Ми живемо в час полімовної ідентичності. Щоб не зникнути, маємо з нею потоваришувати
Треба думати не як вберегти свою мономовну ідентичність, а як відкритися на складну, мозаїчну полімовну ідентичність і не втратити власного Я

Орися Демська
доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Києво-Могилянської академії
Є чимало вимірів ідентичності, але так чи так усе зводиться до запитання "хто я?".
Хто я біологічно? Хто я гендерно? Хто я соціально? Хто я культурно, політично, економічно тощо. Серед усіх "хто" чи не найскладнішим є "Хто я мовно?".
Якщо усі ідентичності є ціллю процедури з’ясування, де мова лише засіб з’ясування, то щодо мовної ідентичності – це і ціль, і засіб.
Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net