються. 

• Не налягайте на глютенові продукти, якщо є проблеми з органами шлунково-кишкового тракту. Це не означає, що потрібно шукати безглютенові суміші для млинців. Просто згадайте, що є безглютенові крупи, окрім хліба.

• Бережіть мікробіом кишківника. Споживайте кисломолочні та квашені продукти. Бутерброди залишіть про запас. 

• Солодке їжте на десерт, а не перед чи замість основного приймання їжі.

• Виконуйте фізіопроцедури. Якщо немає медикаментів, які вгамують біль, спробуйте погладити живіт проти (якщо робите самі собі) та за (якщо ви робите дитині) годинниковою стрілкою або прийняти колінно-ліктьове положення. Це допоможе виходу газів. Чергуйте два прийоми. Особливо ці процедури працюють для дітей. 

"Якщо пронос, уникайте зневоднення. Пийте багато рідини, краще якщо це будуть засоби для оральної регідратації (наприклад, Регідрон), мінеральна вода, підсолена вода, чай", – радить Анна.

• У магазині обирайте білково-жирові продукти, а не тільки хліб та сухарі. Наприклад, горіхи, яйця та сир – чудовий вибір, якщо вони є. 

Перевірте аптечку

 В аптечні обов’язково мають бути: 

• засоби для оральної регідратації;

• смекта, яку слід споживати окремо від приймань інших ліків. Адже смекта може абсорбувати їх, а їхня дія нівелюватися.

• но-шпа;

• ферменти (креон, мезим), але в адекватній дозі (не менше 20 тис.);

• нестероїдні протизапальні препарати, за можливості – симетикон;

• гліцеринові свічки на випадок закрепів. Проте зверніть увагу, що розмір та дозування відрізняється для дітей та дорослих.

"Якщо є схильність до закрепів, можна використовувати пребіотичні препарати, які тимчасово компенсуватимуть дефіцит клітковини (інулін, псиліум, ламінарія, метилцелюлоза)", – радить Анна.

Проте є послаблюючі препарати, які виписуються лише за призначенням лікаря – Сенна, пікосульфат натрію, бісакодил. Споживати їх бездумно не слід! За словами лікарки, вони порушують електролітний баланс, що може більше нашкодити, ніж допомогти. 

"Якщо маєте тривалий дискомфорт в органах шлунково-кишкового тракту, то спробуйте звернутися до лікаря. Багато фахівців працюють онлайн чи за телефоном в умовах війни. Він випише препарати, які допомагають регулювати моторику кишківника та шлунку, зменшують спазм та знеболюють", – радить експертка.

Також не забувайте, що психотерапевти лікують функціональні розлади цих органів. Тому за можливості зверніться по допомогу. Список спеціалістів, які надають безоплатну психологічну підтримку – за посиланням.

"Намагайтесь рухатися. Не сидіть цілодобово перед новинами. Якщо ви у безпечному місці, то вийдіть надвір. Зробіть самомасаж, а також масаж живота та обличчя. Медитуйте, моліться та практикуйте йогу", – радить гастроентеролог.

Альона Низовець

журналістка LIGA.Life