Вони хочуть вчитись в Україні: як учнів з окупованих територій готують до ЗНО

Уже кілька тижнів першокурсниця Христина (ім’я змінене) живе у Києві, вчиться на міжнародному праві та адаптується до самостійного життя. 

Розповідаючи про перший навчальний тиждень, згадує завдання: перекласти українською англійський текст: "Легко би переклала російською, але, буває, докладаю зусиль, щоб пригадати українські слова". 

Донедавна Христина жила в окупованому Донецьку, навчаючись у школі, де від початку війни українською не викладають. Втім, батьки говорили їй з дитинства – для українки, навіть в окупації, соромно не знати рідної мови.

Також, за рішенням батьків, з шостого класу Христина дистанційно вчилася в київській школі, щоб отримати український атестат. У старших класах, коли наблизився час складати ЗНО, перевелася до Маріуполя. Паралельно всі ці роки ходила на шкільні заняття у Донецьку. 

У старшій школі, маючи амбіції вступити в український університет, готувалася до ЗНО в Донецьку з репетиторами з англійської та української мови і літератури. 

Останні в окупації давно викладають російську, але дехто підробляє репетиторством за колишнім фахом. Христина переконана: давно забула би мову, якби від початку війни не практикувала. 

"Моя подруга у Донецьку майже не може говорити українською, з репетиторами ніколи не займалася", – пояснює вона. 

Щоб добре підготуватися до ЗНО, у випускному класі Христина сформувала для себе жорсткий графік навчання. У будні прокидалася о шостій, щоб до занять встигнути прочитати українську літературу. Після школи йшла до репетиторів: "Звісно, це навантаження. Але домашні завдання у школі я вже не робила. В дистанційних школах тим більше нічого не вчила, надсилаючи списані з інтернету роботи". 

Про плани вступати "в Україну" не думала розповідати у школі, але однокласники і вчителі про це знали: "Треба ж було пояснити, чому не залишуся складати екзамени". 

З її класу в українські виші вступила ще одна людина, один хлопчик поїхав у Росію, решта – залишилися у Донецьку: "Але я чула, що в іншій донецькій школі майже весь 11-й клас поїхав (навчатися на неокуповані території. – Ред.)".

Для вступу дівчина мала складати на ЗНО англійську, українську та історію України. З обох мов мала хороший рівень, але з історією були проблеми. 

"Коли я зрозуміла, що маю складати ЗНО з історії, знала тільки рік хрещення Київської Русі – 988", – пригадує Христина. Самостійної підготовки точно було би мало.    

На початку цього року репетитор з англійської розповіла Христині про новостворену освітню ініціативу ЗНОвУ, де вчителі онлайн і безкоштовно готуватимуть учнів з окупованих і прифронтових територій до ЗНО. Дівчина стала учасницею пілотного сезону.

 

Як з’явилася ЗНОвУ 

Три українські вчительки, колишні учасниці проєкту "Навчай для України", Анастасія Бєляєва, Олена Павлюк та Ольга Коваль зустрілися торік, аби обговорити майбутні ідеї проєктів. 

Згадали розповідь колеги, родом з Донецька, брат якого навчається на окупованій території і не може вивчати потрібні для ЗНО українську мову і літературу.

Міркуючи, що корисного вони можуть дати цим дітям, вчительки вирішили робити те, що вміють найкраще, –  відкрити безоплатні курси для підготовки дітей з окупованих і прифронтових територій до ЗНО.

Вчителів-волонтерів, готових безкоштовно займатися з дітьми, набрали з різних куточків країни. Учнів шукали через знайомих у громадських організаціях, які опікуються проблемами Донбасу. 

Анастасія Бєляєва розповідає: "Готові були запускати ініціативу, якщо навіть один учень зацікавиться". Вікових обмежень не ставили.

Врешті, до пілотного навчального набору доєдналося 12 учнів з Донецька, Дружківки, Алчевська, Краснодона та інших міст і селищ окупованої і прифронтової територій. 

Не тільки випускники шкіл, але й учні 9-10 класів. Щоб взяти участь у навчанні, школярі реєструвалися у спецформі, зазначали, що батьки дали згоду на заняття, в тому числі писали про свою мотивацію до навчання на курсах.

"Дуже хочу успішно скласти ЗНО та вступити до українського вишу. Ваші заняття для мене – великий шанс та крок до здійснення мрії".

"Через те, що в моєму місті майже неможливо знайти людей, які допомогли би мені готуватися до ЗНО, здається хорошою можливістю готуватися онлайн. Тим більш, ЗНО для мене – шанс жити в Україні, вчитися в хорошому університеті та спілкуватися з однодумцями".

Волонтерка ініціативи, вчителька української мови Ганна Алєксєєва, пригадує, як, читаючи заявки дітей, спиною побігли сироти: "У звичайних школах була середина року, другий семестр – запал учнів йде на спад. А ці були готові працювати і задавали нам планку".

 

Навчання 

Вчителі готували охочих з усіх предметів, які складають на ЗНО. Заняття з кожного предмету проходили у ZOOM раз на тиждень і тривали 1,5-2 год. Навчання розпочалося цьогоріч в січні. 

"Це доволі пізній термін для повноцінної підготовки до ЗНО. Тому наше основне завдання було – допомогти дітям не тільки покращити знання, а розповісти про класні онлайн-ресурси для самостійної підготовки. Щоб вони могли здобути високі бали, вступити і здійснити мрію", – зауважує вчителька з історії України Марія Гайдук.  

Вона особливо хвилювалася, як діти сприйматимуть тему російсько-української війни (входить до переліку тем у ЗНО). 

"Важко описувати це людям, які бачили все на власні очі, і деякі моменти точно знають краще за мене. Але все було гаразд. Ми не заглиблювалися в деталі, але терміни, дати, події вони вже добре знали самостійно", – пригадує вчителька. 

Першокурсниця Христина каже, що заняття з історії на курсі ЗНОвУ допомогли в плані самоконтролю. Адже, щоб підготуватися до уроку, треба було встигнути подивитися ефір в YouTube, прочитати параграфи книги, виконати тести. 

"Великий відсоток здобутого – мої зусилля. Але я дуже вдячна вчительці, було корисно і цікаво", – додає вона. 

У донецькій школі Христини за програмою до вивчення постмайданної історії України не дійшли – встигли довчити лише до 2008 року. Христина пригадує про певну дезорієнтацію під час підготовки до ЗНО з історії України через специфіку її викладання у Донецьку: "Пам’ятаю, ми вивчали, що це була німецько-радянська війна, а тут я відкрила підручник – все трошки інакше, назва війни інша – Друга світова. Так само у підручниках пояснюють, що останні роки правління Брежнєва увійшли в історію як "епоха застою", а наш вчитель розповідав, що Брежнєв був крутим, розвивав культуру".

ЗНО з історії Христина склала на 198 балів із двохсот.

Не заради вступу, а для свого розвитку, дівчина займалася в проєкті і з вчителькою математики: "Порівняно з історією, було важкувато через українську мову. Спочатку не розуміла, що означає термін додатні та від'ємні числа. Досі не дуже розбираюся".

Співзасновниця ЗНОвУ, вчителька математики Олена Павлюк, підтверджує, що дітям було важко вчитися через велику різницю між українськими та російськими термінами: "Наприклад, промінь чи "луч". Похідна чи "производная" – є різниця". 

Попри це, вчителька не чула у себе на занятті жодного російського слова. Учні намагалися говорити українською: "Вперше зустрічала дітей з такими щирим прагненням до знань".

Анастасія Беляєва, яка викладала на курсах українську літературу, теж звертає увагу, як сильно діти старалися говорити з вчителями українською: "Діти на курсах говорили приблизно, як говорять в Одесі, де я зараз працюю".

Заняття з пілотного курсу завершилися у травні-червні. Програму ЗНО пройшли повністю, хоча і в експрес-режимі. 

 

ЗНОвУ – другий сезон

Втрьох організували ініціативу – втрьох і продовжуватимуть. Днями розпочався новий набір учнів. Посилання на форму реєстрації для нового набору тут. 

Долучатися можуть діти з тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму, з прифронтових, які виїхали з України через війну, але хочуть повернутися, хто вчиться у школі, де українську мову не викладають, а також діти з малозабезпечених сімей, представники нацменшин і діаспори. 

"Навесні був пілот. Ми пробували, як це працює, наскільки це безпечно для нас і дітей, оцінювали результати. Цьогоріч очікуємо на 80+ учнів, спираємося на кількість заяв, яку отримали торік, але не могли прийняти. Мають працювати близько 10-15 викладачів.", – каже Павлюк.

Першокурсниця Христина звертається до школярів, які живуть в окупації чи на прифронтових територій, та рекомендує скористатися можливістю і спробувати ці курси: 

"Це не тільки якісна безкоштовна підготовка до іспитів. Це можливість спілкуватися з людьми з великого світу, які навчалися в хороших університетах, живуть в Україні, де ти скоро збираєшся жити".