П’ять російських слів, які вам важко перекласти українською

Любі читачі й ще любіші читачки! 

Вітаю вас із новим, уже сорок першим випуском нашої мовно-дорадчої рубрики. 

Сьогодні ми розбиратимемося зі словами, які декому з вас важко зразу перекласти українською з російської. Чому важко? Причин може бути кілька: 

1) російське й українське слово відрізняються граматичним родом або числом (дверь/двері, степь/степ, корь/кір)

2) те українське слово, яке нагадує російське, — насправді неправильний/неточний його відповідник (кроватка/краватка, сравнивать/зрівнювати)

3) український переклад російського слова зовсім не схожий на російське слово.

Третій випадок, як ви самі знаєте, — зовсім не такий рідкісний, як може здатися. Українська має значно більше спільної лексики з білоруською чи словацькою, ніж із російською, й тому колишнім російськомовним з наскоку важко знайти потрібні відповідники до всіх слів, які тепер хочеться казати по-українському. Саме для вас — сьогоднішній випуск.

Пешка

Ця шахова фігура українською зветься "пішак". До речі, поле для гри в шахи (російською "шахматная доска") українською називається коротко й ясно — шахівниця.

Якщо ви вживаєте це слово образно — на позначення людини, котра нічого не вирішує й чинить так, як їй наказано, — то таку людину теж можна називати пішаком (а ще — мізерією, нікчемою чи попихачем).

Скучно

Тут теж усе просто: російське "скучно" — це українське "нудно" (або ще часом "маркітно"). Буває нудно з кимось або від чогось, буває нудна книжка чи серіал. Для іронічних поціновувачів фольклору, до речі, є прислів’я "Дурному не нудно й самому", для поетичних натур — вірш українського поета Михайля Семенка з рядком "...сьогодні вдень мені було так нудно, ніби докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка".

Перчатки

Слово "перчатки" походить від давньоруського слова "перст", що означає "палець" (зараз його можна помітити у словах "наперсток" чи "перстень"). Спершу "перчатки" були "перстчатками", а потім спростились, як спрощуються всі слова з незручним нагромадженням звуків. 

В українській мові є прямий еквівалент "перчаток" — пальчатки, а також слово "рукавиці" чи "рукавички", яким називають обидва різновиди цього аксесуару — і з пальцями, й без.

У сталих українських зворотах теж використовується саме слово "рукавичка": якщо ви комусь "кинули рукавичку" (себто кинули виклик), ця людина може "підняти рукавичку" (себто його прийняти). 

Жалоба

Це саме той випадок, коли українське слово, що пишеться так само, як російське, має зовсім інше значення. Російська "жа́лоба" (офіційний документ чи процедура) — це українська "скарга" (апеляційна, скажімо, чи касаційна). Українська "жалóба" — російською "траур" (ходити в жалобі, оголосити кількаденну жалобу). Якщо ж вам потрібна не офіційно-документальна скарга, а звичайна, буденна, — то її синонімами будуть нарікання, жалощі чи бідкання (те саме, після якого влада розводить руками). 

Соблазнять

Базовий український відповідник — "спокушати". "Соблазн", відповідно, — це "спокуса", а "соблазнительно" — "спокусливо". (Вітаю, ви щойно здобули базовий рівень української мови для тіндера чи телереклами!) Додамо цьому ряду трохи розмаїття, себто синонімів. Ось вони: зваблювати, знаджувати, вести до спокуси, принаджувати — чи навіть пускати бісики. 

Майте напохваті влучні слова — і говоріть українською!