Пояснення

50 грн за охорону і "тривожна кнопка": Хто і як захищає 300 000 київських школярів

7 хвилин
50 грн за охорону і
Ілюстративне фото: пресслужба КМДА
26.05.2021, 08:00

Хто і як нині забезпечує безпеку київських школярів та якою мала б бути охорона навчальних закладів, розбиралася LIGA.Life.

В Україні – 14 873 школи, у яких вчаться понад 4 млн учнів. З них у  Києві – майже 325 000 учнів у 566 школах

Лише 71 із них захищає муніципальна охорона столиці (загалом така охорона є у 163 закладах освіти міста, враховуючи дитсадки, музичні та художні школи).

Патрулює муніципальна охорона тільки ті освітні заклади, де вже були порушення громадського порядку. Інші справляються своїми силами або ж коштом батьків наймають приватну охорону.

Що з охороною у столичних школах

Ще наприкінці 2018 року на сайті Київської міської державної адміністрації зареєстрували петицію щодо забезпечення безпеки у школах. Автор скаржився, що на території столичних шкіл у дітей виривають телефони з рук, продають наркотики старшокласникам, а у туалетах ловлять педофілів.

У петиції міську владу закликали забезпечити фізичну охорону шкіл та групи швидкого реагування, встановити скрізь відеокамери та розробити правила допуску до навчальних закладів сторонніх та забезпечити їхнє виконання.

Нині петиція – на розгляді профільних комісій. 

"Близько 10 років тому столичні школи були під захистом воєнізованої охорони. На жаль, нині у переважній більшості школи охороняють люди пенсійного віку, які сидять на вахті.

Якщо буде серйозна загроза, вони нічого не зможуть зробити",  – розповідає директор однієї зі шкіл Дніпровського району Києва. 

Додає: у кожній школі є так звана "тривожна кнопка". І неодноразово траплялись випадки, коли доводилось її натискати.

"Нині у міської влади немає грошей, щоб забезпечити воєнізовану охорону школам. Хоча об'єктивно – це потрібно.

Адже багато шкіл схожі на прохідний двір. Там може бути будь-хто. І навіть коли встановлюють паркан – його виламують.

Тож школи, де є батьківські фонди, замовляють приватну охорону", – розповідає директор.

Констатує: часом це призводить до непорозумінь серед батьків, адже багато з них не розуміють, навіщо це потрібно. Вважають, що організація безпеки учнів – справа держави. Але держава не забезпечує, тож адміністрація шкіл або домовляється з батьками або обмежується камерами, "тривожними кнопками" й вахтером.

"Якщо з батьками вдається домовитися, з кожної дитини в місяць в середньому сплачується по 50 гривень за охорону.

Якщо школа велика, то й менше. У договорі з охоронною фірмою мають бути прописані умови та повноваження охоронців", – розповідає директор школи.

Каже: найкращий варіант, коли у школі є охоронець, який безпосередньо охороняє вхід до школи. А діти мають спецперепустки. А також є регулярні навчання як учнів, так і персоналу щодо того, як діяти у кожній конкретній загрозливій ситуації.

Юрист ГО "Батьки SOS" Роман Бондаренко каже, що батьки не мають платити за охорону шкіл, бо це обов’язок засновників – місцевої влади.  

За його словами, особи, які сидять на вахті на вході в школу, мають бути штатними працівниками й отримувати зарплату з бюджету, а не з батьківських кишень.

І ще – батьки не повинні платити приватним охоронцям, оскільки у більшості випадків вони охороняють не дітей, а шкільне майно.

Раніше у Міносвіти пояснювали, що за безпеку дітей у школах відповідає адміністрація. Але якщо батькам хочеться посилити охорону, вони можуть заплатити за це самі, без примусу дирекції.

Якою мала б бути охорона шкіл

У Києві чимало охоронних фірм, які надають послуги з охорони шкіл. Заступник директора охоронної компанії Top Guard Микола Примак пояснює, що існує кілька варіантів співпраці з навчальними закладами.

Найпростіший – просто встановити сигналізацію, на виклик якої приїжджатиме або пост охоронної фірми, або поліція охорони. Каже: остання краще, бо має дозвіл на зброю.

Інший формат – встановлення фізичного посту. Буде охоронець, який працюватиме у будні. Або ж це може бути кілька охоронців, які працюватимуть позмінно, цілодобово. 

"Фактично це рівень сторожування майна. Залежить від того, наскільки технологічно школа готова до захисту безпеки. У цьому варіанті добре те, що сторож є на посту і може миттєво зреагувати. Наприклад, якщо стається якесь загоряння абощо. Але за умови, що він до цього підготовлений", – пояснює Микола Примак.

Третій формат, на його думку, найкращий – денний пост рівня тілоохоронця.

Тобто це спеціально підготовлена людина, яка працюватиме безпосередньо на захист дітей та персоналу школи.

Пояснює: такий охоронець володіє спецнавичками, зокрема, вміє спілкуватися з дітьми, надавати домедичну допомогу, а також знає правила евакуації.

"Наші співробітники регулярно проходять курс парамедиків, мають з собою повністю укомплектовану аптечку. Це дуже важливо. Попри те, що у школах є медсестра, вона часто не має можливості вчасно і в повному обсязі надати домедичну допомогу.

Наприклад, дитина впала зі шведської стінки й має відкритий перелом і критичну кровотечу. У нас є до хвилини часу аби допомогти. Або у дитини стався епілептичний напад. Навчена людина швидко і правильно може надати необхідну допомогу", – розповідає представник охоронної компанії. 

Додає: часто тільки приватні школи з хорошим бюджетом обирають такий формат охорони. Інші обмежуються охоронцем-пенсіонером.

"У державних школах зазвичай це – сторож похилого віку. Але і він має свої переваги (краще, ніж нічого). Якщо є тривожна кнопка, а до школи учні та вчителі проходять за спеціалізованими картками доступу, такої охорони може бути достатньо.

Техніка нині дозволяє за розумні гроші достатньо добре обладнати школу у плані безпеки – системою контролю доступу, датчиками руху, відеокамерами тощо.

І головне – людина не повинна сидіти цілодобово перед монітором", – розповідає Примак.

За його словами, охоронець може перебувати у будь-якому місці школи, де він нині найбільш потрібний, але вся інформація буде виведена у нього на планшеті. А також така ж інформація 24 години на добу буде у директора та інших людей, якщо це необхідно.

"Бо в школу ж потрапляють не тільки батьки, але і багато сторонніх – постачальники продуктів, ремонтники, будівельники. Їхнє перебування також треба контролювати. Якщо школа добре все організувала, навіть один охоронець може відреагувати на всі небезпечні моменти – викликати поліцію, перекрити двері та вхід у приміщення. Наприклад, якщо є озброєні люди, то виграти так час до приїзду поліції", – пояснює експерт.

Базовий цілодобовий пост охорони фірми Примака коштує в середньому 40 000 гривень на місяць. Вищий рівень охорони – від 50 000 гривень на місяць.

Інші фірми пропонують зокрема й дешевші варіанти та навіть готові домовлятися, якщо бюджет школи зовсім маленький. Але все залежить від умов, кваліфікації охоронців тощо.

Наприклад, фізична охорона може коштувати від 15 000 гривень на місяць, пультова – від 250 гривень на місяць.

Нині питання, як організувати безпеку у школах, дискусійне як для керівників управління освіти, директорів шкіл, так і для батьків. Адже останні часто стикаються з тим, що не можуть потрапити до школи через охорону, яку самі ж і оплачують.

"Я хочу, щоб моя дитина була у безпеці в школі. Бо нині чимало випадків, коли і зброю приносять до школи й інші небезпечні моменти. Але все має бути організовано розумно, без перегинів. Адже чомусь так трапляється, що коли батьки приходять до школи – їх не пускають.

Водночас  якісь сторонні люди, які рекламують дітям гуртки, якусь літературу абощо – вільно переміщуються школою протягом року. Але де певність, що ці люди безпечні?", – обурюється Катерина Сірова, мама учня однієї зі шкіл Дарницького району Києва.

Що кажуть у КМДА та МОН

Як повідомили LIGA.Life у відповіді на запит у КП "Інформатика" Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, протягом 2019-2020 років встановили 2272 відеокамери у 1013 закладах освіти столиці (школах, дитсадках тощо). 

До кінця 2021 року камери відеоспостереження мають встановити ще в трьох школах. 

Додають, інформація з камер зберігається протягом 30 днів.

За словами заступника київського міського голови Валентина Мондриївського, крім відеокамер, нині всі школи Києва обладнані "тривожними кнопками". А найближчим часом міська влада планує розширити зону патрулювання муніципальної охорони на всі заклади міста та встановити у школах нову автоматизовану сигналізацію з датчиками руху. 

У пресслужбі Мондриївського Liga.Life розповіли, що КП "Муніципальна охорона" цілодобово моніторить стан "тривожних кнопок" на підконтрольних об’єктах та реагує на виклики.

Крім того, групи швидкого реагування патрулюють території, де були зафіксовані випадки порушення громадського порядку, зокрема прилеглих територій закладів освіти.

Загалом протягом 2020 року зафіксували 576 спрацювань систем тривожної сигналізації у закладах освіти.

На уточнення, коли ж муніципальна охорона почне охороняти всі столичні школи та коли будуть встановлені датчики руху, повідомили, що поки тривають перемовини щодо цього й конкретних термінів немає. Проте є сподівання зробити це до кінця 2021 року.

В інших містах України директори шкіл та місцева влада також розв'язують питання охорони по-різному. Наприклад, у Харкові охорона всіх навчальних закладів оплачується з місцевого бюджету. У Львові "Муніципальна варта" охороняє частину шкіл. Переважно ті, які у віддалених районах та не мають власної охорони й камер відеоспостереження. 

Міністр освіти Сергій Шкарлет розповів РБК-Україна, що за кожною школою закріплений поліцейський, і переконував, що МОН разом з МВС думають, як захистити школярів.

"Зараз спільно з МВС і Нацполіцією розробляємо проєкт меморандуму, де ювенальна поліція – на одній з ключових позицій.

Але перш за все, це ж не поліцейський нагляд. Поліцію розглядаємо як нашого партнера, захисника прав і свобод всіх інших учасників освітнього процесу від якихось агресивних проявів, спалахів прихованої агресії, для запобігання неадекватним ситуаціям", – каже міністр.

Додає: МОН та МВС треба час, аби посилити "всю цю складову".

Яна Міланова
Яна Міланова
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини