Джунглі за вікном. Чи справді вертикальні сади у місті можуть бути проблемою

Вертикальні сади — один з сучасних способів міського озеленення, який стає популярним завдяки своїй екзотичності та затишку. Будинки з вертикальним садом схожі на казкові хатини, поблизу них містяни полюбляють гуляти, робити селфі та влаштовувати фотосесії. Втім вертикальні сади не лише прикрашають місто — вони ще й позитивно впливають на довкілля. 

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

У квітні мешканці одного з будинків на Подолі вирішили повністю демонтувати декоративний вертикальний виноград довкола будинку, тому що він обвалився — однак ніхто не захотів його відновлювати й доглядати далі. Також жителі скаржились, що начебто по рослинах у вікна квартир залазили миші. 

Тож ми вирішили організувати для киян "лікнеп" на тему вертикальних садів і пояснити, як їх правильно доглядати, щоб не виникало проблем. З’ясували, які насправді переваги мають вертикальні сади, а також — які недоліки. 

Для цього LIGA.Life поспілкувалась з координаторкою проєктів громадської організації "Плато" Анжелікою Зозулею, яка вже понад п'ять років впроваджує природоорієнтовані рішення у Львові. Також ми запитали у КМДА, що влада робить для популяризації "зелених стін" столиці та хто має їх доглядати. 

Навіщо вертикальні сади у місті

"Зелені стіни" — це одне з природоорієнтованих рішень, яке може слугувати інструментом для адаптації до зміни клімату. Окрім естетичної функції, вертикальні сади мають дуже багато переваг — від затримання пилу до охолодження повітря. Ось головні плюси, які виділяє Анжеліка Зозуля з "Плато":

— завдяки вертикальному озелененню у місті покращується якість повітря у межах прилеглого до будинку простору — все тому, що "зелені стіни" здатні затримувати летючі органічні сполуки, пил, інші мікрочастинки та продукувати значні обсяги кисню;

— через здатність поглинання великої кількості сонячної радіації та активного випаровування вологи, "зелені стіни" знижують загальну температуру будівель, покращують їх терморегуляцію, заощаджують енергоресурси та позитивно впливають на мікроклімат місцевості;

— зелена стіна здатна приймати частину вуличних вібрацій від транспортних потоків, тож пом’якшує шумове навантаження; 

— "зелений екран" може стати прихистком для птахів та місцем харчування деяких комах-запилювачів — а це покращує ситуацію із біорізноманіттям у місті.

Ще одна перевага вертикального озеленення — можливість використовувати "неактивні" поверхні. Особливо доречне це рішення для щільно забудованих міських кварталів, що страждають від явища "теплового острова" — це коли міські простори влітку сильно нагріваються через велику кількість бетонних та асфальтованих поверхонь та відсутність парків, скверів і водойм. 

"Часто у таких просторах немає можливості облаштувати лунки для висаджування нових дерев чи кущів, самі будівлі не придатні для озеленення дахів тощо. У цих випадках вертикальні сади можуть підвищити якість просторів та зробити їх більш комфортними", — коментує Зозуля.

Врешті можна згадати й про те, що зелені вертикальні сади можуть слугувати й артоб'єктом, і фотозоною, і просто тішити око мешканців як естетично привабливе рішення, яке робить вулиці міста затишнішими. 

"Та на жаль, українські громади не настільки багаті, щоб в основі озеленення міста лежав фактор естетики", — додає Анжеліка Зозуля.

У КМДА у коментарі LIGA.Life зазначили, що згодні з перевагами, які приносять вертикальні сади для міста, — окрім всього іншого, вертикальне озеленення допомагає також поглинати дощову воду та розвантажувати каналізацію, зазначив директор Департаменту захисту довкілля Олександр Возний. Саме тому, щоб популяризувати вертикальні сади, у 2022 році КМДА запустила ініціативу "Місто живих стін". За два роки у Києві висадили понад 1000 паростків — а до ініціативи долучилися всі райони столиці.  

Які рослини підходять для вертикальних садів

Для облаштування "зелених стін" та фасадів зазвичай використовують в’юнкі рослини. Найпопулярніші — це дикі виногради, зокрема, виноград Вічі, а також плющі, черенкова гортензія, схізофрагма тощо. Рослини висаджують біля фасадів безпосередньо в ґрунт або в заздалегідь підготовлені контейнери з ґрунтом. 

Для дикого винограду не потрібно додаткових кріплень чи технологічних особливостей — важливо, щоб стіна/фасад були міцними, без тріщин або порожнин. 

Існують також рішення, що передбачають використання рослин, які ростуть на встановленому кріпленні чи конструкції, обвиваючи її пагонами, вусиками або живцями листя. Для такого типу озеленення використовують деревогубець, клематис, гліцинію. Основою для плетіння також можуть бути легкі решітчасті панелі або мережі натягнутих канатів. Рослини можна висаджувати відразу в землю або в заздалегідь підготовлені горщики біля основи стіни. В обох випадках вкорінені в ґрунт саджанці можуть потребувати 5-20 років, щоб заплести усю поверхню стіни будинку. 

Ще один тип вертикального озеленення — контейнерне. Рослини висаджуються в горщики, потім їх рівномірно розміщують по площі стіни/фасаду. Інколи субстрат (спеціальний ґрунт. — Ред.) вмонтовується безпосередньо в стіну. Життєдіяльність цих рослин підтримується завдяки системам крапельного поливу та регулярного додавання добрив. У подібних "живих стінах" може розміститися близько 10–15 видів рослин, найчастіше це мохи та низькорослі багаторічники. Перевага такого способу — швидкий та естетичний результат.

"Однак такий підхід вимагає значно більших інвестицій і витрат як на створення, так і на технічне обслуговування — у Західній Європі таке озеленення обходиться в середньому до 3200 євро/кв. м​ за п'ять років", — пояснила Анжеліка.

Як доглядати за вертикальним садом, щоб він не створював проблем

Вертикальний сад на вулиці Почайнинській на Подолі прикрашав будинок понад 20 років. Основною причиною, через яку рослину вирішили демонтувати, стало те, що сад почав обвалюватись. "Останнім часом лоза просто лежала на тротуарі, заважаючи проходу пішоходів та паркуванню авто, а пішоходи кидали туди сміття, влаштовуючи смітник", — розповів мешканець будинку Олександр Крутських.

Щоб врятувати озеленення, треба було відновити кріплення чи посадити рослину заново і змонтувати нову опору. Мешканці, які ініціювали демонтаж винограду, займатись цим не хотіли, тому просто вирішили його обрізати.

Ми запитали у КМДА, хто має доглядати такі зелені насадження. У коментарі для LIGA.Life директор Департаменту захисту довкілля Олександр Возний повідомив, що догляд "забезпечує балансоутримувач цих територій власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші спеціалізовані підприємства, установи та організації". 

Зелені стіни та фасади безумовно потребують періодичного нагляду — за ними, по-перше, варто спостерігати, щоб підтримувати правильний напрямок росту, також слід проводити формувальну обрізку (наприклад, у зонах біля вікон або поруч із комунікаціями), контролювати стан поверхні. 

"У разі тривалої посухи може знадобитися прикореневий полив, у разі хвороби рослини — лікування її причини. Якщо ви обираєте більш декоративний формат ліани, треба бути готовим докласти більше зусиль для того, щоб побачити результат", — каже Анжеліка Зозуля.

Складніші конструкції вертикального озеленення, оснащені системами поливу, не обійдуться без регулярного професійного обслуговування — в ідеалі їх встановлюють спеціальні компанії, які й потім обслуговують рослини. Такі "стіни" споживають воду та енергію, тому їхнє обслуговування може бути дорогим. "Оскільки простір може обмежувати їхній ріст, рослини можуть потребувати заміни кожні п’ять-десять років", — додає експертка.

За її словами, дорожчі формати озеленення обирають бізнеси або організатори масштабних заходів, для яких це "спосіб проявити себе репутаційно". Але якщо йдеться про громадські простори та більшість міських будівель — то найбільш сталим варіантом залишаються багаторічні ліани, догляд за якими максимально простий.

Чи може вертикальне озеленення мати недоліки

Вертикальний сад довкола будівлі не матиме недоліків, якщо перед його облаштуванням, одразу вирішити такі моменти:

1) Який саме тип споруди планується озеленювати?

2) Хто є власником/балансоутримувачем та як він до цього ставиться, чи можливо реалізувати це технічно? (стан конструкції);

3) Чи вдасться створити для рослини потрібні умови? (інсоляція, ущільненість лунки, забезпечення поживними речовинами);

4) Яку проблему вирішує вертикальне озеленення у конкретній ситуації?

"За нашими спостереженнями відсоток тих, хто хоче щось посадити завжди вищий, ніж тих, хто усвідомлено планує за цією рослиною доглядати. Правда така, що без опіки рослинам доволі складно. І що цікаво — у випадках з диким виноградом чи плющем ця опіка зводиться до того, щоб захистити рослини від "нещасних випадків" — наприклад, випадкового викошування або від носіїв різних міфів. Наприклад, міфу про мишей", — додала Зозуля. 

На питання, чи дійсно у гущавині вертикального саду можуть жити миші, Анжеліка відповідає: "Дуже важко спростовувати те, що немає вивченої доказової бази. З практики, яку маємо ми, — найчастіше у ліанах мешкають дрібні птахи, і це чудово, оскільки дедалі частіше міські зелені зони стають стерильними".

Водночас Олександр Крутських, мешканець будинку на Подолі, де знищили виноград Вічі, каже, що гризуни таки намагались пролізти у його квартиру. "По цій лозі у квартири залазили не тільки миші, але й пацюки, прогризаючи антимоскітні сітки", — сказав Крутських у коментарі LIGA.Life.

Анжеліка Зозуля наголошує, що гризуни — це проблема не ліан. Їх може приваблювати сміття, яке накопичується в основі рослин, або ж занедбані підвали. Тож окрім догляду самої зелені, варто проводити санітарну обробку підвальних приміщень та горищ, аби там не завелись шкідники.

Втім, у "зелених стін" таки є недолік, на який часто нарікають мешканці, — це вологість на стіні. "Це реальний ризик, якщо не врахувати фактор інсоляції та пустити вічнозелену ліану по тій стіні будівлі, що взимку погано прогрівається/має схильність затікати через проблеми із покрівлею", — каже Анжеліка.

Чи доречні вертикальні сади на житлових будинках

В Україні вертикальне озеленення часто можна побачити на території закинутих промзон, гаражних кооперативів, вздовж залізничних колій. Через це виникає стереотип, що, мовляв, вертикальне озеленення не сумісне з житловою забудовою. Однак Анжеліка Зозуля спростовує цей стереотип. 

Як приклад наводить Велику Британію — де "усе, що пов'язано із садівництвом, є однією з ідентичностей громадян". Там вертикальне озеленення використовується дуже часто незалежно від типу та призначення споруд — зокрема й на історичних житлових будівлях.

"Було б чудово, якби в Україні створювали демонстраційні успішні приклади вертикального озеленення, коли рослини здатні розкрити свій потенціал на повну. Бо у випадку, коли з перших кроків ігноруються вихідні умови — це не про популяризацію, а про дискредитацію вертикальних садів", — відзначає експертка.

Українським містам треба почати з пошуку зручних та практичних моделей озеленення, а також боротись з упередженнями, зокрема, й про те, що такі рішення "не на часі". "Важливо досліджувати ті об'єкти, які вже існують, докладати зусиль до їх збереження та комплексно підходити до створення нових, проводячи роз'яснювальну роботу з метою уникнення соціального напруження", — резюмує Анжеліка.