Сумо як стиль життя: історія, заборони та правила
Фото: unsplash.com

Одним із символів японської культури є її національний вид спорту – сумо. Це повноконтактна боротьба без спортивного спорядження. Бій відбувається на піднятій круглій арені, яка має назву "дохьо".

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Кожен боєць (рикіші) намагається витіснити свого суперника з арени або зробити так, щоб він торкнувся землі будь-якою частиною тіла, окрім підошви. Хто перший торкнеться підлоги чи вийде за межі рингу, той програв. 

Незважаючі на доволі прості правила бою, сумо інтригує багатьох шанувальників своїм походженням. Існує декілька легенд щодо формування цього виду боротьби. Так за однією з них сумо має витоки ритуального танцю, у якому наймогутніші чоловіки демонстрували свою силу перед богами та духами.

Таким чином вони проявляли повагу та вдячність за те, що вони принесли хороший урожай. За іншою легендою, саме завдяки сумо японці отримали право правити островами Японії після того, як бог Такемікадзучі виграв в поєдинку з лідером суперницького племені. 

Пізніше такі бої слугували для порівняння сили серед чоловіків. Лише у XVII столітті почали організовувати професійні змагання. Так спортсмени почали набувати статусу, ставати впізнаваними, а сумо перетворився на національний спорт Японії.

За всю історію існування цієї боротьби зібралось чимало цікавих фактів. Ми вирішила розповісти про топ-10 найцікавіших, щоб розширити ваші знання про сумо.

  1. Борці сумо розподіляються на шість дивізій: маку-учі, журі, макусіта, сандам, джонідан, джонокучі. До маку-учі входять 42 найкращих бійців. 
  2. Жінкам заборонено брати участь у професійному сумо. Їм також заборонено виходити на ринг. Причиною є релігійне уявлення про те,  що жінки "нечисті" через менструацію.
  3. У борців сумо є свій раціон харчування. Адже вид спорту передбачає велику вагу. Борцям зазвичай не дозволяється снідати, і після поживного обіду вони йдуть спати.

    Традиційною сумо-їжею є чанконабе. Вона складається з  риби, м’яса та овочів. Зазвичай його їдять з рисом і запивають пивом. Цей режим допомагає борцям набрати велику вагу.
  4. Образ спортсменів з надлишковою вагою з'явився лише у ХХ столітті. До цього борці сумо були більш м'язистими. У нас час також є приклад худорлявих спортсменів сумо – Таканояма Шунтаро – чеський борець. Незважаючи на свою худорлявість, Таканояма мав вражаючий успіх, дійшовши до дивізіону маку-учі в 2011 році. 

  5. У 1994 році Японська асоціація сумо вимагала, щоб усі борці мали зріст як мінімум 173 сантиметри. Це спонукало 16-річного Такеджі Харада з Японії зробити чотири косметичні операції протягом 12 місяців. Він додав 15 см силікону на шкіру голови, щоб відповідати вимогам. 
  6. Кожен борець сумо має спеціальну форму – набедренник "маваші" довжиною 9 м і шириною в 60 см. Тканина обмотується навколо тіла борця 4-7 разів.
  7. Як тільки борець починає професійну спортивну кар'єру, він повинен відростити волосся, щоб сформувати зачіску у вигляді вузла. Топ-вузол був типовою зачіскою самураїв.
  8. Життя борця дуже регламентоване. Правила регулюються Японською асоціацією сумо. Більшість борців із сумо повинні жити в спеціальних закладах, де всі аспекти їхнього повсякденного життя – від їжі до одягу – відповідають традиціям. Борцям сумо навіть заборонено керувати машиною.
  9. Поза турнірами та практиками, у повсякденному житті борці сумо повинні носити традиційний японський одяг.
  10. Перед початком поєдинку спортсмени кидають сіль. Ця традиція слугує для очищення рингу та захисту борців від травм.