Чим замінити кондиціонер? Пасивні методи боротьби з глобальним потеплінням

До 2050 року кількість кондиціонерів у світі зросте втричі, кажуть дослідники. Це призведе до підвищення споживання електроенергії удвічі. Ця ситуація ставить людство у глухий кут. Адже з одного боку — сучасний світ, якому загрожує глобальне потепління, критично залежить від кондиціонерів (особливо влітку), з іншого — доведено, що кондиціонери тільки прискорюють зростання температури повітря на планеті. Виникає логічне питання — як ми можемо боротися з підвищенням температури у містах, одночасно уникаючи залежності від кондиціонерів? Про це у своєму матеріалі для ArchDaily розмірковує оглядачка Каміла Гіслені.

Що не так з кондиціонерами

Важко уявити собі сучасний офіс або заклад без кондиціонерів у літню спеку. Це комфортно та зручно — натиснути кнопку на пульті від кондиціонера і температура в кімнаті за кілька хвилин знизиться на 10 °C.

Зворотний бік медалі у тому, що кондиціонери створюють серйозне навантаження на електромережу, адже потребують значно більше енергії, ніж інші прилади. Крім того, використання кондиціонерів призводить до підвищення середньої температури у місті приблизно на 2°C. "Це відбувається тому, що під час роботи кондиціонера викидається гаряче повітря", — пояснює журналістка.

Виходить, що кондиціонери забезпечують комфорт одних людей, але створюють дискомфорт для решти. Крім того, не всі можуть дозволити собі використання сучасних пристроїв охолодження вдома чи навіть в офісі — ця опція дорого коштує і сильно залежить від статків людей. А все ж таки кількість кондиціонерів у містах зростає.

Містопланувальникам та урбаністам слід вже сьогодні переглянути закони архітектурного середовища та міського дизайну. Тільки так ми зможемо боротись із глобальним потеплінням, забезпечити рівномірний доступ до теплового комфорту та знизити залежність від технологій охолодження.

"Нам потрібні стратегії пасивного охолодження, які передбачають ухвалення проєктних рішень, що враховують особливості навколишнього середовища. Але це не швидке й одномоментне рішення — воно вимагає узгоджених зусиль, підвищення обізнаності серед населення та зміни ситуації у різних сферах", — ідеться в матеріалі.

Який може бути вихід із ситуації

Розв'язання проблеми є. Воно полягає у тому, що міста мають впроваджувати сучасний і доступний міський дизайн з рослинними поверхнями, великою кількістю скверів та парків або водоймами, які допоможуть знизити загальну температуру в місті.

Реальним прикладом того, як це працює, є ревіталізація річки Чон-Гі-Чун у Сеулі, столиці Південної Кореї. Після відродження річки та її інтеграції в місто температура повітря уздовж водойми знизилася на 3,3 — 5,9 °C порівняно з простором вулиці, розташованої лише за кілька кварталів від річки.

Ревіталізація Чон-Гі-Чун увійшла в історію: ще 20 роки тому річка була забетонована колектором, над яким пролягала естакада. Влада міста вирішила відновити річку і створити рекреаційну зону з водоспадами, фонтанами та освітленням протяжністю у кілька кілометрів.

Окрім містобудівних та урбаністичних рішень, містам потрібні пасивні методи пом'якшення високих температур. До уваги слід взяти кілька добре відомих, проте однаково недооцінених заходів. До них належать:

— шейдинг (створення тіньових просторів за допомогою рослинності або архітектури, наприклад, пергола);

— використання відбивних поверхонь;

— орієнтація на сонячну енергію;

— перехресна вентиляція.

"Дослідження показують, що поєднання цих пасивних стратегій може призвести до зниження внутрішньої температури повітря в середньому на 2,2 °C, зменшення навантаження на системи охолодження на 31% і економії енергії на 29%", — пише авторка матеріалу.

Усі ці стратегії спробували втілити у проєкті середньої школи Lycee Schorge у Буркіна-Фасо. Для будівництва закладу використали цеглу місцевого виробництва, яка поглинає тепло вдень і віддає його вночі. Крім того, вентильований фасад школи оздобили місцевою деревиною: так утворились затінені зони, які захищають учнів від задушливої спеки. Кондиціонерів у школі немає, але й немає високої температури.

Які є "дешеві" зелені підходи

Пасивні стратегії охолодження не потребують особливих фінансів. Однак через обмежений доступ до професійних архітектурних послуг багато громад змушені використовувати дорогі й неефективні теплові рішення. Тому вже сьогодні з'являються ініціативи, які допомагають людям сфокусуватись на простих і практичних способах, щоб робити свої домівки комфортнішими.

Одна з таких — Mahila Housing Trust в Індії. Це організація, яка допомагає жінкам з низьким рівнем доходу в індійських містах боротись зі спекою у регіоні. Організація пропонує такі прості методи, як фарбування дахів будівель у білий колір та світловідбивні покрівлі.

"Адже типові або темні дахи можуть досягати температури до 65 °C у сильну спеку, тоді як світлі дахи можуть залишатись "холодними" в аналогічних умовах — доведено, що мінімальна температура даху з використанням світловідбивних елементів може бути 10 градусів", — розповідає Каміла Гіслені.

Організація Mahila Housing Trust заснована декілька десятків років тому. За час діяльності вона допомогла понад 2 млн мешканцям Індії й навчила понад 21 тисячу будівельників застосовувати альтернативні "охолоджувальні технології". У 2021 році MHT нагородили премією Ashden Award за охолодження в неформальних поселеннях.

Фахівці організації переконані, що подолати "міські острови спеки" може тільки інтеграція у міське середовище зелені, відбивних поверхонь та перехресної вентиляції.

"Інвестуючи в ці рішення, ми втілюємо в життя концепцію прохолоднішого, безпечнішого та здоровішого міського середовища для вразливих груп", — кажуть в організації.

Крім цього, мешканці міст можуть використовувати методи охолодження від пращурів та корінних народів. Наприклад, студія Ant переосмислила традиційні індійські методи випарного охолодження і створила прототип глиняних конусів, що працюють як кондиціонери. Цю модель поки тестують, але вже доведено, що використання цієї "установки" дозволить знизити температуру повітря приблизно на 6 °C.

"В епоху глобального потепління системи охолодження вже не розкіш, а фундаментальна необхідність — така сама, як санітарія чи питна вода. Тепловий стрес негативно впливає на фізичний і психічний стан, заважає виконувати основні завдання і призводить до захворювань. Наші будівлі та міста мають адаптуватися до цієї нової реальності, особливо, враховуючи те, що розв'язання проблеми не таке просте, як натискання кнопки на пульті від кондиціонера", — підсумовує журналістка.