RU
Пояснення

Розбір | Велика вода. Еколог пояснює, чому Київ підтоплює і як цьому запобігти

6 хвилин
Велика вода. Еколог пояснює, чому Київ підтоплює і як цьому запобігти - Фото
Підтоплення на Лівобережному масиві. Фото: Лев Шевченко / LIGA.Net
17.04.2023, 18:00

Запитали в еколога, які причини сезонного паводка у Києві та чому це нормальне природне явище

У Києві з 13 квітня паводок: через значні опади підтопило деякі прибережні райони міста. Найбільше постраждали Русанівська набережна та Микільська Слобідка на лівому березі. Також підтопило Оболонь на правобережжі, зокрема вулицю Прирічну, де планують будувати паркінг. Від стихії не постраждали житлові райони, за винятком кількох приватних помешкань на Осокорках.

За даними КМДА, пік весняної повені очікується 22 квітня. Влада міста заздалегідь попередила мешканців про паводок у столиці та назвала потенційно небезпечні території. Жителям цих районів радять перенести цінні речі в сухе місце, вимкнути побутову техніку, газ. 

LIGA.Life поспілкувалась з екологом й розібралась у ситуації: ми запитали експерта про причини паводка у Києві та як йому можна запобігти?

Чому сезонні підтоплення — це нормально

Паводок у Києві — це нормальне явище, яке свідчить, що природні цикли працюють як слід. Про це LIGA.Life розповів еколог, експерт Мережі захисту національних інтересів ANTS Олег Листопад. 

"Нічого надзвичайного не відбувається, це природний цикл. Коли річка навесні розливається — це нормальне явище. А те, що ми не бачили цих паводків у попередні роки — ось що повинно хвилювати", — наголошує експерт.

Причина цьогорічного паводка, за його словами, — це сезонне водопілля Дніпра та значні опади у квітні. Він пояснює, як відбувається цей процес: за осінньо-зимовий період річковий басейн акумулює багато води з опадів і талого снігу. Потім сходить крига, сніг тане й стікає в річку — вода переповнює річку й заплава (частина річкової долини, що періодично затоплюється під час повені. — Ред.) наводнюється. 

"Є таке поняття, як заплавні луки — це територія, яка сезонно затоплюється, потім вода сходить, й тоді там розростається та квітне рослинність. Це чудове місце для випасу худоби чи заготівлі сіна, там нереститься риба, якою живляться водоплавні птахи. Це все частина природного циклу, і це нормально. Це, навпаки, корисно", — запевняє Листопад.

Додає, що в історії Києва фіксували значно масштабніші паводки, коли затоплювало Труханів острів та майже весь район Подолу. Востаннє "велика вода" підтоплювала українські міста 13 років тому. Навпаки — відсутність паводків або обміління річок свідчить про порушення природних циклів і проблеми з довкіллям, наголошує експерт. 

Чим загрожують підтоплення і чи можна їх уникнути

У тривалій перспективі сезонні підтоплення нічим не загрожують Києву та його інфраструктурі. "Страшилки про те, що може затопити увесь Київ, не відповідають дійсності, цього не варто очікувати. На сьогодні немає даних, які б говорили про якісь аномальні підтоплення", — каже Олег Листопад.

Найбільших збитків від повеней зазнають мешканці приватних помешкань, оскільки вони:

  • не евакуювались вчасно;
  • не вивезли або не убезпечили вчасно своє майно.

"З цього випливає одна відповідь: не треба дозволяти будувати на березі Дніпра та у зонах, які сезонно підтоплюються. А якщо будуєш, то на свій страх і ризик", — наголошує експерт і додає, що це стосується як дозволів для приватних осіб, так і для комерційних забудовників.

Попередження про наближення паводків — це найбільш дієвий спосіб уникнути суттєвих збитків і жертв, запевняє еколог: "Якщо своєчасно будуть всі попередженні — не буде проблем. Люди зможуть евакуюватися та вбезпечити своє майно".

Гідрометеорологічні спостереження та сучасні технології дозволяють точно вираховувати, за який час підніметься вода, й заздалегідь попереджати мешканців. Гідрометцентр та влада Києва попереджали про паводки 13 квітня. 

Утім, запевняє Листопад, варто працювати над удосконаленням і розвитком системи оповіщення про паводки. "У нас є люди, які вміють ці моделі створювати й розраховувати. Варто у це вкладати гроші. Це економічно окупиться", — підкреслив він.

Конструктивні методи: що можна зробити зараз?

"Швидких" кроків, які б дозволили уникнути сезонного паводка, не існує, запевняє Листопад. Найбільш конструктивний, втім тривалий, хоча й відносно недорогий метод — це аудит та аналіз заплави Дніпра в районі міста Києва. 

"Що це означає? Це дослідження, яке дасть зрозуміти, де на вільній течії Дніпра створено перепони. І якщо якісь протоки були штучно перегороджені, то ці перешкоди чи дамби слід прибрати, щоб вода вільно стікала нижче по течії, — пояснює еколог.  — Якщо відновити природні шляхи водотоків, які були порушені, це значно покращить ситуацію, і паводки будуть менш інтенсивні. Придумувати якийсь космічні кораблі не треба — це буде економічно невигідним".

У європейських країнах, додає Олег, теж борються з паводками, але це також малоефективно. Тому тамтешні гідрологи визначили у долинах річок червоні лінії — межі масштабних паводків, які стаються у середньому раз на 50 років.

"Хто селиться або будує за межами цих ліній, ближче до річки, — їх ніхто не страхує, ніхто з них не отримує жодних компенсацій ані від держави, ані від місцевої влади. Будуєш на свій страх та ризик", — розповів Листопад.

За його словами, в Україні така система має запрацювати також. Держслужба з надзвичайних ситуацій (Гідрометцентр підпорядковується ДСНС. — Ред.) відповідно до зобов'язань щодо євроінтеграції, до 2024 року має розробити такі червоні лінії. Тоді влада має закріпити ці норми на законодавчому рівні.

Що кажуть у КМДА

Влада Києва попередила мешканців столиці про паводок та назвала території, які може підтопити: це села Осещина, Погреби, Хотянівка, Троєщина, Гнідин, Вишеньки, заплави Дніпра на півдні столиці, а також Воскресенські сади, Русанівські сади, Осокорки та Позняки.

Можливе також підтоплення дачних ділянок на лівому березі — в районі Південного мосту, а також затоки Берковщина.

Крім того, у КМДА пояснюють, що рівень Дніпра у Києві завжди регулювався завдяки роботі дніпровських ГЕС. "На жаль, нині Каховська ГЕС не працює в повному технологічному режимі, тому інші греблі намагаються скорегувати цю ситуацію", — кажуть в адміністрації.

Водночас запевняють, що київські рятувальники та синоптики моніторять рівень Дніпра.

"До критичного рівня води лишається ще 50-60 см. Ми розуміємо, що вода може сягнути цього рівня, тому проводимо додаткові тренування сил цивільного захисту, рятувальників та всіх служб, які можуть бути залучені у наданні допомоги мешканцям", — зазначив директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук.

Мешканців та підприємців, майно яких постраждало від паводків, запевняють: ці питання вирішуватимуть в межах роботи районних комісій з надзвичайних ситуацій.

 

Саша Дмитрук
Саша Дмитрук
Журналіст розділу Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини