Яким буває вік і чи можна змінити темпи старіння. Пояснюють психолог і генетик

Ми звикли рахувати вік хронологічно — за кількістю календарних років, прожитих від вказаної у паспорті дати народження. Але що як фізичний і психологічний стани відрізняються від цієї цифри? Приміром, людині 40, біологічні показники її організму відповідають 60 рокам, а психологічні — юнацькому віку. Або навпаки: вона має молодший зовнішній вигляд, але відчуває себе значно старшою. 

Щоб розрізняти ці стани, існує кілька визначень віку: хронологічний (паспортний), біологічний і психологічний. Часом вони можуть перебувати у "розсинхроні" — і про такі випадки ми розповімо. А також разом з експертами пояснимо, чим вони відрізняються, які мають маркери та чи піддаються корекції. 

Фридайвінг і моделінг у 64 роки

До 50 років Євген працював у сфері енергетики та мав власний бізнес. На той момент він практично не займався спортом, мав зайву вагу та шкідливі звички. Втім, одного дня вирішив усе змінити та почав вести здоровий спосіб життя. Чотири роки тому чоловік зацікавився фридайвінгом. 

"Це один із небагатьох видів спорту, де вік не дуже заважає досягненню результату. Тут важливо максимально розслабитися і зосередитися на спокої. У свої 64 роки я можу змагатися в загальному заліку та посідати призові місця", — пояснює Євген. 

У грудні 2023 року він здобув перше місце на чемпіонаті AIDA Ukrainian Pool Freediving Championship 2023, показавши результат 6 хвилин 15 секунд у статичній дисципліні. Цьогоріч чоловік хоче поїхати на чемпіонат світу Всесвітньої конфедерації підводної діяльності CMAS і позмагатися у категорії 60+:

Окрім спорту, Євген понад п’ять років бере участь у рекламних проєктах як актор і модель. Зізнається: у цій сфері вік допомагає, адже дедалі більше брендів зацікавлені у співпраці зі старшими моделями. 

Несприйняття молодої лікарки

Інша ситуація в Дар’ї, 27-річної акушерки-гінекологині, якій через зовнішній вигляд малознайомі люди зазвичай приписують 16-18, максимум 20 років. В особистому житті, розповідає дівчина, мати юний вигляд навіть приємно. Однак у професійному плані це часто грає проти неї: 

Через молодший зовнішній вигляд лікарка часто отримує зневажливе ставлення і звертання на кшталт: "дівчинка", "сонечко", "зайчик" тощо. Несприйняття та неповага ускладнюють процес лікування пацієнтів і роботи з ними. 

"Інколи мене запитують, чи є інший лікар. Або ж на моє запевнення, що лікар — це я, додатково уточнюють у медсестер, чи справді це так, бо якось дуже молодо я виглядаю", — зазначає вона. 

Щоб мати старший зовнішній вигляд, невисокій дівчині доводиться носити взуття на платформі та робити ейджинг-макіяж, який візуально додавав би років. Однак, зауважує Дар’я, вона зустрічає і велику кількість пацієнтів, які, навпаки, задоволені роботою з молодим доказовим лікарем. 

Психологічний вік і його зміна

Тож, чим хронологічний вік відрізняється від психологічного чи біологічного? За словами кандидатки психологічних наук і президентки Національної психологічної асоціації Валерії Палій, психологічний вік визначається тим: 

• на скільки років людина себе відчуває;
• наскільки людина відповідає віковим критеріям різних вікових періодів, описаних в науці. Втім важливо розуміти, що ці критерії є достатньо розмитими.

Від чого залежить психологічний вік? По-перше, від фізичного стану людини, загального самопочуття, наявності або відсутності серйозних захворювань і, як наслідок, — відчуття перспективи життя перед собою. А також від наявності чи відсутності психічних розладів, адже часто пацієнти з депресією можуть скаржитися на те, що почуваються більш старшими і знесиленими. Це пов'язано саме зі станом організму.

По-друге, від виховання й усталених у родині поведінкових патернів, носієм і транслятором яких усвідомлено або неусвідомлено є людина. Це може проявлятися по-різному. Наприклад, у достатньо молодому віці хтось може бути "не за роками" мудрим і прагматичним. Скоріше за все, у такій манері його/її виховують. Або ж, навпаки, людина середнього чи дорослого віку досить інфантильна та паразитує на інших, якщо її виховували в умовах тотальної гіперопіки. 

По-третє, від оточення. Часто можна помітити, що молода людина, яка спілкується з тими, хто на 10-20 років старший за неї, може відтворювати та транслювати моделі поведінки цих людей і навіть відчувати себе дещо по-іншому. Це нормальна ситуація, адже у спілкуванні ми уподібнюємося одне одному, переймаючи цінності й сенси одне одного, наслідуючи поведінку.

"У психології є певна періодизація: підлітковий вік, юність, молодість, зрілість. Раніше вважалося, що зрілість починається приблизно у 30 років. Зараз ці межі максимально розмиті, а коридор молодості став значно ширшим. Однак ми можемо говорити, що після 30 років спостерігаються певні прояви психологічної зрілості", — пояснює експертка. 

Причина цих проявів пов’язана із завершенням формування префронтальної кори головного мозку, зокрема ділянок, які відповідають за уміння контролювати свою поведінку та розуміти її наслідки. Саме психологічно зрілі люди краще справляються з обмеженнями, розуміють свої слабкі сторони, тверезо оцінюють себе й інших, готові тривало працювати на результат і брати на себе відповідальність. Також у цей час людина вже здобуває достатньо життєвого досвіду, може оцінювати себе в різних ситуаціях.

Серед ознак психологічної зрілості Валерія Палій виокремлює: 

• рефлексивність і критичність до себе;
• відповідальність за власні дії та помилки;
• стабільність у стосунках: партнерських, дружніх, коханні тощо. 

На відміну від хронологічного та біологічного віку, темпи психологічного дорослішання можуть змінюватися. У разі значної різниці (п’ять-десять років) між реальним віком і тим, як людина себе почуває, зазначає президентка НПА, є сенс задуматися над причинами. Якщо це викликає дискомфорт, варто звернутися до психолога чи психотерапевта:

Біологічний вік, старіння і довголіття

А от із впливом на біологічний вік усе складніше, розповідає доктор медичних наук, патофізіолог і генетик Віктор Досенко. Насамперед тому, що визначальним для темпів біологічного старіння є генетичний фактор. Тобто тривалість життя наших предків більше, ніж на 50% визначає тривалість нашого життя, хай би що ми змінювали і які ризики прибирали.

"Біологічний вік визначається за певними об’єктивними показниками: біохімічними, психологічними, молекулярно-біологічними. Можна сказати, що це і є наш реальний вік, з огляду на те, що темпи старіння людей суттєво відрізняються", — пояснює експерт. 

Наприклад, люди з рідкісною генетичною хворобою прогерією у 25-30 років за біологічними показниками можуть бути такими самими, як решта у 60-70. Тобто хтось у свої роки ще достатньо збережений, а інший — виснажений і функціонує гірше, ніж однолітки. 

Існує безліч маркерів біологічного віку, які рано чи пізно проявляються в усіх людей. Серед основних Віктор Досенко називає:

• Когнітивні функції, визначити порушення яких можна за допомогою тесту MоCA. Це опитувальник із 30 пунктів, який оцінює пам’ять, увагу, концентрацію, мовлення, абстрактне мислення та інші показники.
• Схильність до депресії та рівень тривожності, які з віком зростають.
• Щільність кришталика ока, яка зменшується з роками. Що скоріше та виразніше відбувається помутніння кришталика, то швидше старіє людина.
• Враження мікросудин сітківки ока. З високою ймовірністю, ці мікросудини такі самі, як і в усьому організмі, однак очне дно доступне для огляду офтальмологом.
• Швидкість розповсюдження пульсової хвилі. Це визначають за допомогою двох датчиків: один кладуть на серце, другий з апаратом УЗД — на стегнову артерію. У результаті лікарі можуть визначити, за скільки мілісекунд після скорочення серця пульсова хвиля доноситься до стегнової артерії. 

"Відстань між серцем і стегновою артерією — близько 70 см. Ми знаємо цю довжину і час, за який хвиля її пройшла. У людей похилого віку чи з прискореним старінням хвиля проходить швидше, тому що з часом аорта та інші судини стають більш щільними", — пояснює генетик.

• Поява поліпів у кишківнику, які можна виявити за допомогою колоноскопії.
• Вентиляційні показники, тобто скільки повітря може зайти в легені.
• Щільність кісток. З віком виникає остеопороз, коли людина втрачає фосфат і кальцій. За допомогою спеціальної X-ray абсорбціометрії можна виміряти щільність кісток і визначити біологічний вік людини.
• Швидкість ниркової фільтрації, яка з роками стає меншою. Щоб встановити її, можна здати аналіз на глікований гемоглобін, пептид NT-proBNP, а також на рівень простатспецифічного антигену в чоловіків.
• Шкіра обличчя і рук. Існують шкали Merz, які допомагають візуально визначити ознаки старіння організму за станом шкіри. 

Однак навіть якщо якісь із цих біомаркерів у вас є, не варто засмучуватися. Адже старіння — не ворог. Навпаки, розповідає Віктор Досенко, воно дає людям можливість прожити довше: 

Буває й таке, що біологічний вік людини менший, ніж у паспорті. У такому випадку йдеться про генетичний фактор довголіття, яке є радше випадком і збігом. Наразі, додає експерт, немає жодних наукових доказів, що людина може вплинути на свій біологічний вік і темпи старіння. 

"Зміна способу життя суттєво не впливає на тривалість. Найімовірніше, йдеться про покращення його якості. Найбільш яскравим прикладом є перехід на вегетаріанську дієту, яка зменшує ймовірність розвитку захворювань, пов’язаних із віком. Ці люди рідше хворіють на серцево-судинні захворювання, отже, не так часто, як м'ясоїди, вмирають від інфарктів та інсультів. Вони рідше хворіють на найбільш поширені онкологічні захворювання, тож не вмирають від раку молочної залози, кишківника чи онкопатології іншої локалізації. Але, парадокс, вегетаріанці не живуть довше!" — розповідає науковець. 

Вчені не можуть точно визначити, що регулярне вживання шпинату, морепродуктів чи прогулянки на свіжому повітрі сприяють довголіттю. Однак вони можуть визначити варіанти генів довгожителів, оцінити їхню поширеність у певній популяції та встановити кореляцію: з якими варіантами генів люди, як правило, живуть довше. 

"Це може демотивувати. Але я роблю висновок, що чекати на продовження життя від природних факторів і зміни способу життя не варто. Це буде малоефективно, адже природа не відпрацювала механізм довголіття. Натомість нам потрібно застосовувати наукові методи та технології, які примусять організм жити довше, уповільнять чи оптимізують темпи старіння", — підсумовує Віктор Досенко.