Огляд | Підручники, фінансування і перезапуск: що чекає на реформу НУШ в Україні

Реформа Нової української школи (НУШ) розпочалася шість років тому, однак із 2020-го її темпи суттєво впали. Спершу — через пандемію Covid-19, внаслідок якої вчителі та учні були змушені перейти на дистанційний формат навчання. А повномасштабна війна і, як наслідок, скасоване цільове фінансування поставили реформу на паузу. 

Однак на днях міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив про відновлення субвенції для НУШ. За його словами, йдеться про повернення 1,5 млрд грн цільового фінансування, передбаченого у бюджеті МОН. 

"Зараз ми працюємо разом із Кабміном над механізмом фінансування. Найближчим часом будуть ухвалені одна чи кілька постанов щодо виділення цієї субвенції", — розповів міністр під час щорічної освітньої конференції "Серпнева". 

Що чекає на реформу НУШ у найближчі роки, яка ситуація із друком підручників для 5-6 класів і які виклики постали перед системою освіти внаслідок повномасштабної війни? Журналістка LIGA.Life побувала на "Серпневій" конференції й зібрала найцікавіше про перезапуск реформи Нової української школи.

Друк підручників для НУШ

"Минулого року були передбачені кошти на друк підручників для учнів 5 класів у повному обсязі, — розповідає заступник міністра освіти й науки Андрій Сташків. — Але через війну відбувся секвестр і ці кошти повністю забрали. Надруковані були тільки підручники для дітей з особливими освітніми потребами". 

У 2023 році на друк підручників НУШ передбачено вже 754 млн грн із державного бюджету, втім потреби значно більші, зазначає Сташків. Тож міністерство було змушене розставити пріоритети. 

Першочергово вирішили друкувати підручники для учнів 5-6 класів. Зокрема, за кошти держбюджету були надруковані книги для 6 класу: 

• українська мова;
• українська література;
• зарубіжна література;
• іноземна мова;
• історія;
• математика;
• природознавство;
• технології;
• для національних меншин і дітей з особливими освітніми потребами.

Завдяки донорам і міжнародним спонсорам (близько 138,1 млн грн) вдалося надрукувати підручники для 5 класів: 

• українська мова;
• польська мова;
• математика;
• природничий цикл.  

Наразі до обласних баз доставлено близько чотирьох мільйонів підручників (82% усіх надрукованих). Найближчим часом книги мають отримати заклади освіти. 

"Окремо історію України для 5 класів ми будемо друкувати за кошти державного бюджету, тому що жоден донор не погодився надрукувати ці підручники. Крім того, за державні кошти ми надрукували і ще друкуємо підручники для 10 класів для національних меншин та учнів з особливими освітніми потребами", — додав він.

Що буде з іншими предметами? Зараз МОН України веде перемовини з Радою Європи щодо друку підручників для 5-6 класів. Йдеться, зокрема, про географію, інформаційні технології та мистецтво. Попередні домовленості є, найближчим часом будуть підписані відповідні договори. 

Підготовка до запуску старшої профільної школи

У планах МОН також реформа старшої профільної школи. Її концепцію, стандарт і моделі фінансування планують представити вже цієї осені. Пілотування старшої профільної школи хочуть розпочати за два роки до запланованого повноцінного запуску реформи — у 2025-му. Раніше йшлося про 2026 рік. 

"Пілотування старшої профільної школи відбуватиметься в академічних ліцеях. На відміну від гімназій і ліцеїв, які є класичними школами і де ми пілотуємо НУШ, це зовсім інший тип закладу, який ще має бути створений і концепцію якого ми найближчим часом презентуємо", — пояснив Андрій Сташків. 

Чи збігатиметься вибірка академічних ліцеїв із мережею шкіл, які зараз пілотують НУШ — невідомо, зазначив заступник міністра освіти й науки.

Виклики війни та освітні втрати

Внаслідок широкомасштабної війни в Україні пошкоджено 1304 школи, 236 із них — зруйновані повністю. 

"Зараз кожна десята школа нашої країни зруйнована або пошкоджена. Це потребує бачення того, як ми будемо відновлювати інфраструктуру і наповнювати її новим змістом", — зазначила міністерка освіти й науки у 2016-2017 роках, перша проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка Лілія Гриневич. 

Руйнування інфраструктури — лише один із викликів, які постали перед системою української освіти, розповіла Гриневич. Іншими є: 

• Психоемоційний стан дітей. За словами ексочільниці МОН, наразі 75% учнів, які перебувають в Україні, мають когнітивні прояви стресу.
• Міграційні процеси. Станом на січень 2023 року понад 516 тисяч учнів та майже 11 тисяч вчителів перебувають за кордоном. Тому перед МОН постає завдання: потрібно зрозуміти не тільки, як привабити та що запропонувати дітям, які повертатимуться з-за кордону, але і як їх краще адаптувати в українській системі освіти.
• Заморожений рівень оплати праці педагогів.
• Скасування цільових субвенцій на реформу НУШ;
• Дистанційне/змішане навчання. Станом на грудень 2022-го 36% шкіл працюють дистанційно, ще 36% — змішано. Очно навчаються учні лише 28% закладів освіти. Відтак, потрібно переглянути якість онлайн-освіти, яка із тимчасового розв'язання проблеми стала постійною умовою.
• Освітні втрати й розриви. Сьогодні українські діти можуть мати різний досвід: хтось постійно проживає далеко від зони бойових дій, хтось знайшов прихисток за кордоном чи перебуває на деокупованій території, а хтось був примусово депортований у Росію чи Білорусь або ж перебуває на тимчасово окупованих територіях. Відповідно, ці різні категорії дітей матимуть різні навчальні втрати.

"Нас чекає ще більше поділів у класах, ніж було до того. Коли діти повернуться з різних систем освіти, з ними потрібно буде працювати цільово. До реформи освіти включаться нові напрямки, які треба передбачити", — зазначила перша проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка. 

Перезавантаження реформи НУШ 

На думку ексміністерки освіти й науки, реформу Нової української школи уповільнила імітація впровадження державних стандартів, недостатня комунікація між стейкхолдерами, відсутність централізованого підвищення кваліфікації для вчителів та директорів шкіл, а також скасування цільових освітніх субвенцій. 

"Я вважаю, що під час впровадження НУШ у 5 класі загальнодержавно у нас відбулася імітація впровадження державного стандарту базової освіти. Впевнена, у нас є сотні шкіл і тисячі вчителів, які все-таки змогли впровадити справді державний стандарт і запровадити методики компетентнісного навчання. Але навіть якщо ми беремо частину підручників, які затверджені та мають гриф МОН, вони все одно не всі відповідають навчальним результатам держстандарту. Тобто це змінена обкладинка, імітація", — пояснює Гриневич. 

На її думку, перезавантаження реформи НУШ і нові підходи до організації шкільної освіти мають передбачати: 

Зміст освіти — оновлення стандартів освіти та програм 

• Компетентнісний підхід (знання, вміння їх застосувати).
• Україноцентричність і глобальний контекст (історія, географія, література, мистецтво, мови).
• Посилення STEM-освіти, перегляд держстандарту базової освіти щодо природничих наук.
• Захист Вітчизни та громадянська компетентність.
• Впровадження соціально-емоційного навчання.
• Окремий навчальний план для дітей, які перебувають за кордоном. 

Наскрізна цифровізація освіти 

• Доступ до освіти, виявлення прогалин Всеукраїнської школи онлайн та персоналізація навчання за допомогою штучного інтелекту.
• Покращення якості змішаного і дистанційного навчання.
• Забезпечення вчителів та учнів необхідним обладнанням (ноутбуками та планшетами відповідно).
• Використання цифрових освітніх ресурсів.
• Розвиток альтернативних форм освіти.

Професійний розвиток і підтримка вчителя 

• Запровадження гнучких якісних форм підвищення кваліфікації та педагогічної освіти.
• Зміна системи оплати праці.
• Використання потенціалу вчителів пілотних шкіл для поширення досвіду.
• Утворення спільнот вчителів-предметників навколо ідей НУШ.
• Психологічна підтримка. 

Безпека та інклюзивність освітнього середовища: 

• Фізична: нові архітектурні рішення, безбар’єрність, укриття.
• Психологічна: супровід, адаптація, подолання конфліктів і згуртованість.
• Соціальна підтримка категорій учнів, які постраждали.
• Відбудова освітніх просторів з одночасною трансформацією освітнього процесу на новому якісному рівні. 

Оновлена мережа закладів у контексті децентралізації 

• Адекватна формула освітньої субвенції, цільові субвенції для реалізації державної освітньої політики у громадах, яка враховує нові відмінності між громадами.
• Оновлення мережі з урахуванням демографічних процесів.
• Формування єдиної системи академічних і професійних ліцеїв на базі обраних шкіл, коледжів і закладів професійної освіти — нова модель управління.

Анастасія Плис

журналістка LIGA.Life