"Навіщо імунітет, коли може вбити ракета": які хвороби чатують на українців через війну

Про це каже дослідження  українських спеціалістів за підтримки ізраїльського інституту подолання травми NATAL. І досвід багатьох українців та їхніх лікарів після 24 лютого це підтверджують. Що це означає і чого чекати далі – розбір LIGA.Life.

Чому ми хворіємо в війну

"Усе звичне для нас зламалось. Існує загроза життю. Немає систем в організмі, на які б не вплинули гормони стресу – адреналін та кортизол", – пояснює Віктор Досенко, патофізіолог та завідувач кафедри загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені Богомольця. Ці гормони зокрема пригнічують роботу імунної системи, додає професор: "Організму здається, що імунітет не потрібен. Він ніби каже: "Навіщо вибудовувати систему проти вірусу, якщо наступної миті може вбити ракета?" Й імунна відповідь пригнічується".

За словами нейробіологині та ректорки "Академії Добробут" Нани Войтенко, хронічний стрес – тобто тривалий, у якому країна живе вже десятий місяць – викликає неправильну роботу мозку і в перспективі призводить до змін у всьому організмі. Наприклад, людина може відчувати пришвидшене серцебиття та болі у шлунку, бо підвищений рівень кортизолу викликає перерозподіл серотоніну та адреналіну. Вони регулюють роботу серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту.

Якщо рівень кортизолу не зменшується протягом тижнів чи місяців, страждає гіпокамп – відділ мозку, де накопичується вся інформація за день. Під дією гормону стресу він зморщується, а зв’язки між нейронами порушуються. У результаті людина гірше приймає рішення, гальмується процес розуміння навколишніх подій, порушується сон. У перспективі це може призвести до деменції, хвороб Альцгеймера та Паркінсона.

Що таке гостра реакція на стрес і коли вона мине

Через війну в багатьох українців може розвинутись гостра реакція на стрес. Вона проявляється як емоційно – пригнічений настрій, плаксивість, проблеми зі сном та інші, так і фізично – незрозумілий біль в різних ділянках тіла, підняття артеріального тиску, пульсу тощо. 

За словами сімейної лікарки Лілії Коледи з Запоріжжя, найчастіше з подібними скаргами звертаються після нічних вибухів у місті. Також лікарі з різних куточків країни в розмовах з LIGA.Life повідомляють про такі прояви депресії та тривоги у пацієнтів як головний біль, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, безсоння, слабкість, тахікардія, дихальні розлади тощо. 

Гостра реакція на стрес має минати до місяця після впливу стресогенної події. Однак війна – це постійна стресогенна подія, тому симптоми можуть тривати довго. До того ж багато українців зараз проживають горювання. Воно може мати подібні симптоми до гострої реакції на стрес і тривати до 6 місяців. Але існує ще й пролонгована реакція на горе. Тоді симптоми складніші, довші та більш виражені.

На що частіше зараз скаржаться українці

Сімейна лікарка Віталіна Олещенко з Києва розповідає, що особливо загострилися гіпертонічна хвороба, панкреатит, гастрит, синдром подразненого кишківника та холецистит. Зустрічаються проблеми з щитоподібною та підшлунковою залозами. 

Її колега з Вінниці Ольга Долюк додає, що помітно збільшилась кількість пацієнтів з тривожними розладами, депресією та неінфекційними захворюваннями шкіри: "Вони не розвинулись за останні 9 місяців. Вони існували раніше, але стресові події викликали загострення".

Адаптаційні механізми потрібні організму для відповіді на нову загрозу. Тому старі хвороби у критичний момент можуть "вилізти на поверхню", пояснює Досенко.

Так сталося у Вікторії Назарук. Вона має хронічну патологію щитоподібної залози. До повномасштабної війни підтримувала здоров’я, але стрес та втрата близької людини загострили хворобу: "Почалися розлади сну. Інколи не спала 2-3 доби. З часом виснаження росло, погано пам’ятала, що роблю. Почала втрачати свідомість. Лікар сказав, що потрібна операція".

Ірина Проценко до повномасштабної війни мала доброякісну пухлину молочної залози. Планувала операцію на березень, але довелось відкласти. Згодом дізналась, що пухлина дуже виросла. До того ж діагностували додаткове новоутворення.

Гострий стрес та підвищена тривожність також є одними із чинників ризику бруксизму (скреготу зубами). Бруксизм спричиняє стирання поверхонь (переважно жувальних), що призводить до підвищення чутливості зубів до холодного чи гарячого, зуби швидше руйнуються та частіше потребують реставрації.

Значно виражений бруксизм (проявляється ще й жуванням чи кусанням під час сну із сильним стисканням щелеп) може спричиняти ранкові болі голови, травми слизової оболонки щік та язика, біль у щелепі, клацання чи хрускіт щелепи під час жування. Такі випадки лікарі теж фіксують в Україні. 

Як війна вплине на здоров'я далі

Наразі немає однозначної та науково достовірної відповіді. Війна такого масштабу на території Європи відбувається вперше з часів Другої світової. 

Точно можна сказати напевно, що вплив війни на здоров'я українців – катастрофічний. Дослідження показали, що збройні конфлікти спричиняють більше смертності та інвалідизації, ніж будь-яка серйозна хвороба, стверджує Ірина Сорока, завідувачка відділу профілактики неінфекційних захворювань Центру громадського здоров'я МОЗ. 

Люди, які живуть у зонах бойових дій, можуть мати вищий ризик серцевих захворювань та інсульту навіть через роки після закінчення конфлікту.  

Дослідники стверджують, що збройні конфлікти пов’язані з підвищеним ризиком виникнення діабету, артеріального тиску, холестерину, збільшенням споживання алкоголю та тютюну.

Через війну утворюється замкнене коло – стрес збільшує вірогідність загострення фізичних захворювань, а загострення фізичних захворювань – теж стрес. Тобто у людей із цукровим діабетом може бути більше проблем із контролем рівня цукру в крові, у людей з підвищеним тиском часто дещо знижується ефективність ліків проти тиску тощо. Це повʼязано як з тим, що через війну зменшений доступ до деяких ліків, так і через те, що люди забувають їх вживати, так і через те, що стрес погіршує фізичний стан. 

Окрім того, порушення психічного здоровʼя може призводити до переїдання або недоїдання, відповідно – до ожиріння або гіпотрофії. Війна різко змінює харчові звички – від зміни частоти харчування та якості їжі до браку продуктів та води. Так підвищується ризик захворювань на кшталт гастроезофагальної рефлюксної хвороби (найчастіше проявляється печією та відрижкою), виразкової хвороби шлунка, функціональних порушень травлення та синдрому подразненого кишківника (може супроводжуватись чергуванням закрепів та проносів або бути з переважанням якогось стану). 

До того ж унаслідок травматичних подій може розвинутися посттравматичний стресовий розлад. Ми детально розбирали його тут.

Огляд літератури показує залежність між бойовими діями в країні та підвищенням смертності від онкологічних захворювань. Ймовірно, це пов’язано зі зменшенням доступності меддопомоги – зруйновані лікарні, пошкоджена апаратура, розбиті дороги, загибель чи виїзд в інші регіони медиків впливатиме на виявлення захворювань, зокрема раку. Крім того, люди можуть не звертати увагу на зміни у своєму здоров’ї через стрес або коли не забезпечені їхні базові потреби – безпека, дах над головою, їжа, одяг – тому звертатимуться пізніше до лікаря.

На додачу до цього, стрес може призводити до збільшення частоти респіраторних, вірусних та інфекційних захворювань. Тому не забудьте вакцинуватись від грипу, дифтерії, правця, кору, краснухи та всіх можливих інфекцій, від яких існують вакцини і є в доступі зараз. Через війну, ймовірно, буде зниження рівнів вакцинації дорослих та дітей. Це може спричинити спалахи вакциноконтрольованих епідемій. Якщо ви народились до 2002 року, з великою ймовірністю у вас немає вакцинацій проти гепатиту. Зробіть бустерну дозу проти ковіду, а ще – щепіться від грипу (ця вакцина платна, але дуже важлива).

Також під дією стресу імунна система може виходити з ладу і ставати надто активною. Наслідок – розвиток алергій та аутоімунних захворювань.

Але є й інший бік медалі. "Деякі люди, які пережили голод, сталінські репресії, концтабори та важкі умови Другої світової війни, дожили до 100 років. Вони переживали стрес, але й жили в умовах, які навпаки позитивно впливають на довжину життя – нестача їжі та зниження температури", – каже Войтенко.

За її словами, сучасна людина їсть більше, ніж потрібно організму. Вона звикла до середньої температури +23℃ в приміщенні. Але організму корисний помірний стрес, адже він загартовує. Тож, можливо, складна зима, яка чекає українців попереду, навпаки зробить їх витривалішими, припускає нейробіологиня.

На користь цієї тези свідчить дослідження на щурах.

Вчені виявили, що гризуни, які жили у звичайній клітці, їли в міру та за розкладом і раз на тиждень отримували удари струмом, жили довше за:

• щурів, які мали велику клітку, необмежений доступ до їжі та самиць;

• щурів, які жили в перенаселених клітках з браком їжі та самиць і часто отримували удари струмом.

Тобто помірний стрес (не хронічний) може налаштувати організм на можливість чинити опір.

"Ми адаптовані до переживання катастрофи, жахіття та смерті за багатотисячну історію людства. Еволюція не дозволяє мені сумніватися, що українці стануть лише сильнішими після завершення війни", – додає Досенко.