Наразі ситуація в країні виглядає так, що переважна більшість українських видавців прав на аудіокниги, на жаль, не має. Виключення тільки підкреслює правило. За кілька років все зміниться, але зараз ми можемо виставити склад із максимум 500-1000 найменувань прав на комерційні тайтли від українських видавців (цифра з запасом). 

Системно працювали в напрямку купівлі прав всього кілька видавництв. Наприклад, в Нашому форматі ми купували права на аудіокниги ще з 2015 року, з прицілом на майбутнє. Сподіваюсь, що тенденція продовжується і зараз.

В Лабораторії кожну нашу книжку видаємо за замовчуванням в електронному форматі та аудіоформаті в момент релізу "паперу". Асортимент найбільшої платформи з сучасним українським аудіоконтентом АБУК – до 200 комерційних назв, і він стрімко зростає. Російські платформи налічують тисячі тайтлів, найбільший каталог у Ексмо-АСТ, що володіє Літресом і Майбук.

Українська платформа – Мегого, таке враження, просто продає каталог російського Літреса з одиничними вкрапленнями українських аудіокниг. Видно, що вже зняли з продажу аудіокниги Захара Прілєпіна, який ще нещодавно красувався в застосунку...

Великим світовим сервісам типу американського Audible та шведського Storytel український ринок не цікавий через низьку купівельну спроможність. На початку року один із найбільших видавничих концернів світу Penguin Random House відкликав права на всі свої аудіокниги із підписних сервісів Storytel, Bookbeat та Nextory, посилаючись на "канібалізацію", хоча чутки ходять про іншу причину – запуск власного сервісу. Storytel відповідає купівлею третього за величиною видавництва у Швеції. Скандинави рухаються дуже динамічно.

Родом із Стокгольму ще й музичний сервіс Spotify і тема підтримки урядом і особисто колишнім прем'єр-міністром Карлом Більдтом, який в державних візитах дарував преміальний акаунт до Spotify з плейлистом шведської музики – тема окремого цікавого матеріалу.

Ринок аудіокниги буде зростати на десятки-сотні відсотків в рік, зокрема через ефект низької бази. Але монетизація сервісів сильно залежить від стану економіки та боротьби з піратством в Інтернеті. Побороти піратство у країні з ВВП на душу до $15 000-20 000 – задача зі сфери фантастики.

iMusic, Google Music, Netflix та Youtube виховують звичку платити не тільки за каву, а й за результати інтелектуальної роботи автора, видавництва, студії etc. З роками в Україні теж зростатиме покоління, яке заробляє гроші і поважає роботу колег по культурному цеху. Якщо до того часу цей цех не замінить колега з російською пропискою.

Так що ж робити?.. Для створення асортименту українським видавцям треба купувати права не тільки на паперові книги (вже вчора), а й на електронні та аудіокниги. Бажано відразу купувати права і на підписку (subscription). 

Розробка цифрових платформ дуже недешеве задоволення і дозволити це собі можуть одиниці, особливо, коли мова йде про мізерний локальний ринок. Тому доступ до доступного фінансування – важливий аспект.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net