З 2017 року у Києві почали оновлювати систему вуличного освітлення — старі світильники замінюють на нові світлодіодні (LED-лампи), які є значно енергоефективнішими. Роботи виконують в межах Проєкту капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення, який передбачає повну заміну усіх вуличних ліхтарів на світлодіодні. Ще до війни влада Києва анонсувала, що до 2024 року у місті з’явиться 42 000 нових світильників на суму понад 30 млн грн.
Деякі мешканці Києва незадоволені новим освітленням: люди скаржаться, що світло занадто яскраве, засліплює водіїв та заважає жителям спальних районів. Водночас на окремих вулицях недостатньо освітлені пішохідні зони: замінюють лише ліхтарі, які освітлюють дорожнє покриття, а тротуари — ні.
LIGA.Life запитала у КМДА, чи відповідають нові світильники усім встановленим вимогам та скільки коштів пішло на оновлення ліхтарів у столиці. Також ми поспілкувались з експерткою і запитали, яке вуличне освітлення вважається правильним.
Оновлення вуличного освітлення передбачає не тільки заміну світильників, а й опор ліхтарів, мереж та шаф управління, пояснює LIGA.Life директор комунального підприємства "Київміськсвітло" Леонід Самохвалов.
За його словами, протягом 2017-2022 років в Києві замінили 42 766 світильників, 12 912 опор та понад 805 кілометрів мереж.
"Загальна сума витрачених бюджетних коштів на капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення з заміною світильників на світлодіодні за 6 років становить 1 578 153 тис. грн", — повідомив Самохвалов.
Замінювати старі ліхтарі не припиняли й під час війни, каже Леонід. Додає, що роботи триватимуть у 2023 році — на ремонт освітлення Києва цього року вже затверджено бюджет у 395 мільйонів гривень, Київміськсвітло планує замінити:
Комунальники замінюють натрієві та ртутні світильники на світлодіодні ліхтарі, які виготовляються в Україні. Світлодіоди мають високу енергоефективність і знижують споживання електрики на 70%.
"Нові лампи мають довгий термін експлуатації, виробники надають до 10 років гарантії. Більш того, до цих світильників може бути підключена — і вже підключена там, де встановлені нові шафи управління — система, яка дозволяє корегувати інтенсивність освітлення, зменшуючи її зі 100% до 30%", — пояснює Самохвалов.
Ця функція зараз використовується під час комендантської години, коли світло в місті не таке яскраве, як у вечірній час, а також в пікові години, додає директор Київміськсвітла.
Освітлення вмикають за встановленим графіком, він залежить від довжини світлового дня. Самі ж графіки складають за розрахунками Національної академії наук. "На усіх об’єктах зовнішнього освітлення, які знаходяться на балансовій території міста, забезпечується 100% увімкнення освітлення", — підкреслив Самохвалов.
На прохання навести докази енергоефективності нових ліхтарів Самохвалов показав дані споживання електроенергії за 4 роки — завдяки LED-ліхтарям кількість спожитої енергії зменшилась з 66 591 тис. кВт/год у 2018 році до 23 692 тис. кВт/год у 2022-му, тобто майже утричі.
"Під час блекаутів з жовтня до грудня 2022 року споживання енергії зменшилось в 3-5 разів, тому дані не можуть бути об’єктивними. В середньому споживання електроенергії у порівнянні 2018 та 2022 років знизилось на 30%. Це при тому, що відсоток замінених світильників за ці роки становить лише 22%", — каже директор підприємства.
Коментуючи скарги киян щодо надто яскравого освітлення, директор КП "Київміськсвітло" пояснив: яскравість, тон та інші параметри світильників налаштовані відповідно до чинних державно-будівельних норм. А забудовники, які проєктують мережі та встановлюють нові ліхтарі, дотримуються цих норм.
"У кожному проєктному рішенні щодо заміни старих ліхтарів на світлодіодні передбачено проведення обов’язкового світлотехнічного розрахунку щодо визначення необхідних параметрів", — зазначає Самохвалов, додавши, що нові ліхтарі проєктуються так, щоб освітлювати не тільки автомагістралі, а й тротуари.
"Розрахунки проводяться як на дорожнє покриття, так і на прилеглі території, в тому числі й тротуари", — наголошує він.
Відповідно до ДБН, яскравість освітлення на вулиці не має одного показника й сильно залежить від потоку транспорту: якщо дорогою рухається до 500 авто/год., то середня яскравість має становити 0,3 кд (кандела). Якщо понад 500 авто/год. — то яскравість має зрости до 0,4 кд (кандела). Ці показники оптимально імітують денне світло і не засліплюють.
Коректно налаштоване вуличне освітлення враховує не тільки яскравість ламп, а й висоту ліхтаря, рівномірність освітлення, а також потужність світлодіодів. Про це LIGA.Life розповіла Софія Брем, спеціалістка з фізичної доступності в урбан-бюро Big City Lab, головна архітекторка Альбому безбар'єрних рішень.
Для освітлення вулиць варто використовувати пристрої з колірною температурою не вище 3000 кельвінів. "Все що вище — має синій колір, який негативно впливає як на природу, так і на зір людини", — каже Софія.
Колір світла також впливає на психоемоційний стан людини — для спальних районів найкраще обирати теплі кольори освітлення, адже вони викликають відчуття комфорту, затишку та спокою.
Фахівчиня Big City Lab не радить змішувати декілька кольорів освітлення одночасно — тоді це генерує візуальний шум, який втомлює психіку, відвертає увагу мешканців, дезорієнтує.
"Коли лампи дуже потужні, тоді світла надто багато – воно створює відблиски й засліплює. Коли людина засліплена, вона може не помітити потенційну небезпеку і травмуватися. Відблиски також заважають орієнтуватися людям на самокатах, водіям та іншим учасникам руху", — пояснює Софія.
Проблеми створює і нерівномірний розподіл світла — він може викликати труднощі під час розпізнавання перешкод та спотворювати поверхні для пішоходів. Особливо це критично для літніх людей й тих, хто має підвищену чутливість до таких ефектів: зараз дуже багато українців гостро реагують на звук та світло.
Софія Брем відзначає, що некоректно налаштоване штучне освітлення може мати шкідливий вплив на природу — штучне освітлення порушує добові цикли нічних птахів і комах, а це призводить до загибелі їх певних видів. Як наслідок, порушується вся екосистема. Також це негативно впливає на дерева, які функціонують краще, коли поряд є комахи.
"Висновок: варто обмежувати освітлення зелених зон, парків, де є багато біорізноманіття. Освітлення парків уночі доречне лише у транзитних зонах — це стежки й доріжки. А напрямок освітлення не повинен потрапляти на гілля дерев чи на зелені зони", — зазначає Софія.
Як приклад недоцільного використання електрики Софія називає практику, коли зовнішнє освітлення спрямоване не на дорогу, тротуар чи пішохідний перехід, а у небо.
"Треба чітко розуміти, де енергія світла потрібна, а де — зайва, бо зараз як ніколи актуальні екологічна відповідальність та збереження енергії", — зазначає вона.
Щоб економити ще більше енергії, Софія радить використовувати димери (пристрій, що дозволяє регулювати яскравість та колір освітлення залежно від ситуації), датчики руху і таймери. Відзначимо, у Києві почали облаштовувати сенсорні пішохідні переходи у 2019 році — щоправда, їх у місті поки 12.
Коментарі