Страждають усі. П’ять проблем для міста, які спричинив колапс у київському метро

У п’ятницю, 8 грудня, у столичному метро сталась аварія — тунель між станціями "Либідська" та "Деміївська" почало затоплювати підземними водами. Мережею почало ширитись відео, на якому видно, як струмок води з піском тече поміж коліями. Близько 13:00 влада міста терміново закрила 6 станцій синьої гілки — від "Деміївської" до "Теремків", а людей тої самої миті буквально виставили на вулицю. 

Закриті станції метро продублювали наземним транспортом. Щоб забезпечити сполучення мешканців Голосієва з метрополітеном, людей підвозитимуть до "Либідської" автобусами та тролейбусами. Однак, це рішення вже призвело до нової проблеми — перевантаження станції "Либідська", яка ще кілька днів тому була проміжною. Стає очевидним, що колапс у метро спричинив серйозні наслідки для усієї транспортної інфраструктури міста, від яких страждатимуть не тільки мешканці Теремків, а й усі кияни. Це своєю чергою підкреслює актуальність проблеми належного догляду та експлуатації столичної підземки.

LIGA.Life перераховує п’ять головних проблем, які виникли у Києві внаслідок аварії в метро, та разом з транспортним експертом, співзасновником і головою громадської організації "Пасажири Києва" Олександром Раком шукає способи їх вирішення.

Проблема №1. Перевантаження "Либідської"

Після колапсу у метро Київпастранс екстрено запустив автобуси №2М, які курсуватимуть між "Теремками" і "Либідською" та зупинятимуться біля станцій метро. Загалом лінію дублюють понад 80 автобусів та 20 тролейбусів. Відтак, на "Либідську" вранці прибуває майже увесь потік пасажирів, які раніше сідали на шести стаціях синьої гілки. Але проблема в тім, що вхідна група "Либідської" не справляється з таким потоком — виникають черги та натовп. Кияни у соцмережах скаржаться, що у черзі вранці потрібно стояти щонайменше 10 хвилин. 

"Це колосальне перевантаження, бо зараз фактично увесь Голосіївський район спрямований на одну станцію — він проїжджав її раніше, але проблема тепер в тому, що увесь район заходить на одну станцію", — пояснює Олександр Рак. 

Тут вихід один — потрібно розвантажити і розподілити потік пасажирів між найближчими до "Либідської" станціями метро. Наприклад, запустити автобусні маршрути до станції "Палац Україна" чи навіть до "Олімпійської" на синій гілці. Також маршрути доцільно "дотягнути" до станцій інших гілок, наприклад, до "Звіринецької". 

Інші маршрути, які курсували до центру, доцільно підсилити — це стосується тролейбусного маршруту №12, який прямує майже до площі Українських героїв. "Є сенс його посилити, щоб люди не пересідали на метро взагалі, а їхали до центру", — каже Олександр. 

"Що стосується масиву "Теремки-2", то набагато логічніше було б потік з вулиць Вільямса, Максимовича везти одразу на "Палац "Україна" прямим маршрутом, який колись там існував — щоб не завантажувати "Либідську", — додає Рак.

За його словами, було б добре, якби розподілили не усі, а принаймні частину маршрутів — зрозуміло, що повністю розвантажити станцію "Либідська" не вдасться.

Проблема №2. "Відрізане" передмістя

У реаліях, що склались, ускладнюється сполучення з центром столиці для мешканців Боярки, Вишневого, Чабанів, Хотова та інших сіл та містечок з південного передмістя Києва. 

"По них ситуація б’є так само, як і по пасажирах з умовних Теремків. Просто людина з Теремків виходить з дому і йде до найближчої зупинки, а мешканець передмістя виходить з дому, сідає на приміську маршрутку, їде на Теремки, а далі його шлях нічим не відрізняється. Цей мешканець, так само як і киянин, проведе у заторі одну годину, але йому складніше, тому що тепер він ще більше часу витрачатиме на дорогу", — пояснив Олександр Рак.

Розв'язанням проблеми може бути часткове продовження приміських маршрутів до ключових станцій метро. Адже раніше, багато з цих маршрутів і так курсували до деяких станцій на синій гілці (до "Васильківської", "Виставкового центру"). Але зараз їх доцільно подовжити до "Либідської", "Палацу Україна", "Звіринецької" та навіть до "Видубичів" — знову ж таки, щоб не було скупчення на "Либідській". 

"До "Либідської" ще міжміські маршрутки не подовжили, а там вже проблемна ситуація. Зараз там дуже багато громадського транспорту, зокрема комунального, також є частина маршрутів, які, наприклад, їдуть з Боярки повз "Либідську" на "Звіринецьку" (маршрутки №801, 825)", — зазначив транспортний експерт.

Проблема №3. Затори у цілому районі

Ще одним наслідком закриття шести станцій метро стали затори на Голосіївському проспекті та вулиці Васильківській — це фактично, єдині дві артерії для в’їзду в центр з Голосіївського району, там не передбачено якихось ефективних об’їздів. 

Проблема заторів гостра та має два аспекти. По-перше, зростає потік автомобілів. Адже очевидно, що наземний громадський транспорт має меншу провізну здатність, ніж метро, і ніяк не зможе перевезти усіх мешканців району. Тож люди пересідають на таксі або використовують свої автівки. 

По-друге, у заторах разом з авто стоїть і громадський транспорт (бо багато водіїв не дотримуються правил руху та використовують смугу громадського транспорту для проїзду). Відповідно збиваються графіки та інтервали руху, росте час обороту маршрутів. Виникає ситуація, коли заповнені вщерть автобуси під’їжджають до зупинок, де їх уже чекає натовп з десятків людей. Тобто пасажири втрачають час не тільки в дорозі, але й на зупинках.

Завдання, яке треба розв'язати, — організувати рух так, щоб принаймні громадський транспорт їхав без заторів. Адже уникнути затримок автомобільного руху навряд чи вдасться. Щоб автобуси і тролейбуси їхали без заторів — необхідна нова ефективна організація руху на вулиці Васильківській та Голосіївському проспекті. "Це можна зробити різними способами. Найбанальніший — виділені смуги для громадського транспорту, але які дійсно контролює поліція", — пояснює Олександр Рак.  

Однак проблема в тім, що на Голосіївському проспекті, де є лише чотири смуги, передбачені ліві повороти й розвороти. "Тобто машини які йтимуть на ліві повороти, будуть змушені пропускати зустрічний потік і блокуватимуть весь автомобільний рух в принципі. Треба думати, як тут вчинити, бо це може спричинити й інші проблеми в громадському транспорті", — додає Рак.

З іншого боку, вулиця Васильківська не має тролейбусної контактної мережі — там можна запускати тільки автобуси, а тролейбуси можна спрямувати тільки на Голосіївський проспект.  

"Моя пропозиція — це у пікові години на Голосіївському проспекті організовувати реверсний рух двома центральними смугами. Тобто дві крайні смуги у нас відведені під громадський транспорт, а центральні смуги працюють у реверсному режимі: у міжпіковий час рухаються як зазвичай, а у пікові години зранку працюють — у центр, а ввечері — їдуть з центру", — роз’яснює транспортний експерт своє рішення. 

"Таким чином, і ліві повороти працюватиму, і для громадського транспорту теж буде місце. І для авто в принципі в одиницю часу пропускна здатність тільки збільшиться", — додає Олександр. 

Проблема №4. Дефіцит громадського транспорту на інших напрямках

Щоб продублювати деякі маршрути додатковими тролейбусами та автобусами, їх зняли з інших маршрутів столиці. Загалом на Голосіївський напрямок перекинули близько 20 автобусів та майже таку саму кількість тролейбусів.  

Наприклад, взагалі припинили тролейбусний маршрут №50 з Троєщини на "Либідську", щоб перекинути його на "Теремки". "І зараз багато жителів Троєщини дуже цим обурені. І обурення справедливе. Адже Троєщина — це значно більший район, ніж Теремки. По-друге, там і метро ніколи не було, а по-третє — вони ще й на лівому березі, звідки об’єктивно важче діставатися до центру", — зазначає експерт. 

За словами Олександра, дефіцит транспортних засобів не настільки гострий, як дефіцит водіїв — з цим у комунального транспорту проблеми ще з початку повномасштабного вторгнення. Бо багато саме чоловіків-водіїв мобілізували на війну — за даними Київпастрансу, таких близько 400. А щоб знайти та підготувати водія, потрібно чимало часу.  

"Розв'язання цієї проблеми — це оперативний пошук нових водіїв або підготовка таких кадрів. У Київпастрансу є навчальний комбінат, який цим зараз має займатися. Це необхідно, щоб ми могли нормально обслуговувати ці маршрути у тривалій перспективі й при цьому не погіршувати мобільність іншим районам міста, зокрема тій же Троєщині, яка страждає набагато більше", — каже Рак.

"Це надовго. Ця історія більше ніж на пів року й ці додаткові водії будуть потрібні місту все одно", — підсумовує експерт.

Головна проблема (№5). Витрати бюджету та невизначеність

Офіційно міський голова Віталій Кличко заявив, що на ремонт тунелю між "Либідською" та "Деміївською" потрібно шість місяців. Бюджет на ці витрати КМДА поки що не оголошувала. Однак, на думку Олександра Рака, терміни робіт можуть затягнутись, а ремонт буде коштувати "дуже великих грошей". "У бюджеті це не закладено, а тепер доведеться виділяти десятки, а, найімовірніше, й сотні мільйонів гривень", — каже він. 

Що ж насправді спричинило протікання підземних вод у тунелі? Офіційна версія КМДА звучить малозрозуміло: "Нерівномірні процеси розущільнення, віброповзучості навколо ґрунтового масиву і навантаження на тунельну оправу". 

За словами експертів, у тому місці, де сталося протікання, лежить пливун — ділянка з дуже вологими ґрунтами. Вона була проблемною й під час будівництва метро у 2000-х роках. Під час прокладання тунелю на "Деміївську" навіть стався нещасний випадок, тоді загинули двоє метробудівців. 

Втім на думку спеціаліста з транспортного планування Антона Гагена, колапс у метро стався внаслідок неналежного догляду та утримання інфраструктури, зокрема й недофінансування. В будь-якому разі тепер на відновлення роботи метро потрібен час та кошти — точних цифр поки ніхто не називає, й це створює невизначеність. 

Ситуація може бути настільки складною, що доведеться прокладати паралельний тунель, а аварійний — закрити. Однак, ці роботи можуть розтягнутись на декілька років.

"Проблема в тому, що ми поки не знаємо масштабів проблеми — наскільки велика ділянка тунелю ушкоджена, які саме роботи треба проводити. Чи ми можемо реабілітувати старий тунель, чи нам треба буде просто його замінити?" — зазначає  експерт.

Тепер тунель доведеться розкопувати, щоб з’ясувати остаточну причину протікання. "Полегшує ситуацію тільки те, що це тунель мілкого залягання, його треба буде розкопати приблизно на 8 метрів в глибину", — каже Рак.