Зміст:
  1. Гострі прояви: від втрати нюху до інсульту
  2. Хронічні прояви: порушення концентрації, панічні атаки
  3. Зниження ризику неврологічних проявів

Попри те, що новини про коронавірус для українців залишились в минулому, вірус все ж нікуди не зник. За словами головного державного санлікаря Ігоря Кузіна, через COVID-19 щотижня помирає близько 100 людей. 

Окрім типових симптомів, як лихоманка, задишка, головний біль, втома, кашель тощо, коронавірусу властива нейроінвазія – здатність проникати безпосередньо в клітини нервової системи, напряму впливаючи на неї. 

Таких неврологічних ускладнень як після COVID-19 не має жоден інший вірус, стверджує неврологиня Олександра Щебет. У своїй статті для LIGA.Life лікарка пояснила, як саме ця хвороба впливає на нервову систему.

Гострі прояви: від втрати нюху до інсульту

Неврологічні прояви COVID-19 можна поділити на гострі та хронічні.

До гострих симптомів зараховують порушення смаку та нюху. Так до 35-40% людей, які перехворіли на коронавірус, мали цей симптом.

Чому це відбувається: вірус потрапляє в організм через слизову оболонку носової порожнини. Далі – безпосередньо у нюховий нерв.

Зміна смаку також відбувається через втрату нюху. Адже ці дві функції між собою пов'язані.

До гострих проявів також зараховують різноманітні болі (м'язеві, головні), які можуть стати хронічними, якщо це прояв тривалого або "лонг-COVID-19".

Інші гострі неврологічні прояви зазвичай пов'язані з важким перебігом хвороби. Вони досить рідкісні й уражають близько 3-5% хворих. Ця цифра збігається з такою самою кількістю осіб, які мають ускладнення після грипу або іншої вірусної інфекції.

Це досить серйозні ураження. Наприклад, порушення свідомості та незапальні енцефалопатії (уражень головного мозку), зокрема через різке падіння рівня кисню в організмі.

Також до гострих проявів зараховують полірадикулонейропатію (запальне захворювання периферичних нервів кінцівок рук та ніг), енцефаліт (запалення мозкових оболонок вірусного генезу) та інсульт. Ці наслідки досить складні в лікуванні та потребують тривалої реабілітації.

Хронічні прояви: порушення концентрації, панічні атаки

Найпоширеніші хронічні неврологічні симптоми, які турбують після COVID-19, – порушення пам'яті, уваги та концентрації. Так звані нейрокогнітивні проблеми. Вони пов’язані з впливом вірусу на мозок або наслідком дії ліків, які застосовували під час лікування важкої форми COVID-19. 

На другому місці – "мозковий туман". Відчуття важкої голови, затьмареність, неможливість сконцентруватися, розфокусованість. Також емоційні розлади, зміна настрою, схильність до депресії та висока тривожність з панічними атаками. Багато людей відмічають, що панічні атаки вперше відчули саме під час коронавірусу. 

Також до хронічних неврологічних проявів лонг-COVID-19 зараховують дизавтономії – порушення регуляції балансу між центральною і периферичною нервовою системою. Якщо порушується регуляція усіх процесів в організмі, це впливає на артеріальний тиск, температуру, регуляцію і тонус м'язів тощо. 

Ми про них рідко задумуємося, тому що наша "підкірка" добре їх регулює.

Однак коли збивається регуляція, людина може мати тремор або проблеми з коливанням тиску та зниженням температури.

Приклад дизавтономії – синдром постуральної ортостатичної тахікардії. Коли людина не може тривалий час перебувати у вертикальному положенні. У найгіршому разі людина може втратити свідомість під час сидіння або стояння.

Гострі симптоми можуть переходити в хронічні, наприклад, порушення смаку та нюху. Не у всіх ці здатності відновлюються на 100%. Головні та м'язеві болі так само можуть переходити у хронічну форму.

Симптом шуму у вухах (тинітус) також може з'являтися в періоді тривалого COVID-19. На сьогодні немає доказових методів лікування цього симптому, але він зустрічається доволі часто. 

Зниження ризику неврологічних проявів

Люди з серцево-судинними, онкологічними, аутоімунними захворюваннями та цукровим діабетом завжди є у групі ризику до важкого перебігу хвороби та більш тривалого лікування.

У людей є гематоенцефалічний бар'єр (бар'єр "кров-мозок"). Він дозволяє не потрапляти різноманітним "шкідникам" напряму до мозку. У людей, які мають хронічні хвороби, цей бар'єр погано працює. Збільшується його проникність, тому частинки вірусу можуть проникати в мозок і впливати на нього. 

Ризики можна знизити. Останні дослідження доводять: вакциновані проти COVID-19 мали набагато менші ризики виникнення тривалого перебігу хвороби, ніж невакциновані. А у людей, які мали тривалий COVID-19 і вакцинувалися у той час, ефективність лікування була набагато вищою. 

Звісно, вакцинація – не гарантія уникнення хвороби, але є велика ймовірність, що ви захистите себе від серйозних ускладнень: інсульту, енцефаліту, полінейропатії, а також уникнете лонг-COVID-19. 

Читайте також: Як захистити дитину від інфекційних хвороб під час війни. Графік профілактичних щеплень

Олександра Щебет для LIGA.Life