Співавтор Твіттера, що тролить росіян, радить українцям 5 правил поведінки в соцмережах
- Правило перше: реєструємось у Twitter, хто ще ні
- Правило друге: розповідаємо історії. Є що розказати
- Правило третє: спростовуємо дезінформацію, працюємо з маніпуляціями
- Топ меседжів, з якими українцям потрібно працювати
- Правило четверте: слідкуємо за тим, що каже наш міністр закордонних справ, президент
- Правило п’яте: не тратимо часу на росіян
Будьмо відвертими: чим довше в Україні триватиме війна, тим менше буде до нас уваги світу. А це не те, що нам потрібно для перемоги.
Тому якщо ви маєте інтернет і хоч трохи можете писати/читати англійською – отже, можете допомагати руйнувати міфи росіян і розповідати про Україну світу, не даючи увазі до нас охолонути.
Як це робити, радить Ярема Дух, співзасновник офіційного Твіттер-акаунту Ukraine. Того, який не раз тролив та принижував росіян мемами, що оцінили навіть дипломати.
Довідково: Акаунт України у Твіттері заснували у 2016 році Ярема Дух, Артем Жуков і Олег Науменко. З 2020-го його веде нова команда. Їхні прізвища з міркувань безпеки поки не розголошують. Попередня команда зараз також долучилася. Усе – на волонтерській основі. На сторінку підписалися вже майже 2 млн читачів.
Правило перше: реєструємось у Twitter, хто ще ні
Це соцмережа, де є шанс, що вам навіть Ілон Маск відповість. У Твіттері сидить багато політиків та іноземців. Тут інструкція від Яреми, з чого почати і на кого стартово підписатися.
"Ми зараз воюємо не лише в небі чи на землі, інформаційна війна теж важлива. І якщо у 2022 році в Україні нікого не треба переконувати, що росіяни брешуть, то іноземцям, з одного боку, наша країна дещо далека і незрозуміла, а з іншого – росіяни намагаються працювати з іноземцями маніпуляціями, дезінформацією, брехнею", – пояснює Ярема.
Є час – пишіть вечорами, коли західна півкуля прокидається.
"Від підтримки США і Канади теж залежить не менше, ніж від європейських партнерів. Тож вечорами можна писати, наприклад, щоденник і розказувати, як у вас минув день, щоб люди могли з перших уст дізнатися, що в нас робиться", – пояснює Ярема.
В українців зараз є можливість надолужити втрачене – нарешті розказати про себе іноземними мовами.
"Один голос може мати великий вплив. Наприклад, депутатка Леся Василенко твітить багато корисної новинної інформації й в неї там близько 130 000 підписників, яким вона англійською розказує – супер. Це приклад того, що може зробити одна людина", – пояснює Ярема.
Правило друге: розповідаємо історії. Є що розказати
Всі полюбляють історії. І цим можна привертати увагу іноземних журналістів. Подивіться навіть на історію жінки, яка збила банкою з помідорами ворожий дрон. Її вже просять про інтерв’ю французькі медіа.
"Час і українці самі генерують ці інформаційні приводи, якими ти захоплюєшся і не можеш повірити:
- масові протести цивільних проти озброєних росіян;
- фермери, які забирають російську техніку;
- всі ці дітки, які народилися в укриттях;
- люди, які стають перед танками.
Це нереальні люди, фантастичні, не знаю, з чого вони зроблені. Такі історії супер заходять", – пояснює Ярема.
І вигадувати нічого не треба – берете і розповідаєте, а далі воно саме завіруситься, зазначає він.
"Наша реальність зараз набагато крутіша і непередбачуваніша за якийсь фільм чи серіал", – додає Ярема.
Правило третє: спростовуємо дезінформацію, працюємо з маніпуляціями
Ярема показує на прикладі історій про випадки расизму в Україні та нетолерантного ставлення до іноземців. Мова про меседжі типу "Африканцям, які хочуть евакуюватися, не дають перетинати кордон".
Часто подібні тексти пишуть журналісти, які знаходяться в геть іншій точці планети.
"І це виглядає надзвичайно лицемірно. Звинувачувати український уряд в тому, що не було все супергарно і гладко. Бо український уряд і так зробив неможливе, щоб коли одні українські громадяни гинуть під обстрілами, забезпечити цілком безпечний проїзд іноземним громадянам, на яких, відверто кажучи, подекуди їхні урядів просто забили і нічого не зробили, щоб їх урятувати", – пояснює Ярема.
На противагу цьому є безліч прикладів і від самих іноземців, які записують відео про те, що нормально без проблем добралися. Хоч на кордоні по багато годин в чергах стояли усі, без різниці їхньої національності чи релігійної приналежності.
Наші ж дії – розповідати іноземцям усе на власному прикладі.
"Поодинокі випадки якихось некоректних дій роздули до дуже великих масштабів (іноземні медіа, – ред). Тому присутність українців – звичайних свідків, які зараз переживають цю велику ескалацію, важлива", – пояснює Ярема.
І показує, як це спрацювало в його акаунті з тредом, який набрав уже понад 6 000 вподобань.
"Я описав свій досвід, як їхав потягом з Києва і в моєму вагоні було кілька десятків студентів з Індії, Бангладеш і кількох африканських країн. Всі нормально їхали, всі сіли, проблем не було, крім тисняви. Нас було 12 в одному купе, маленька дівчинка і кіт. І це 15 годин. Але всі доїхали живі здорові", – пояснює Ярема.
Is racism flooding Ukraine? No.
— Yarema Dukh (@yarko) March 3, 2022
Is the Russian invasion causing a shitload of problems? Yes.
A THREAD
Топ меседжів, з якими українцям потрібно працювати
Перший – історії про нетолерантне ставлення.
"Бачу, що це зараз один із головних меседжів, де росіянам вдається здобувати якусь, скажімо, перемогу. І тут, відверто кажучи,, ми самі їм допомогли, бо з евакуацією справді все не було дуже гладко і було багато нервів", – пояснює Ярема.
Другий – російська армія – боягузи, які бояться входити у відкритий бій з українською армією, тому вбивають цивільних.
"Цей момент для мене навіть важливіший за будь-які випадки нетолерантності, тому що ви можете там померзнути два дні на кордоні, але ви пишете свої відео з щасливого Кракова чи Бухареста, де вам нічого не загрожує. А у нас настільки багато обстрілів і смертей цивільних, що я боюся дня, коли ми отримаємо якісь зведені дані. Це ніщо не інше, як atrocities (звірства) росіян", – пояснює Ярема
Сюди ж – що росіяни обіцяють зелені коридорі, а потім самі це все порушують.
Russian aggression against Ukraine: LIES vs FACTS pic.twitter.com/pN11PmA24O
— Ukraine / Україна (@Ukraine) February 26, 2022
Третій – закрийте небо над Україною.
"Бо якщо росіяни не будуть мати змогу використовувати свої ракети і літаки, то ми дуже швидко наблизимо день перемоги над росією. Але навіть маючи зараз вже досить значне число збитих російських літаків і гелікоптерів, в них все одно цього всього достатньо є в запасі", – пояснює Ярема.
І наголошує – нам зараз немає як соромитися чи боятися сказати щось не так іноземцям.
У нас просто немає часу на це, у нас гинуть люди.
"Якщо якісь уряди хочуть нам допомогти, а все, що вони могли зробити – пост підтримку і 5 000 касок – ну окей, ми готові це прийняти, але нам так само не треба соромитися сказати: "Хлопці, ви 50 років розповідаєте про європейські цінності, а коли зайшла справа до дії, то у вас це все обмежується лише цим? Ви можете більше", – пояснює Ярема.
Правило четверте: слідкуємо за тим, що каже наш міністр закордонних справ, президент
Коли з кимось спілкуєшся з-за кордону, важливо бути в курсі, що останнє сказав наш міністр закордонних справ і президент.
"Ми можемо по-різному ставитися до уряду чи до президента, що нормально. Але в часі війни маємо об’єднуватися. І тут треба сподіватися, що українські політики будуть вести себе максимально коректно. А там, де вони ведуть себе некоректно, ми – громадяни – маємо їм нагадувати", – каже Ярема.
Правило п’яте: не тратимо часу на росіян
На думку Яреми, англійською можна достукатися до більшої аудиторії, ніж писати російською якісь заклики на кшталт "Выходите на митинги".
"Росіяни, які вважають, що мають залишки совісті і можуть підтримати Україну і засудити свій уряд, думаю, вони і так освічені і прочитають це англійською. Витрачати гроші на рекламні кампанії для них без сенсу, тому що де ви були 8 років? А тут всі зненацька: "О ні, у нас при владі кривавий диктатор!". Ви від часу "Курська" це мали би зрозуміти", – пояснює він.
Росіян ми вже почули достатньо, каже Ярема.
"Я почув росіян в сиренах, побачив в окупованих містах, у повідомленнях до друзів, які не вилазять з укриттів 3-й день поспіль. Я достатньо почув. Не розумію, що вони нам можуть сказати. Ми з росіянами маємо контактувати хіба про гуманітарні коридори і обмін полоненими. Спільне майбутнє на одній планеті – тут ми ніде не дінемося, але спільні проекти – вони мають про це забути на багато поколінь вперед", – додає він.