"Ти такий нездара!", "Що ти там можеш знати? Я життя прожила, я краще знаю, що тобі треба!", "Та за що ж мені таку дурну дитину видали?". Такі вислови й зараз можна почути на дитячих майданчиках. Через них батьки несвідомо чинять насильство щодо своїх дітей. 

Люди, які перенесли будь-яке насильство у дитячому віці, передають естафету й своїм малюкам – навіть не підозрюючи, що це впливає на їхню дитину. Психологиня благодійного фонду "Голоси дітей" Юлія Тукаленко розповіла LIGA.Life, як батьки завдають травм своїм дітям, навіть не усвідомлюючи це, і що з цим робити.

Яким є емоційне насильство 

Ще минулому поколінню батьків "шльопнути по жопі" або "відхлестати лозиною" здавалося прийнятним способом виховання. На щастя, биття дітей вже різко засуджується українським суспільством. Але нікуди не поділося психологічне насильство – не завжди помітне, однак завжди травматичне. Наприклад, коли батьки називають дитину образливими словами, привселюдно соромлять, цькують, обманюють, нехтують її інтересами або взагалі не запитують її й не дослухаються до потреб.

Навіть коли їй не приділяють часу й дитина сама собі постійно належить – це також форма психологічного насильства. А от наслідки – дуже плачевні. Це виливається у необхідність ходити до психотерапевтів у дорослому віці, впливає на якість життя і самосприйняття дитини.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку