Третя, бустерна доза вакцини проти коронавірусу. Наскільки потрібна і кому найперше радять

Для стривоженого вітчизняного громадянина така інформація цілком природно може бути причиною серйозного занепокоєння. Особливо якщо врахувати рівень істерії, який антивакцинатори влаштовують на всіх медійних платформах. 

Кому треба додаткова вакцинація? Що таке бустерні вакцини та кому вони потрібні?

Перш за все, необхідно розібратися у базових поняттях. 

БУСТЕРНА ДОЗА

Первинна вакцинація в Україні – це введення двох доз вакцини (будь-якої дозволеної на нашій території) із відповідним часовим інтервалом. Отримавши їх, кожна людина вважається повністю вакцинованою.

Однак, як нам вже відомо, із часом ефективність вакцин знижується.

Наприклад, через шість місяців після щеплення у вакцини Pfizer ефективність знижується до 47%. Щоправда, це стосується лише інфікування.

Тобто через шість місяців після щеплення вакцина починає гірше захищати від того, щоб підхопити ковід. Водночас ефективність вакцини в плані захисту від ушпиталень з ковідом за шість місяців не знижується і складає 93%.

Втім, менше інфікованих хворих – в будь-якому разі є бажаним результатом. І тому, що знижує загальне навантаження на систему медзакладів, і тому, що якщо людина взагалі не захворіла на ковід, то ризики отримати ускладнення чи померти від ковіду у неї, як не дивно, нульові.

Відтак, медики та вчені запровадили бустерні, іншими словами, "підсилювальні" дози вакцини.

 

Що відомо про бустерні дози зараз?

 

Національна служба здоров’я Великої Британії запроваджує бустерні дози для тих, хто має найвищий ризик зараження коронавірусною хворобою і вакцинувався двічі понад шість місяців тому. 

До цих категорій британці зарахували: людей за 50 років, мешканців та працівників будинків догляду, соцпрацівників та медиків "на передовій" пандемії, всіх, хто старше 16 років, які мають підвищений ризик тяжкого перебігу ковіду, а також всіх дорослих, які піклуються про людей із високим ризиком.

Ця остання категорія є, мабуть, найбільш незрозумілою великій частині вітчизняної аудиторії, оскільки там є слово "піклуватися". А в нашому медійному полі до слова "вакцини" найчастіше намагаються прив’язати поняття "фашизм" або, в крайньому разі, "Конституція".

Але у випадку бустерних доз йдеться саме про турботу за здоров’я. Найбільше, мабуть, про це знають в Ізраїлі.

30 липня 2021 року в Ізраїлі запровадили третю дозу вакцини мРНК виробництва Pfzer для осіб старше 60 років, які отримали другу дозу вакцини щонайменше п'ять місяців тому. 

Наприкінці серпня Міністерство охорони здоров’я провело аналіз понад мільйона медичних записів осіб цільової аудиторії. І ось що виявилось.

Серед осіб, які отримали третю дозу вакцини (тобто бустерну), кількість підтверджених випадків інфекції була в 11 разів нижчою, ніж серед "небустерованих" тієї ж демографічної групи.

Водночас пам'ятаймо, що вакцини не дають миттєвого ефекту, навіть бустерні дози. Організму необхідний час, аби виробити адекватну імунну відповідь. Тому, наприклад, ефективність вакцинального захисту через 12 днів після третьої дози є вп’ятеро вищою, ніж через шість днів.

Аналіз ізраїльських даних дослідниками Гарвардського університету показав, що для осіб, щеплених третьою дозою, ризики ушпиталення знизилися на 93%, ризики тяжкого перебігу ковіду – на 92%, а ризик померти – на 81%.

Ці дані опубліковані в двох найбільш авторитетних медичних виданнях світу – журналах Lancet та New England Journal of Medicine.

Зʼявилися свіжі дані з Чилі, опубліковані тамтешнім МОЗом. Загалом бустерну дозу отримали понад 2 млн чилійців, які до того були вакциновані Коронаваком. Ефективність трьох інʼєкцій у порівнянні з двома зросла так: якщо бустером була Астразенека – з 56 до 93%, якщо Файзер – з 56 до 90%, якщо третю дозу зробили тим же Коронаваком – з 56 до 80%. Також особи, які отримали бустерні дози, рідше потрапляли в лікарні.

Таким чином, вже не в ході клінічних досліджень, а на даних з реального світу видно, що, принаймні, в літніх підсилювальна доза вакцини має надзвичайно великий ефект, адже літні люди створюють найбільше навантаження на заклади охорони здоров’я в часи ковідної пандемії.

ДОДАТКОВА ДОЗА

 

Варто розрізняти бустерні та додаткові дози вакцини.

Додаткова доза – доза, яка вводиться з метою досягнення кращого захисту в осіб, які за станом свого здоров’я (наприклад, імунокомпроментовані) мають нижчу ефективність вакцин у порівнянні з ефективністю вакцини в загальній популяції.

Щоби зрозуміти, що до чого, слід розібратися, що відбувається з імунокомпроментованими особами після вакцинації.

Згідно з американським дослідженням, опублікованим 5 листопада, ефективність щеплення пацієнтів зі станами, що супроводжуються пригніченням імунітету, є нижчою відносно загальної популяції. Загалом у дослідження увійшло понад 80 000 осіб. 

Ефективність вакцинації мРНК-вакцинами в плані захисту від ушпиталень у здорових людей складала 90% проти 77% в імунокомпроментованих. Водночас результати в окремих груп з проблемним імунітетом відрізнялись.

Найкращою ефективність вакцинації була в осіб із ревматологічними або запальними розладами – 81%. Найбільше проблем виникало у реципієнтів органів чи стовбурових клітин – ефективність вакцинації склала лише 59%.

Чи ця інформація взагалі комусь потрібна? Так, безперечно. Адже попри те, що говорять популярні в Україні антивакси – люди із порушеннями імунітету мають більше шансів померти від ковіду. Оскільки вакцинація у цій категорії справді може буквально рятувати життя, дослідники рекомендують для імунокомпроментованих пацієнтів три дози вакцини для первинної вакцинації, а також бустерну дозу – для ревакцинації.

ЩО В УКРАЇНІ?

Наразі в нашій країні Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики рекомендує всім, хто має професійні ризики щодо ковіду (це медпрацівники та працівники інтернатів), отримати бустерну дозу вакцини через щонайменше шість місяців після первинної вакцинації проти ковіду.

Показання для додаткової дози наразі набагато ширші: вона рекомендована для осіб із імунодефіцитними станами, тих, хто отримує імуносупресивну (ту, що пригнічує імунітет) терапію, осіб старше 60 років, які отримали первинну вакцинацію CoroVac. Всім, хто хоче більше подробиць, радимо ознайомитися з документом НТГЕІ.

І насамкінець трохи конспірології.

У розрізі бустерних доз ширяться дві головні чутки.

Перша – виробники вакцин хочуть заробити ще більше на додаткових дозах. Звісно, всім демократичним громадянам хотілося б, щоб приватний бізнес виготовляв мільярди доз вакцини для всього світу і нічого на цьому не заробляв. Адже всім, хто працює на заводі, їсти та годувати дітей "не треба".

Але виникає запитання – для чого вигадувати таку складну схему і просто не збільшити вартість вакцин? Чому не запровадити ревакцинацію для всіх?

Чому просто не продавати "корумпованим урядам" вакцини на папері та нічого не виготовляти? Відповіді на ці запитання знають лише вітчизняні кухонні аналітики.

Друга чутка про те, що ми тепер вакцинуватимемося від ковіду щороку.

Лише кухонні аналітики (та екстрасенси) вміють так ясно бачити майбутнє. Наукові дані свідчать про те, що наразі бустерних доз потребують лише окремі категорії населення, про що ми і розповіли у цьому випуску.

Людство так добре вміє прогнозувати майбутні події: пам’ятаєте, як ми всім світом передбачили пандемію і виявилися повністю готовими до неї?

Маємо надію, що тепер питання "додаткових доз" і спекуляції на тому, що "нас віднині колотимуть вакцинами довіку", викличуть у вас не занепокоєння, а лише посмішку. 

Доказова медицина відрізняється від конспірології конкретикою та ясністю аргументів.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин