Зміст:
  1. Чи викликає в медиків побоювання новий варіант ковіду?
  2. Україні вже готуватися до омікрону?
  3. Чому в світі така тривога?
  4. Чи не насторожує те, що новий варіант, ймовірно, більш заразний?
  5. Як скоро ми дізнаємося, чи наявні вакцини ефективні від омікрону?
  6. В Україні досліджують вплив різних штамів?
  7. Як ці дослідження проводять науковці?
  8. Чому у вивченні варіантів недостатньо лише спостережень за хворими?

Про виявлений нещодавно новий варіант коронавірусу омікрон досі відомо мало, крім того, що він має понад 30 мутацій.

Науковці досліджують його поведінку. 

За попередніми висновками, омікрон викликає переважно легкий перебіг, особливо серед вакцинованих, заявив міністр охорони здоров’я Південно-Африканської республіки, де і зафіксували новий варіант.

LIGA.Life розпитала головну менеджерку з інфекційного контролю Добробута, педіатра, інфекціоніста Станіславу Рикову про те, як вона реагує на появу нового варіанту коронавірусу. 

Чи викликає в медиків побоювання новий варіант ковіду?

Як будь-який вірус, коронавірус мутує і варіантів буде багато. І вони будуть подібні один до одного. Наприклад, як це відбувається з вірусом грипу.

Ми не можемо сказати, дивлячись на пацієнта, який у нього штам грипу, бо симптоми подібні. Те саме стосується і коронавірусу.

Клінічне ведення хворого не залежить від того, який штам викликав хворобу.

Завдання медиків не диференціювати, що ця людина захворіла на омікрон, наприклад, а ця – на дельту. А ідентифікувати, що це ковід і вести її як хвору на коронавірус. 

Якщо говорити про специфічні ознаки клінічно, як було з діареєю у разі дельти, то щодо омікрону наразі подібного не спостерігається.

Україні вже готуватися до омікрону?

Ви вважаєте, що якщо він є в Європі, а кордони відкриті майже всі, його немає в Україні? Просто у нас ще немає досліджень щодо цього виду.

Вважаю, ймовірність, що омікрон є в Україні, досить висока. 

Якщо говорити про пацієнтів, які приходять до нас в поліклініку: картина приблизно така сама, як і за попередніх штамів, вакциновані хворіють легше. Невакциновані – важче. 

Чому в світі така тривога?

Якщо говорити про професійний медичний світ, тут панує думка, що перше і головне – вакцинація. Друге – діагностика, якісні ПЛР-аналізи, щоб зрозуміти, що це саме ковід. І правильне ведення хворих.

Припускаю, що паніка панує в масмедіа. Людям цікаво чути нові назви, щоразу переживати. Згадайте, яку тривогу викликала дельта. Врешті, мали просто чергову хвилю, яка була пов’язана не конкретно з дельтою, а з різними факторами: збільшенням міграції, недостатнім рівнем вакцинації в багатьох країнах, початком навчання у школах. 

Медики жартують, що попереду ще 10 літер грецького алфавіту. А далі – зможуть перейти на іншу абетку.

Чи не насторожує те, що новий варіант, ймовірно, більш заразний?

Це не обов’язково залежить від штаму. Ті, хто мав заразитися, – не уникнуть цього. Мова про невакцинованих або людей, які мають багато соціальних контактів. Останні можуть бути вакциновані, але інфікуватися та перенести хворобу в легкій формі.

Як скоро ми дізнаємося, чи наявні вакцини ефективні від омікрону?

В професійному медичному світі вважається, що вакцини ефективні щодо всіх штамів вірусу. Знову ж, як з грипом – до певних штамів препарат більш ефективний, до інших – менш. 

Щоб з’ясувати, наскільки вакцина ефективна у разі певного штаму, потрібні дослідження з великими групами людей – пацієнтів, які доведено хворіють, умовно, на дельту та на альфу. І ці групи порівняти: хто довше хворів, в кого яка була температура, хто потребував кисню. Тільки після цього можемо робити висновки. 

Водночас таких досліджень потрібно провести щонайменше 5-10. І тільки тоді можемо стверджувати, що дельта важча за альфа.

Таких великих досліджень на сьогодні не проведено. В будь-якому разі розуміємо, що вакциновані хворіють легше, ніж невакциновані, будь-яким штамом.

В Україні досліджують вплив різних штамів?

Потрібно пояснювати людям, що конкретний штам вірусу визначають окремим аналізом. І він досить дорогий.

Рутинно в державних стаціонарах його навряд проводять.

Навіть у нашому стаціонарі пацієнтам додатковий тест не призначають, бо в цьому немає сенсу.

Все одно будемо людину лікувати за симптомами.

Тому в будь-якій країні, і в Україні, людей обстежують на ковід загалом. Адже обстеження на конкретні штами всіх пацієнтів – це дорого і це завалило б систему охорони здоров’я в будь-де.

Як ці дослідження проводять науковці?

Прийшли в конкретний шпиталь у Європі, взяли групу пацієнтів з ковідом і досліджують, в кого який штам. Тобто коли людина просто звертається до сімейного лікаря, вона не потрапляє в цю групу.

Цифри, які виявили за штамами, – це цифри щодо людей, які потрапили у дослідження. 

Це справа науковців. І це правильно, бо коронавірус – відносно нова хвороба.

Ймовірно, із зібраних даних можна буде зробити висновки, умовно, що від певного штаму треба тричі вакцинувати, а від цього – двічі.

Але такі серйозні дослідження ми матимемо за років 5-10. Наразі це просто наукові знахідки: виявили науковці новий штам – оголосили, знайдуть ще якийсь – повідомлять.

Чому у вивченні варіантів недостатньо лише спостережень за хворими?

Три тижні тому в мене було багато пацієнтів з діареєю у разі ковіду. Зараз їх немає, натомість – більше з кашлем. Можу припустити, що то була дельта, а це, мабуть, омікрон. Та серед рівнів доказовості цей висновок буде на найнижчому, який тільки може бути, бо це суто моє спостереження.

Якщо це помітить десять лікарів, обговорять між собою, дійдуть якогось консенсусу – це буде трохи вищий рівень доказовості.

Я проти безпідставних панічних настроїв. Коли у нас в країні було 16% вакцинованих і майже нічого не робили, щоб виправити ситуацію, – це справді було приводом для панічного настрою.

Зараз головне – показати чіткі вказівники: ти маєш щепитися, носити маску, зменшити свої соціальні контакти. А не боятися штаму омікрон.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин