Любі читачі й ще любіші читачки! Вітаю вас із черговим випуском нашої мовнопорадної рубрики.

Сьогодні поговоримо про милозвучність — слово, з яким кожен, хто вчить українську мову, зустрічається вже на самому початку свого шляху. Всім-бо відомо: українська мова в 1920-х роках на міжнародному конкурсі милозвучності посіла друге (варіант: третє) місце після перської (варіант: італійської). Цей міф тиражується останні кількадесят років, хоч його не ставив під сумнів хіба лінивий.

Насправді, звісно, ніякого конкурсу ніколи не існувало, та й складно уявити, як порівнювати всі мови світу за таким розпливчастим критерієм. Свого часу я вже писав у цій-таки рубриці колонку про різні вигадки довкола нашої мови — а також про її невигадані особливості, що дають підстави нею пишатися тим, кому без цього ніяк.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал, підпишіться на LIGA PRO
Вже маєте LIGA PRO?