RU
Пояснення

Розбір | "Радянщина в найяскравіших проявах": як День єднання Зеленського відзначають у школах

8 хвилин
 - Фото
Джерело: соцмережі
16.02.2022, 12:09

16 лютого відтепер – День єднання. Так оперативно вирішив у понеділок, 14 лютого, президент Володимир Зеленський.

За наказом, о 10 ранку треба співати гімн та піднімати державний прапор.

Уже наступного дня, 15 лютого, Міносвіти рекомендувало школам вивісити національні прапори та провести заходи, присвячені Дню єднання, використовуючи національну символіку. Про це йдеться в листі МОН до профільних департаментів освіти і науки.

МОН пише, що "проведення заходів до дня єднання є надзвичайно важливим для патріотичного виховання, згуртування молоді". Міністерство попросило розмістити в соцмережах фото та відео регіональних заходів до Дня єднання з хештегами #UAразом.

Такий поспіх, та й загалом призначення звичайного дня Днем єднання, викликав різну реакцію. Зокрема, багатьох батьків та освітян обурили такі настанови "згори", оскільки на практиці це почасти виявилося примусом одягнути вишиванки та відзвітуватися фотографіями "нагору". Деяким батькам сказали принести сині і жовті кульки, деяким – прапор.

LIGA.Life зібрала враження батьків та опитала освітян та освітніх експертів щодо цього свята. 

"Від звіту "для галочки", "стрічок" і "бо я підписав указ" патріотизму не додається. Ми з дітьми проводимо бесіди щодня на тему важливості нашої країни, мови та історії. І без фото та звітів, як вимагають цього разу", – пише Тетяна Дем’яненко.

"Кожен президент має запровадити власне свято, коли треба ходити у вишиванках", – пише Ніна Кур’ята.

 "Ми на дистанційці, нам сказали з увімкненими камерами гімн співати", – зауважує Ірина Грабовська.

 "Єдність – це припинити сратися на телебаченні, а не втягувати дітей в цю істерію, експлуатуючи національні символи", – вважає Ігор Швець.

 Усе це нагадує нашвидкуруч зорганізований загальнодержавний корпоратив, каже LIGA.Life керівниця комунікаційного офісу Малої академії наук, освітня експертка Оленка Северенчук: "Вчора придумали – сьогодні давайте бігом робити! Бо хтось так хоче. Це щось, чим можна ненадовго відволікти людей від гнітючих думок, але згуртувати – навряд".

За її словами, все б нічого, нехай би був День єднання, програми на телеканалах, флешмоби в соцмережах, якби не одне "але": не працюють такі спеціальні "дні" з дітьми. Особливо якщо є наказ згори. 

"Школам жилося б набагато вільніше і процес був би набагато якіснішим, якби їм давали право обирати, що святкувати, а що – ні. І якби ті, хто такі накази спускає, нарешті усвідомили, що ані вишиванки, ані калини в підручниках, ані хоровий гімн вишикуваних в рядочок дітей не допоможе подолати тривогу, яка природно присутня в школах. І згуртувати в конкретно цій ситуації не допоможе", – каже Северенчук.

Ба більше, таке залучення дітей є маніпулятивним і заборонене в багатьох країнах світу, підкреслює вона.

Якби чиновниками керував здоровий глузд, то замість наказу на всі школи, наприклад, розіслали матеріали з порадами психологів про те, як говорити з дітьми про війну, що робити за різних сценаріїв, як переконати дітей в тому, що допоки дорослі поруч – вони в безпеці – це б допомогло, зауважує експертка. 

"Що подивитися/послухати всім класом для того ж згуртування. У які ігри пограти. Які активності влаштувати школою. А те, що організували сьогодні – радянщина в найяскравіших її проявах, яка викликає лише роздратування вчителів та батьків і точно проходить повз дітей. На жаль", – підкреслює вона.

Совкове мислення рознарядок зверху вниз і звітів знизу вгору – звична для шкіл ситуація, зауважила LIGA.Life освітня діячка, співавторка реформи "Нова українська школа" Іванна Коберник.

"І це добре, що батьки обурені, сподіваюся, з дітьми вони теж про це поговорять. Найприкріше, що діти в цій ситуації – лише ресурс для чийогось уявлення про ідеологічні заходи. Держава має мати державницьку позицію і ідеологію, але поки здатна лише на примусову показуху", – каже вона. 

Історики в думках щодо Дня єднання поки розходяться. 

"Відомо, що історія часто радикально ділить українців. День єднання – це одне з перших свят, не завʼязане на минуле", – звертає увагу історик та публіцист Василь Расевич. Тому, на його думку, цей день має всі шанси стати позитивною історією для всіх українців. 

На думку ексочільника Українського інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича, оголошувати свято з нагоди дня, коли нічого не сталося, – совкова постправда. 

Співзасновниця громадської організації "БАТЬКИ SOS" Олена Парфьонова вважає ідею проведення свята єднання прекрасною, зважаючи на поточну ситуацію: "Якщо це відбувається за покликом серця, не викликає відторгнення – це перемога. Але якщо за наказом управління освіти чи департаменту освіти та із  супротивом – це сигнал, що навчальні плани з національно-патріотичного виховання треба негайно переглядати".

Такі символічні речі як стяг Украіни, на думку Парфьонової, важливі. 

Ба більше, він має майоріти скрізь – від заправки до районної лікарні чи садочку – і не лише на свята. 

"Але флешмоби у вишиванках за наказом – це проблема", – підкреслює експертка в коментарі LIGA.Life. 

Керівниця ГО "Смарт освіта" Галина Титиш нагадує, що МОН не може наказати школам "завтра усім дітям прийти у вишиванках і співати гімн". Це суперечить чинному законодавству, яке гарантує школам автономію, вчителям – педагогічну свободу, а також передбачає дитиноцентризм у закладах освіти та педагогіку партнерства. 

МОН може лише рекомендувати школам провести заходи до Дня Єдності, школи можуть цього не робити, а можуть провести ці заходи творчо і цікаво.Так, як вони самі вирішать, пояснює експертка.

Так би мало бути на практиці, однак так не завжди відбувається. Адже рекомендації (не вимоги, не накази) школи сприймають як вказівку до дії. Особливо тоді, коли їх передають їхні засновники з вимогами відзвітуватися про проведення заходів, зауважує Титиш в коментарі LIGA.Life. 

"Як школи можуть відзвітувати? Зробивши фото дітей у вишиванках і співів гімну. Тут вже все залежить від того, наскільки директор закладу може відстояти право своїх вчителів проводити виховні години, розвивати громадянські компетентності тими методами та інструментами, які вчителі вважають за потрібне. Адже ми говоримо про цінності, про виховання патріотизму", – каже вона. 

На думку експертки, найкращими інструментами для їх розвитку є рефлексія, обговорення, дебатування, робота над кейсами, проектами, написання есе. 

Титиш не вважає за потрібне вигадувати додаткові свята. Тим більше, що 22 січня ми святкуємо День Соборності України.

Наразі школам, на її думку, важливіше спокійно відпрацювати алгоритми евакуації у разі надзвичайної ситуації. 

"Я знаю заклади освіти, які говорять з дітьми про те, куди і як треба йти у разі обстрілів. Це правильніший спосіб боротьби з тривогою, аніж одягання вишиванки", – резюмує освітня експертка.

Експертка ГО "Батьківський контроль" Зоя Звиняцьківська зауважує, що шкільна освіта майже на 100% (якщо не брати до увагу приватні заклади) фінансувається державою. Тому освіта має відбивати ідеологію держави, доносити до дітей її сутність так, щоб вона справді закарбувалася в свідомості. 

На думку експертки, у нашій державі досить кепсько з глобальною ідеологією, але "все окей" з тимчасовою, яка відбиває переконання пануючої владної команди. 

"Нині, на цю каденцію – це ідеологія показухи. І вона чудово лягла на вічну мерзлоту показухи системи освіти, яка дбайливо зберігається освітянами ще з напівзабутих вже радянських часів", – написала Звиняцьківська у фейсбук. 

Діти в цій системі – не її сутність і зміст, а ресурс для функціонування системи, вважає експертка. 

"Коли треба системі, вони співають і танцюють, фоткаються в вишиванках, сидять на восьми уроках в день, заповнюють додаткові зошити і роблять конспекти з медичної підготовки без жодного практичного заняття. А ви кажете, заспівати гімн о 10:00. Для звіту? Нема питань", – підкреслює вона. 

Експертка також додала, що знає школи, які не кошмарили батьків вишиванками: "Я так розумію, заспівають гімн у цивільному, кінець кінцем ми ж демократична країна, чи не так?".

Найкращий вчитель 2021 року за версією Global Teacher Prize Ukraine Артур Пройдаков вважає важливою ініціативу провести День єднання як символ згуртованості всіх громадян перед загрозою повномасштабного вторгнення. 

Проте, за його словами, в школах це не має перетворюватись на пафосні заходи на зразок параду вишиванок або декламації віршів. Адже часто метою таких заходів є вдавана демонстрація виконання наказів або підготовка фотозвіту для висвітлення в соцмережах. 

"Тобто не повинно бути примусу з боку вчителів та адміністрації", – зауважує вчитель.

Можна провести розмови із дітьми стосовно потенційних загроз, організувати тренінг із надання невідкладної медичної допомоги, переглянути документальні відео про історію України та її протистояння за збереження незалежності, розповідає Пройдаков. 

Але насамперед слід дбати про емоції дітей, налаштовувати відповідну моральну атмосферу, переконаний він.

"Насправді діти чудово усвідомлюють рівень стурбованості в соціумі, з ними варто говорити, допомагати розбиратись в інформації. Набагато ефективнішим цього дня можуть стати заняття з медіаграмотності, протягом яких учні та учениці можуть засвоїти основні норми перевірки новин, пошуку першоджерел, розвінчання фейків", – підкреслює кращий вчитель України в коментарі LIGA.Life.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

"Радянщина в найяскравіших проявах": як День єднання Зеленського відзначають у школах
Ірина Петренко
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини