День Подяки 2020. Як святкують у США і де глянути славнозвісний парад Macy's
Сьогодні, 26 листопада, американці відзначають світле свято – День Подяки, який припадає на четвертий четвер листопада.
Без чого в США не буває Дня подяки?
Без запеченої індички. А також без благодійності – ти маєш зробити хоч якусь пожертву на користь знедолених.
Розпорядок дня американців у День подяки приблизно однаковий: сімейний обід з неодмінною індичкою та гарбузовим пирогом, відвідини церкви, а також велелюдний парад у Нью-Йорку (Macy's Thanksgiving Day Parade), який цьогоріч через пандемію коронавірусу перенесли онлайн. Його, до речі, можна буде глянути тут – старт о 16:00 за Києвом. На ньому традиційно будуть виступи артистів і яскраві великі повітряні кульки у формі відомих персонажів.
День подяки в США – це також початок святкового сезону, бо за ним слідує Різдво і Новий Рік. А стартує він з "чорної п’ятниці" – початку сезону передріздвяних знижок на подарунки.
Дивіться також: Рецепт індички та журавлиного соусу до святкового столу Дня подяки
Що стосується святкової індички – починаючи з середини XX століття і, можливо, навіть раніше, президент Сполучених Штатів щорічно милував одного або двох індиків в День подяки, позбавляючи птахів від забою і відправляючи їх на ферму на пенсію. Низка губернаторів США також проводять щорічний ритуал помилування індички.
День Подяки відноситься до категорії фестивалів, що охоплюють різні культури, континенти і тисячоліття, як щорічне святкування врожаю. У давнину єгиптяни, греки і римляни бенкетували і платили данину поваги своїм богам після осіннього врожаю.
День подяки також має схожість з древнім єврейським святом врожаю Суккот. Нарешті, історики відзначили, що у корінних американців була багата традиція відзначати осінній урожай бенкетами і веселощами задовго до того, як європейці ступили на їх береги.
Історія свята
За однією з версій, День подяки вперше відзначався в 1621 році англійськими колоністами, мешканцями Плімутської колонії. Попередня зима була надзвичайно важкою – холод, голод, виснажливі хвороби – колоністи її ледве пережили.
Наближалася нова зима, знову була невизначеність, загроза смерті. Тоді губернатор Вільям Бредфорд вирішив підняти дух своїх підлеглих і організував перший День подяки.
Свято спільно відзначили британські колоністи та їхні сусіди-індіанці, завдяки яким, власне, і вижила Плімутська колонія в свою першу голодну зиму.
Згодом традиція вкорінилася, пуритани додали до цього свята глибокий релігійний смисл – вони бачили в ньому нагоду подякувати господу за милість.
В 1941 році Конгрес США прийняв біль, який проголосив кожен четвертий четвер листопада Днем подяки. 26 грудня 1941 року президент Рузвельт підписав цей біль, встановивши, таким чином, діючу й по сьогодні схему.
Але не всі цього дня дивляться парад, їдять індичку і радіють. Деякі корінні американці і багато інших не згодні з тим, як історія Дня подяки представлена американській публіці, особливо школярам. На їхню думку, традиційне оповідання малює оманливий сонячний портрет відносин між паломниками і народом вампаноаг, маскуючи довгу і криваву історію конфлікту між корінними американцями і європейськими поселенцями, що призвів до загибелі десятків тисяч людей.
З 1970 року учасники протесту збираються в день, позначений як День Подяки, на вершині пагорба Коулс, звідки відкривається вид на Плімутську скелю, щоб відзначити "Національний день жалоби". Подібні заходи проходять і в інших частинах країни.
