LED-лампи на 1,5 млрд: розпитали КМДА, що зараз з освітленням Києва

З 2017 року у Києві почали оновлювати систему вуличного освітлення — старі світильники замінюють на нові світлодіодні (LED-лампи), які є значно енергоефективнішими. Роботи виконують в межах Проєкту капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення, який передбачає повну заміну усіх вуличних ліхтарів на світлодіодні. Ще до війни влада Києва анонсувала, що до 2024 року у місті з’явиться 42 000 нових світильників на суму понад 30 млн грн.  

Деякі мешканці Києва незадоволені новим освітленням: люди скаржаться, що світло занадто яскраве, засліплює водіїв та заважає жителям спальних районів. Водночас на окремих вулицях недостатньо освітлені пішохідні зони: замінюють лише ліхтарі, які освітлюють дорожнє покриття, а тротуари — ні. 

LIGA.Life запитала у КМДА, чи відповідають нові світильники усім встановленим вимогам та скільки коштів пішло на оновлення ліхтарів у столиці. Також ми поспілкувались з експерткою і запитали, яке вуличне освітлення вважається правильним.

Що вже виконали та що планують зробити?

Оновлення вуличного освітлення передбачає не тільки заміну світильників, а й опор ліхтарів, мереж та шаф управління, пояснює LIGA.Life директор комунального підприємства "Київміськсвітло" Леонід Самохвалов.

За його словами, протягом 2017-2022 років в Києві замінили 42 766 світильників, 12 912 опор та понад 805 кілометрів мереж.

"Загальна сума витрачених бюджетних коштів на капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення з заміною світильників на світлодіодні за 6 років становить 1 578 153 тис. грн", — повідомив Самохвалов.

Замінювати старі ліхтарі не припиняли й під час війни, каже Леонід. Додає, що роботи триватимуть у 2023 році — на ремонт освітлення Києва цього року вже затверджено бюджет у 395 мільйонів гривень, Київміськсвітло планує замінити:

• 7 044 світильників;
• 158 416 метрів мереж;
• 1 478 опор;
• 66 розподільчих шаф.

Які лампи встановлюють: енергоефективність та графіки освітлення

Комунальники замінюють натрієві та ртутні світильники на світлодіодні ліхтарі, які виготовляються в Україні. Світлодіоди мають високу енергоефективність і знижують споживання електрики на 70%.

"Нові лампи мають довгий термін експлуатації, виробники надають до 10 років гарантії. Більш того, до цих світильників може бути підключена — і вже підключена там, де встановлені нові шафи управління — система, яка дозволяє корегувати інтенсивність освітлення, зменшуючи її зі 100% до 30%", — пояснює Самохвалов. 

Ця функція зараз використовується під час комендантської години, коли світло в місті не таке яскраве, як у вечірній час, а також в пікові години, додає директор Київміськсвітла. 

Освітлення вмикають за встановленим графіком, він залежить від довжини світлового дня. Самі ж графіки складають за розрахунками Національної академії наук. "На усіх об’єктах зовнішнього освітлення, які знаходяться на балансовій території міста, забезпечується 100% увімкнення освітлення", — підкреслив Самохвалов.

На прохання навести докази енергоефективності нових ліхтарів Самохвалов показав дані споживання електроенергії за 4 роки — завдяки LED-ліхтарям кількість спожитої енергії зменшилась з 66 591 тис. кВт/год у 2018 році до 23 692 тис. кВт/год у 2022-му, тобто майже утричі.

"Під час блекаутів з жовтня до грудня 2022 року споживання енергії зменшилось в 3-5 разів, тому дані не можуть бути об’єктивними. В середньому споживання електроенергії у порівнянні 2018 та 2022 років знизилось на 30%. Це при тому, що відсоток замінених світильників за ці роки становить лише 22%", — каже директор підприємства. 

Чи відповідають нові ліхтарі встановленим вимогам?

Коментуючи скарги киян щодо надто яскравого освітлення, директор КП "Київміськсвітло" пояснив: яскравість, тон та інші параметри світильників налаштовані відповідно до чинних державно-будівельних норм. А забудовники, які проєктують мережі та встановлюють нові ліхтарі, дотримуються цих норм.

"У кожному проєктному рішенні щодо заміни старих ліхтарів на світлодіодні передбачено проведення обов’язкового світлотехнічного розрахунку щодо визначення необхідних параметрів", — зазначає Самохвалов, додавши, що нові ліхтарі проєктуються так, щоб освітлювати не тільки автомагістралі, а й тротуари.

"Розрахунки проводяться як на дорожнє покриття, так і на прилеглі території, в тому числі й тротуари", — наголошує він.

Відповідно до ДБН, яскравість освітлення на вулиці не має одного показника й сильно залежить від потоку транспорту: якщо дорогою рухається до 500 авто/год., то середня яскравість має становити 0,3 кд (кандела). Якщо понад 500 авто/год. — то яскравість має зрости до 0,4 кд (кандела). Ці показники оптимально імітують денне світло і не засліплюють.

Яке вуличне освітлення безпечне та комфортне?

Коректно налаштоване вуличне освітлення враховує не тільки яскравість ламп, а й висоту ліхтаря, рівномірність освітлення, а також потужність світлодіодів. Про це LIGA.Life розповіла Софія Брем, спеціалістка з фізичної доступності в урбан-бюро Big City Lab, головна архітекторка Альбому безбар'єрних рішень.

Для освітлення вулиць варто використовувати пристрої з колірною температурою не вище 3000 кельвінів. "Все що вище — має синій колір, який негативно впливає як на природу, так і на зір людини", — каже Софія.

Колір світла також впливає на психоемоційний стан людини — для спальних районів найкраще обирати теплі кольори освітлення, адже вони викликають відчуття комфорту, затишку та спокою.

Фахівчиня Big City Lab не радить змішувати декілька кольорів освітлення одночасно — тоді це генерує візуальний шум, який втомлює психіку, відвертає увагу мешканців, дезорієнтує.

"Коли лампи дуже потужні, тоді світла надто багато – воно створює відблиски й засліплює. Коли людина засліплена, вона може не помітити потенційну небезпеку і травмуватися. Відблиски також заважають орієнтуватися людям на самокатах, водіям та іншим учасникам руху", — пояснює Софія.

Проблеми створює і нерівномірний розподіл світла — він може викликати труднощі під час розпізнавання перешкод та спотворювати поверхні для пішоходів. Особливо це критично для літніх людей й тих, хто має підвищену чутливість до таких ефектів: зараз дуже багато українців гостро реагують на звук та світло.

Вплив на екологію та інші способи підвищити енергоефективність

Софія Брем відзначає, що некоректно налаштоване штучне освітлення може мати шкідливий вплив на природу — штучне освітлення порушує добові цикли нічних птахів і комах, а це призводить до загибелі їх певних видів. Як наслідок, порушується вся екосистема. Також це негативно впливає на дерева, які функціонують краще, коли поряд є комахи. 

"Висновок: варто обмежувати освітлення зелених зон, парків, де є багато біорізноманіття. Освітлення парків уночі доречне лише у транзитних зонах — це стежки й доріжки. А напрямок освітлення не повинен потрапляти на гілля дерев чи на зелені зони", — зазначає Софія.

Як приклад недоцільного використання електрики Софія називає практику, коли зовнішнє освітлення спрямоване не на дорогу, тротуар чи пішохідний перехід, а у небо. 

"Треба чітко розуміти, де енергія світла потрібна, а де — зайва, бо зараз як ніколи актуальні екологічна відповідальність та збереження енергії", — зазначає вона.

Щоб економити ще більше енергії, Софія радить використовувати димери (пристрій, що дозволяє регулювати яскравість та колір освітлення залежно від ситуації), датчики руху і таймери. Відзначимо, у Києві почали облаштовувати сенсорні пішохідні переходи у 2019 році — щоправда, їх у місті поки 12.