RU
Пояснення

Розбір | Я перестав реагувати на повітряні тривоги. Це нормально? Пояснює психіатр

3 хвилини
 - Фото
Фото: depositphotos.com
24.06.2022, 16:02

24 червня – рівно 4 місяці з початку повномасштабної війни. З дня, коли повітряні тривоги міцно вкоренились у наше повсякденне життя.

Та якщо раніше звук сирени викликав тривогу і страх, зараз її часто ігнорують.

LIGA.Life розпитала лікарку-психіатра Наталю Підкалюк про еволюцію реакції на повітряні тривоги та чи не реагувати на неї – нормально.

Сирена і страх

"Нервова система людини має вроджений механізм – нейроцепцію. Це ніби датчик, який ідентифікує, що відбувається навколо. За його допомогою ми поступово вивчаємо, чого маємо остерігатися. Наприклад, які змії отруйні та який звук небезпечний", – пояснює Наталя.

24 лютого під час перших повітряних тривог нейроцепція увімкнула "систему небезпеки".

На захист прийшли хвилювання, паніка, страх і тривога, а також фізіологічні прояви – тахікардія, пітливість тощо.

"Але це – не універсальний механізм. Страх у відповідь на повітряну тривогу виникає не у всіх. Є люди, які від природи відчувають менше страху або мають межові розлади – безстрашність. Зазвичай такі люди люблять ризик та адреналін", – додає лікарка.

На це впливає структура особистості – вроджений темперамент, характер, що формується під впливом зовнішніх умов і середовища, та психічні розлади.

Фантомна сирена

Це симптом, що може виникнути у будь-якої людини через ситуацію тривалої загрози. Вона чує звуки сирени, коли їх насправді немає.

"Усе, що з нами відбувається, – нормальна реакція на ненормальні обставини. Фантомні сирени – не та реакція, яка нам підходить і від якої нам комфортно. Вона виникає у результаті перенапруження мозку й виснаження", – пояснює експертка та додає, що це може бути приводом звернутися до психолога.

Ігнорування повітряної тривоги

Коли виснаження прогресує, настає момент байдужості й ігнорування сирени. Ви розумієте, що живете у небезпеці, але психіка робить усе, щоб ви могли витримати це напруження. Так активується захисний механізм – відсторонення від емоцій або блокування доступу до емоційного компонента.

"Перший місяць ви спускались у сховище і сіпались від звуку тривоги. На четвертий місяць війни підсвідомо розумієте, що ігнорувати сирену не можна, але постійно тривожитись уже немає сил", – додає Наталія.

Проте ігнорування тривоги під час війни – погана ідея.

Натомість лікарка радить влаштувати собі відпочинок за межами міста. Бажано це зробити в безпечних умовах, де немає сирен (село, дача, заміський комплекс).

"Якщо немає такої можливості, ляжте й увімкніть звуки природи вдома. Це допоможе переключити сприйняття мозку та відновитися", – радить лікарка.

Повернення тривожності

Це нормально, якщо після відпочинку й відновлення кожна сирена викликає легке хвилювання або тривогу. Зловили себе на цих відчуттях – дійте. Найкращий варіант – піти у безпечне місце.

"Це дозволяє гормонам стресу реалізуватися. Якщо ви тривожитесь і залишаєтесь на місці, тривога буде постійно накопичуватися", – наголошує Наталя.

Щоб заспокоїти себе:

  • Дихайте. Видих має бути довшим, ніж вдих. Тому, що довгі вдихи ще більше активують нервову систему. 

  • Залучіть органи чуття. Знайдіть навколо себе речі, приємні на дотик або запах. Роздивіться, що вас оточує. Можете звернути увагу на кольори – який з них домінує.

  • Послухайте звуки природи із заплющеними очима. Уявіть, що ви десь на природі й чуєте це не через навушники.

"Якщо відчуття тривоги стає постійним і заважає вам – зверніться до психолога. Зараз працює багато безплатних платформ, наприклад, "Розкажи мені" й "Лікарі онлайн". Іноді достатньо однієї кризової консультації у гострому стані, щоб відновитись і продовжити боротьбу", – радить лікарка.

Я перестав реагувати на повітряні тривоги. Це нормально? Пояснює психіатр
Альона Низовець
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини