Чи можна "сюсюкатися" з немовлятами. Пояснює дитячий логопед

Перехід дорослих  на "дитячу мову" з немовлятами має позитивний вплив на розвиток мовлення у малюків.

Про вплив "сюсюкання" на розвиток дитини пояснила дитячий логопед Ольга Цись на своїй фейсбук-сторінці.

Що таке "дитяча мова"

По суті – це спрощена форма мови для спілкування між малюком та його близькими дорослими. Існує поширена думка, що цього варто уникати, пояснює фахівчиня.

Ознаки "дитячої мови":

• вживання дитячих лепетних слів (баба, мама, мяу, гав, бі-бі та ін.), 
• коротких речень та спрощеної граматики, 
• мелодійність мовлення, 
• зміна тембру голосу, 
• часте повторення слів, 
• активна міміка, гіперартикуляція, зоровий контакт.

"Якщо ви хоч раз тримали в руках малюка, ви могли помітити, як інтуїтивно змінювалося ваше мовлення: ви починали промовляти короткі слова більш повільно, протяжно та інтонаційно виразно", – зазначає Цись.

Чи можна з дитиною "сюсюкатися"

Ольга Цись наводить такі аргументи на користь використання "дитячої мови" з немовлятами:

• Дослідження доводять, що "дитяча мова" відіграє важливу роль у вивченні мови: враховуючи емоції немовлят та виділяючи інтонаційно слова, мама допомагає своєму малюку розшифровувати та сегментувати склади, слова, речення. Таким чином вона привертає його увагу до значущих звуків рідної мови, допомагає розуміти назви предметів та вчить навичкам двосторонньої комунікації. 
• Малюк, в свою чергу, реагує на мовлення мами поглядом, посмішкою, першими звуками. Це сприяє не лише мовленнєвому розвитку (оскільки прості звуки, короткі слова їм легше повторити за дорослим, аніж повні), а й розумінню емоцій та намірів інших людей, формує прив’язаність між мамою та малюком. 
• Є дані, які вказують, що таке чуйне спілкування батьків протягом першого року життя немовляти асоціювалося з позитивними результатами у розвитку мовлення малюків у майбутньому.
• Водночас "доросле" мовлення корелює з нижчими показниками словникового запасу та мовленнєвого розвитку. 
• Важливо також зауважити, що мами часто пристосовують своє спілкування до рівня розвитку лексичного запасу у своїх дітлахів. По мірі їх дорослішання мами все частіше використовували повні слова, аніж спрощені. 
• Отже, "дитяча мова" не є статичним явищем, а скоріше – динамічним, і використовується найчастіше в перші роки життя малюка. Воно постійно модифікується близькими дорослими, а значить – дитина зможе набувати нові мовні зразки під час взаємодії з ними.

А також логопед наводить цікаві факти:

• Навіть одномісячні новонароджені немовлята надають перевагу "дитячій мові", аніж звичайній "дорослій" розмові від тієї самої людини. Їх мозок налаштований вловлювати зміни в інтонаційній структурі висловлювань, щоб вивчати мову.
• Явище "дитячої мови" спостерігається також в мові жестів: нечуючі мами, спілкуючись зі своїми немовлятами, використовують жести значно повільніше, ніж під час спілкування з іншими дорослими. Вони, як правило, часто повторюють один і той самий жест декілька разів, їх рухи є більш виразними та перебільшеними. 
• Дослідники з Принстонського університету виявили, що комп'ютерний алгоритм за тембром голосу мовця може надійно розрізняти мовлення, яке було спрямоване на немовлят і дорослих, використовуючи лише ОДНУ секунду записаного мовлення!
• "Дитяча мова" притаманна усім народам світу.

Тож фахівчиня радить спілкуватися так зі своїм немовлям сміливо, бо це також формує і емоційний стосунок між дорослим і малюком.