Щастя, сон та стрес. Розповідаємо головне про серотонін, дофамін та інші гормони

Гормон чи нейромедіатор: у чому різниця

У кожного з нас є нейроендокринна система, яка складається з:

• відділів мозку (гіпоталамуса, гіпофіза, епіфіза);
• щитоподібної залози;
• наднирників;
• підшлункової залози;
• тимуса;
• чоловічих та жіночих статевих залоз.

Вони виробляють хімічні сполуки – гормони та нейромедіатори (нейротрансмітери). Але в народі часто їх обʼєднують в одну групу, називаючи гормонами.

• Нейромедіатори – хімічні сполуки, які виробляються в головному мозку і виконують роль посередника між нервовими імпульсами в наших клітинах. Наприклад, люди спілкуються між собою за допомогою слів, а нейрони – за допомогою нейротрансмітерів.
• Гормони – хімічні сполуки, які виробляються залозами — наприклад, щитоподібною, підшлунковою, наднирниками, та потрапляють в кров.  

Розберемо детальніше нейромедіатори та гормони, які постійно "на слуху".

Серотонін

Народна назва: "гормон щастя".

Місце утворення: на 90% у кишківнику та на 10% у мозку. Він формується з незамінної амінокислоти триптофану, яку організм отримує з білкової їжі.

Функція: це гальмівний нейромедіатор, який здатен заспокоювати. Він допомагає розпізнати відчуття щастя, також сприяє якісному сну, травленню, сприйманню інформації та регуляції настрою. 

"Зниження серотоніну може призвести до відчуття апатії, депресивного стану, відсутності або, навпаки, збільшення апетиту. Саме тому під час депресивно-тривожних розладів психіатри та неврологи можуть призначити селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну – вид антидепресантів", – пояснює експертка.

Дофамін 

Народна назва: "гормон радості", "гормон щастя", "гормон гарного самопочуття".

Місце утворення: головний мозок, а точніше – гіпоталамус.

Функція: відповідає за мотивацію людини. Коли вона досягає мети, то відчуває викид дофаміну. Окрім того, впливає на формування лібідо (сексуального бажання) та якісний сон.

Дофамін виробляється в моменти задоволення, наприклад під час споживання смачної їжі.  

"На викиді дофаміну будуються всі залежності. Наприклад, людина зʼїла шоколад, отримала задоволення, нейромедіатор виділився. Людина знову хоче смаколик, бо бажає ще раз відчути дію дофаміну. Так потрапляє в пастку, бо хоче ще й ще", – пояснює ендокринологиня.

Зниження дофаміну може призвести до апатії, зниження мотивації, розумової діяльності, уваги, памʼяті та сексуального бажання. 

Ендорфіни

Народна назва: "гормони щастя" та "гормони радості".

Місце утворення: гіпофіз та гіпоталамус – відділи мозку. Це велика група хімічних речовин, тому що їх існує понад 20 видів.

Функції: разом з серотоніном та дофаміном відповідають за відчуття щастя, задоволення, радості, а також їхній викид відчутний під час закоханості. 

Окрім того, вони виділяються, коли тіло відчуває біль або сильний стрес. Допомагають знизити шкоду та дозволяють організму вижити. Як це виглядає на практиці: нерви підсилюють сигнал про біль у мозок. Той виділяє нейромедіатори, які блокують нервові клітини, що сприяють сигналу болю. 

"Також ендорфіни впливають на самооцінку та допомагають схуднути. Наприклад, людина закохується, виділяються ендорфіни, й апетит знижується. Загалом вони мають вплив на зниження апетиту, маси тіла та жирову тканину", – додає Анастасія.

Адреналін та норадреналін

Народна назва: "гормони (гострого) стресу".

Місце утворення: наднирники.

Функції: дію адреналіну можна описати одною фразою "душа в пʼяти". Наприклад, коли вас хтось налякав або ви ледь не потрапили в ДТП. Це відчуття саме і є викидом цього гормону-нейромедіатора. 

"Адреналін допомагає нам вижити в небезпеці. Тобто дає поштовх швидко відреагувати на стрес. Він прискорює частоту серцевих скорочень та звужує судини", – пояснює лікарка. 

Норадреналін можна описати як мʼякший та стійкіший "гормон стресу". Він виробляється разом з адреналіном та кортизолом, але проявляється в ситуаціях, де страх поєднується з задоволенням. Наприклад, коли людина стрибає з парашутом.

Окрім того, адреналін та норадреналін: 

• допомагають зосередитись, коли це потрібно;
• розслабити та, навпаки, напружити мʼязи;
• впливають на моторику шлунково-кишкового тракту;
• використовуються у реанімації для запуску серцево-судинної системи, наприклад, коли є затримка дихання, втрата свідомості чи сильна алергічна реакція.

Кортизол

Народна назва: "гормон (хронічного) стресу".

Місце вироблення: наднирники, але регулюється гіпофізом (відділ мозку).

Функції: допомагає прокидатися вранці, адаптуватися до стресу, сконцентруватися в необхідних ситуаціях, навчатися тощо. Також потрібен для засвоєння кальцію в кістках, обміну речовин та роботи шлунково-кишкового тракту.

Але є два стани, викликані проблемами з рівнем кортизолу:

• гіперкортицизм – підвищення рівня кортизолу. Може виникати у разі пухлини наднирників, гіпофізу або гіпоталамусу. Людина більш схильна до надмірних відкладень жиру в зоні живота;

• гіпокортицизм – синдром зниженого кортизолу. Проявляється млявістю, слабкістю, постійною сонливістю, відсутністю тонусу мʼязів (наприклад, людині інколи складно підняти руки).  

"Є скринінги на перевірку рівня кортизолу. Всім їх здавати недоцільно. Наприклад, у деяких людей забір крові з вени може викликати підвищення рівня гормону. Часто цього аналізу недостатньо, щоб поставити діагноз. Тож не спішіть здавати", – наголошує Анастасія.

Мелатонін

Народна назва: "гормон сну".

Місце утворення: епіфіз (шишкоподібне тіло) – відділ головного мозку. Він також виробляється з амінокислоти триптофану, як й серотонін.

Функція: мелатонін (як і кортизол)  – гормон, який виробляється за циркадними ритмами, тобто в певний час доби.  

"Кортизол виробляється зранку, щоб ми прокинулись. Протягом дня його рівень зменшується. Натомість підвищується рівень мелатоніну, щоб дати нам заснути", – пояснює Анастасія. 

Однак "гормон сну" дуже чутливий. Під дією будь-якого світла він руйнується. Саме тому сомнологи радять відкладати гаджети перед сном, щільно закривати штори або використовувати спеціальні маски.

Перед сном також слід обмежувати інтенсивність фізактивності. Адже це може спровокувати викид адреналіну та кортизолу, які погіршать вироблення мелатоніну. Тож людині може бути складно заснути.

Також мелатонін відповідає за імунітет, відновлення та спалювання калорій, які отримуємо протягом дня.

"Якщо людина не лягає спати тоді, коли він має виробитись, то позбавляє себе імунітету, відновлення, наприклад, центральної нервової системи. Саме мелатонін допомагає їй розслабитись, відпочити, набратися сил", – додає експертка. 

Існують харчові домішки мелатоніну. Однак вони мають багато протипоказів і потрібні далеко не всім. Наприклад, лікар може їх призначити для людей, які змінюють часовий пояс або перенервували перед екзаменом. Але важливо правильно підібрати дозування, щоб не спровокувати після пробудження відчуття розбитості та втоми. 

Тож якщо мелатонін в пігулках, то тільки під наглядом лікаря!

Окситоцин

Народна назва: "гормон привʼязаності", "гормон довіри", "гормон стабільності".

Місце утворення: гіпоталамус, але зберігається та вивільняється в кров гіпофізом.

Функція: відповідає за романтичний та сексуальний потяг і виробляється, коли ми поряд з близькою людиною.  

Однак він також важливий в процесі лактації та пологів. Наприклад, під час пологів відповідає за мʼязовий тонус. У чоловіків цей гормон впливає на вироблення тестостерону.

Грелін

Народна назва: "гормон голоду".

Місце утворення: тонкий кишківник, мозок, підшлункова залоза, легені. 

Функція: важливий для роботи шлунково-кишкового тракту. Сповіщає мозок про відчуття голоду. Відбувається викид адреналіну та норадреналіну, людина шукає їжу, їсть, а на зміну приходить "гормон ситості" – лептин.

Однак оскільки це відносно новий гормон в науці, то не всі його функції до кінця досліджені, додає ендокринологиня.  

Функції греліну можуть порушуватись у людей після баріатричних операцій (хірургічне лікування ожиріння), під час деяких видів онкології та психічних розладів.

Лептин

Народна назва: "гормон ситості".

Місце утворення: жирова тканина.

Функція: після споживання їжі лептин відправляє сигнал в мозок, що людина сита. Це його головна функція. Однак є лептинорезистентність – надмірне вироблення гормону. Тобто людина не відчуває ситості та постійно хоче їсти.  

"Ризик такого стану вищий у людей з ожирінням, надмірною вагою та у тих, хто неправильно харчується. У такому разі потрібне відповідне лікування та вживання спеціальних препаратів", – додає лікарка.

Соматотропін

Народна назва: "гормон росту".

Місце утворення: гіпофіз – відділ головного мозку.

Функція: у дітей впливає на ріст та розвиток розумової діяльності. А у дорослих  допомагає підтримати мʼязи в тонусі та потрапити кальцію в кістки.  

"Всім жінкам в період пременопаузи чи менопаузи рекомендують займатися фізактивністю, тому що в процесі підвищується рівень соматотропіну. Відтак покращується живлення кісток та кровопостачання у мʼязах. Якщо цього не робити, підвищиться ризик остеопорозу – зменшення щільності кісток", – пояснює Анастасія.