Інтервальне голодування може збільшити ризик передчасної смерті — дослідження
Фото: Pexels

Команда науковців із Китаю провела нове дослідження, яке виявило, що обмеження у їжі понад 16 годин на день пов’язане з серйозними довгостроковими наслідками, які можуть спричинити серцево-судинні захворювання та ранню смерть. Дослідження було опубліковане в American Heart Association's.

Цікаво про здоровий спосіб життя на YouTube-каналі LIGA Life

Інтервальне голодування — одна з форм популярного дієтичного втручання, за якого їжу споживають у межах восьми годин на день або менше, а решту часу, близько 16 годин на день, голодують.

За словами дослідників, деякі люди дотримуються цієї екстремальної форми дієти під медичним наглядом, щоб розв'язати певні проблеми зі здоров’ям. Проте багато хто зловживає дієтою та використовує голодування як спосіб швидкого схуднення без медичної консультації.

Вчені провели дослідження, де проаналізували дані понад 20 000 дорослих американців, які брали участь у Національному дослідженні здоров’я та харчування країни у 2003-2018 роках. Та порівняли їх зі статусом смертності станом на грудень 2019 року.

"Ми виявили, що люди, які дотримувалися інтервального голодування, мали вищу смертність від серцево-судинних захворювань", — говорить епідеміолог Віктор Чжун із Шанхайського університету Цзяо Тонг.

Аналіз показав, що люди, які обмежували своє денне приймання їжі до восьми годин або менше, мали на 91% вищий ризик смерті через серцево-судинні захворювання.

Для людей із вже наявними серцево-судинними захворюваннями обмеження приймання їжі від 10 годин на день збільшували ризик смертності на 66% від серцевих захворювань або інсульту.

Для людей, які хворіють на рак, приймання їжі протягом 16 годин або більше протягом дня було пов’язане зі зниженням ризику смерті від раку.

"Хоч дослідження і виявило зв’язок між голодуванням та захворюваннями серця, це не означає, що обмеження в їжі може спричинити серцево-судинну смерть", — пояснює Чжун.

За словами дослідників, результати дослідження мають спонукати до обережнішого індивідуального підходу до дієтичних рекомендацій, гарантуючи, що вони узгоджені зі станом здоров’я людини та медичними рекомендаціями.