Кіно (не) українською. Закон про мову знову під загрозою, у Раді пропонують зміни

1 червня до порядку денного Верховної Ради планували внести два законопроєкти, які відтерміновують низку норм закону про функціонування української мови як державної. 

Законопроєкти №5554 та №5554-1, запропоновані народними депутатами від фракцій "Слуга народу" Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та Олександром Санченком, пропонували зміни в законодавстві про мову на період дії карантину.

Проти внесення до порядку цих документів виступили депутати від фракції "Європейська солідарність" та "Голос". 

Вони наголошували, що законопроєкти подаються з порушенням регламенту (не погоджені з профільним комітетом), а також мають на меті насадження мови окупанта (Росії).

Тоді під час голосування для ухвалення рішення не вистачило голосів. За підтримку документів проголосували 204 нардепи з 226 необхідних. І рішення щодо законопроєктів відклали.

Аж до сьогодні, 15 червня. 227 голосів – за включення до порядку денного. Зіграли голоси кількох нардепів від "Голосу". Після голосування вони швидко вирішили відкликати свої голоси: "Дане голосування було помилкою, адже законопроєкти з’явились в останній момент: серед 29 законопроєктів був і контроверсійний законопроєкт 5554".

Що буде, якщо за законопроєкт таки проголосують, розбиралася LIGA.Life.

Що пропонують у законопроєктах

За пояснювальною запискою, через карантин і пов’язані з ним обмеження постраждав телеринок. За словами депутатів, скоротилися обсяги реклами, коштом яких існують більшість медіа. А кіновиробники та телеорганізації були вимушені перейти на дистанційну роботу, що уповільнило їхню роботу та призупинило основні процеси виробництва.

І додають, що застосування норми, яка унеможливлює використання вже створеного контенту і вимагає значних інвестицій у розроблення та створення нового, "призведе до руйнування кінематографічної та телевізійної галузі".

Мовляв, від цього найбільше втратить саме український глядач. Хоча на підготовку було два роки.

За законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", з 16 липня 2021 року набуває чинності низка норм закону про мову.

Зокрема про те, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Також українською мають бути афіші, театральні вистави, фестивалі та інші культурно-мистецькі заходи.

Також з 16 липня не менше половини всіх виданих впродовж року видавцем назв книг мають бути українською мовою, і не менше 50% назв книг, що продаються у книгарнях, мають бути державною мовою.

Ця норма не поширюється на видавничу продукцію кримськотатарською мовою, мовами корінних народів чи нацменшин.

Штрафи за недотримання законодавства передбачені з 2022 року.

Своїм законопроєктом депутати пропонують відтермінувати український дубляж фільмів та проведення українською фестивалів на невизначений час.

Пропонують, що ця частина закону набуде чинності через рік, але "не раніше, ніж через два місяці після скасування карантину".

Згідно з законом, з 16 липня 2024 року обсяг україномовного контенту на загальнодержавних телеканалах має зрости до 90%, на місцевих каналах – до 80%.

Також лише 10% фільмів у кінотеатрах зможуть бути в оригіналі з субтитрами – решта фільмів мусять бути дубльовані чи озвучені державною мовою. 

Що каже мовний омбудсмен 

Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь вважає, що запропонований нардепами документ не можна ухвалювати.

Своє обґрунтування ми виклали у листах до голови Верховної Ради та профільного комітету, окремо поінформували народних депутатів України", – зазначив мовний омбудсмен.

За його словами, відтермінування в часі фактично на невизначений термін набрання чинності частиною шостою статті 23 Закону не лише не сприятиме забезпеченню застосування державної мови в усіх сферах, визначених Конституцією та мовним законом, але й продовжуватиме дію додаткових обмежень для людей щодо отримання інформації та послуг державною мовою.

"Отже, суперечитиме рішенню Конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99 та частині другій статті 3 Конституції України, відповідно до якої "забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави", – наголосив Кремінь.

Уповноважений переконаний, що запровадження в Україні карантину та пов’язані з цим наслідки впливають на сферу кіно, однак це ніяк не може залежати від того, якою мовою (державною чи іншою) йде звук фільму під час його виробництва.

Депутат від Європейської солідарності Володимир В’ятрович стверджує, що влада розпочала найзухваліший за два роки наступ на закон про мову, прагнучи зберегти домінування російської мови в медіа.

Саме тому Росія і проросійський олігархат завжди особливі зусилля спрямовували саме на русифікацію засобів масової інформації. Ухвалення у 2019 році довгоочікуваного закону про мову дозволило зупинити московську мовну експансію. Процес формування цілісного українського мовно-культурного простору має незаперечну суспільну підтримку і вирішальне значення для національної безпеки України", – каже В’ятрович.

Додає: спроба зірвати вступ у дію з 16 липня норми закону про демонстрування фільмів українською мовою є актом підтримки російської гібридної агресії проти України. 

Що кажуть кіновиробники та телеканали

У Національній спілці кінематографістів України опублікували відкритий лист до депутатів Верховної Ради з вимогою дати спокій закону про мову.

Намагання виправдати цю спробу коронавірусом не витримує жодної критики, це просто кумедно. 

Так само як твердження, що телеканалам не вистачає  фільмів українською мовою для заповнення ефіру. Це мізерно, нікчемно та підло, ми усі знаємо, що це неправда", – йдеться у листі.

За словами представників НСКУ, кожен із депутатів, який підтримає згадані "русифікаторські" законопроєкти, відверто стане на бік Кремля. 

"Наміри Слуг народу не дати людям можливості нарешті читати пресу у власній країні власною мовою так само є відверто антиукраїнською дією, яка не має жодних виправдань", – наголосили у своїй заяві кінематографісти.

Вони пообіцяли зробити все, аби "русифікаторські" положення не були також втіленні і в законопроєкті "Про медіа".

Члени національної спілки кінематографістів закликали:

• дати спокій закону про мову;
• народних депутатів не голосувати за русифікаторські законопроєкти;
• українських громадян – у разі ігнорування владою цих вимог – бути готовими до рішучих дій для захисту української мови й держави.

Документ підписали Ірма Вітовська, Олег Сенцов, Наталка Ворожбит, Ахтем Сеітаблаєв, Валентин Васянович та ще 20 українських діячів кінематографу. 

Натомість медіахолдинги "1+1 медіа", StarLightMedia, "Медіа Група Україна" та Inter Media Group опублікували звернення до народних депутатів на підтримку документу.

"Представники теле- та кіноіндустрії схвалюють появу такого надважливого законопроєкту і розраховують на те, що депутати Верховної Ради України IX скликання підтримають його якнайшвидше задля повноцінного функціонування українського теле- та кіновиробництва в умовах пандемії", – сказано у заяві.