Лікування коронавірусу. Що слід знати про ліки: які працюють і для кого, а які – ні

Говорячи про ковід та все до нього дотичне, не можна не зупинитися на темі ліків. За часи пандемії в цій царині змінилось дуже багато точок зору, і досі точаться запеклі баталії в колі науковців та лікарів.

Закономірно, що для пацієнтів це аж ніяк не сприяє ясному розумінню. Тому в соцмережах та в розмовах українців і не лише ширяться плітки, дезінформація та заплутаність. Розставити всі крапки над "і" покликаний сьогоднішній наш випуск. Отож, 3 факти про лікарські засоби від ковіду.

1. Існують ліки із доведеною ефективністю проти коронавірусу.

Насамперед згадаємо ліки, покликані допомогти пацієнтам із легким перебігом ковіду. Але тим, які мають фактори ризику, тобто яких потенційно чекають ускладнення та обтяження стану у разі хворобі. Мова про моноклональні антитіла.

Що це? Люди, які перехворіли, мають у своєму кровотоку В-лімфоцити, які вміють виробляти антитіла проти ковіду. Вчені відбирають ці лімфоцити та за їхньою допомогою в лабораторних умовах отримують розчин з антитілами – це і будуть наші ліки. В Україні цей клас препаратів представлений Бамланівімабом та Етесівімабом. 

У ході клінічних досліджень виявили, що в амбулаторних пацієнтів із факторами ризику ці препарати спричиняють зменшення кількості госпіталізацій внаслідок ковіду в майбутньому. 

У дослідженні на понад 1000 пацієнтів, в контрольній групі було госпіталізовано чи померло 7% пацієнтів, проти 2,1% у групі, яка отримувала моноклональні антитіла. 

Деякі складнощі полягають в тому, що ці препарати потрібно вводити внутрішньовенно, що в амбулаторних умовах (та ще й з величезним навантаженням сімейних лікарів) створює деякі труднощі. Якщо хтось плутається, то амбулаторне лікування – це лікування без госпіталізації. 

Але для пацієнтів, які потрапили в стаціонар, теж є лікувальні опції. Насамперед противірусний препарат ремдесівір. Щодо цього засобу витає ореол неоднозначності, приміром, ВООЗ не рекомендує його використання. Річ у тім, що в початкових дослідженнях, коли ремдесивір рандомно призначали рандомним пацієнтам із ковідом, він справді не показав статистично значущих ефектів.

Однак надалі дослідники проаналізували підгрупи та виявили, що деякі пацієнти матимуть від нього користь. Далі історія трохи заплутана: цільова пацієнтська аудиторія ремдесивіру – не надто легкі хворі (які не мають проблем із диханням) і не надто тяжкі (які отримують механічну вентиляцію легень). 

Тобто препарат може покращувати результати лікування хворих у стаціонарі, які мають фактори ризику, дихають самі, але потребують кисневої маски. 

За результатами рандомізованого дослідження понад 1000 пацієнтів, ті, хто отримували ремдесивір, у порівнянні з плацебо, швидше виписувались з лікарні, або ж вимагали кисневої терапії протягом меншого часу (в середньому 10 проти 15 діб).

Ще один препарат для пацієнтів в лікарні – тоцилізумаб (належить до групи блокаторів інтерлейкіну-6). Завдання тоцилізумабу просте – він зменшує рівень запальної реакції, трохи вгамовує так званий "цитокіновий шторм". Адже в багатьох пацієнтів із ковідом тяжкий стан обумовлений саме надмірною імунною відповіддю, яка починає руйнувати власні органи.

Тоцилізумаб призначається тяжким пацієнтам із ковідом, які отримують штучну вентиляцію легень. Та і то за умови, що вони не мають супутньої бактеріальної інфекції. Дані щодо ефективності тоцилізумабу теж частково мають суперечності. 

У двох метааналізах, де проаналізували близько 10 000 госпіталізованих пацієнтів, у тих, хто отримував тоцилізумаб, ризик померти протягом 28 днів знижувався на 11-17% проти стандартної терапії та плацебо.

Однак під час дрібніших рандомізованих досліджень не вдалось показати, що тоцилізумаб покращував виживання чи зменшував потребу в інтубації (тут, тут чи тут).

З усім тим, у тяжких пацієнтів цей засіб широко використовується.

2. Деякі препарати показували потенціал, але їхню ефективність так і не вдалося довести.

Насамперед мова про хлорохін та гідроксихлорохін.

Цей протималярійний засіб є, так би мовити, ветераном пандемій, оскільки його намагаються використовувати у разі всіх інфекційних спалахів нових хвороб, які помітні у світовому масштабі: у разі атипової пневмонії SARS, пташиного та свинячого грипу, чи під час лихоманки Ебола.

Направду, всі ці дослідження є або дуже недосконало організовані, або взагалі виконувались лише в пробірках. Враховуючи відсутність доказів ефективності та можливу токсичність протималярійних препаратів, американський FDA відкликав екстрений дозвіл на використання цих препаратів для лікування ковіду.

Трохи подібну долю має ще один препарат – Івермектин. Це ліки проти інфекцій, які використовують у ветеринарії. Однак деякі дослідники потенційно вважають його ефективним проти низки людських захворювань. Зрозуміло, що ковід ним також спробували лікувати. В одному з найбільших оглядів ліків проти ковіду в Британському медичному журналі підкреслюється, що дані про ефективність івермектину – неясні та неоднозначні.

Водночас існують дані про ефективність івермектину проти ковіду в пробірках, однак концентрації препарату, які застосовують у цих дослідженнях, набагато перевищують безпечні межі концентрації, які можна досягти в живих організмах. 

Разом з тим зростає кількість випадків отруєння івермектином у людей, які самі собі його призначили. Не треба так.

Ще один приклад того, як вже наявні ліки проти інших хвороб пробують застосувати проти ковіду – це препарати для лікування ВІЛ-інфекції: лопінавір та рітонавір.

На сьогодні ВООЗ не рекомендує їх використовувати для специфічного лікування пацієнтів з ковідом. Так само не рекомендовані протималярійні препарати та івермектин.

Далі. У вітчизняному протоколі лікування ковіду є ще один препарат – фавіпіравір. Він належить до інгібіторів РНК-полімерази та має завдання пригнічувати розмноження коронавірусу. І використовується здебільшого в країнах Азії (Китай, Індія, Росія). На його користь свідчать результати не дуже якісних досліджень. Натомість є результати незалежних експериментів, в яких фавіпіравір не впливав на кількість госпіталізацій, переведення на ШВЛ та смерті в пацієнтів з ковідом.

Розробка нових ліків проти ковіду продовжується. Найбільш багатообіцяльні претенденти – паксловід та молнупіравір. Щодо паксловіда доступні лише проміжні дані досліджень, де він зменшував кількість госпіталізацій чи смертей на 89% проти плацебо. 

Дані про молнупіравір взагалі обмежені пресрелізом виробника, де стверджується, що він зменшував кількість госпіталізацій чи смертей на 50% у порівнянні з плацебо.

В обох дослідженнях йдеться про нетяжких пацієнтів, які вживали названі препарати в перші кілька діб після захворювання. Але чекаємо на повні публікації в загальному доступі та зберігаємо дуже стриманий оптимізм.

Про сумне.

3. Деякі препарати широко призначають, але їхня ефективність ніколи не була доведена.

• Уміфеновір
• Енісаміум
• Кагоцел
• Протефлазид
• Тілорон
• Інозин пранобекс
• Різноманітні інтерферони в краплях чи анальних свічках

Та інші препарати під лейблом "противірусні", і які в доковідну добу "дуже успішно" справлялися з грипом та сезонними застудами. 

Так-так. Це саме ті препарати, з якими хвороба минає за один тиждень, а без них – лише за 7 днів.

Якщо ви очікуєте наукових підтверджень їхньої неефективності, то їх не буде, адже наука працює інакше. Той, хто заявляє про ефективність препарату, має її доводити. Якщо переконливих свідчень немає – вважається, що й ефективність відсутня, поки хтось не доведе протилежне.

Те саме стосується різноманітних БАДів, вітамінів та мікроелементів, нібито призначених для порятунку від ковіду. Всі вони не мають доведеної ефективності.

Тому ні в якому разі не займайтесь самолікуванням!