Мистецькі кабінети в українських школах: як створити простори, в яких розкриється творчість дітей

Зі зміною підходу до навчання трансформації потребує і простір, у якому відбувається освіта. Головний партнер МОН у цьому процесі – урбан-бюро повного циклу Big City Lab – розробив гайдлайн з облаштування кабінетів і лабораторій для НУШ.

"Мистецьким просторам раніше приділяли мало уваги. Найчастіше це були стандартні кабінети, що не надихали й не мотивували до творчості", – пояснює Вікторія Тітова, СЕО Big City Lab. На її думку, такі класи й досі відображають радянські підходи: всі мають однаково повторювати те, що робили покоління школярів до них.

У НУШ мистецькі кабінети перетворяться радше на майстерні, ніж на звичні класи. Тут проходитимуть не лише уроки, а й заняття гуртків, репетиції та виставки. Не буде рядів парт, універсальних плакатів і жорстких сценаріїв.

Робочі місця учнів стануть мобільними – їх можна буде розташовувати відповідно до теми заняття. Робоче місце вчителя також стане рухомим: педагог більшість часу працюватиме з учнями, а не сидітиме за столом. Передбачено різноманітне обладнання: крейдову чи магнітно-маркерну дошку, інтерактивну панель, проєктор з екраном.

Для кожної групи просторів НУШ розроблено окремий дизайн-код. У колірній палітрі мистецьких кабінетів рекомендують білий, теплий бежевий, айворі та світло-дерев’яні текстури.

"Тут на перший план має виходити дитяча творчість, а головним оздобленням стають роботи учнів", – зазначає Тітова. Світлі природні відтінки створюють нейтральне тло, не задаючи певного настрою, а лише відкриваючи простір для самовираження дітей. Також у кабінетах буде нейтральне освітлення, щонайменше візуального шуму та якісна акустика.

Кабінет музики

Цей простір передбачений не лише для занять теорією музики. Тут можна грати на інструментах, проводити невеликі концерти, записувати виступи й навіть подкасти.

Є репетиційна зона для індивідуальної та групової роботи – як інструментальної, так і вокальної. Окремі локації відведені для зберігання музичного обладнання. Для записів простір обладнано панелями, що зменшують шум і забезпечують комфортну акустику.

Підлогу вкрито ковроліном, по якому зручно ходити босоніж; він також має звукопоглинальні властивості. Для зручної трансформації простору передбачені стільці, що легко штабелюються.

Кабінет образотворчого мистецтва

Простір розрахований на малювання, створення мозаїк, колажів, макетів і роботу з різними матеріалами – від паперу і тканини до дерева й глини. Усе необхідне зберігатиметься у великих шафах уздовж задньої стіни класу.

Особливість кабінету – острівне розташування робочих місць. Мобільні столики на колесах можна легко об’єднувати у три групи для спільних проєктів. Додатково передбачено місце для сушіння робіт і спеціальну стіну для їхньої демонстрації.

Кабінет фотографії, кіно та театру

Цей простір можна адаптувати під будь-яку перформативну активність. Замість класичних парт тут – подушки й м’які пуфи. Уся меблева система розташована по периметру, щоб залишити вільною центральну зону.

Для фото- й відеознімання кабінет обладнано камерами, штативами, професійним освітленням і різними фонами. Є репетиційна зона для театральних занять, сценічних вправ і тренувань з акторської майстерності, ширма та простір для реквізиту. На підлозі – ковролін, що додає акустичного комфорту.

Також організовано демонстраційну зону для перегляду кіно й учнівських робіт: передбачені екрани, проєктори та мультимедійне обладнання.

"Мистецькі класи мають давати дітям свободу творити, а не заганяти їх у межі. Це мають бути гнучкі простори, що легко підлаштовуються під тему заняття чи інтереси класу. Це місце, де дитина не боїться проявляти себе", – наголошує Тітова.

"Водночас такі класи – це й можливість для вчителів працювати комфортно, більше взаємодіяти з учнями, пропонувати нові формати активностей. Тоді це будуть не нудні кабінети, з яких хочеться втекти, а простори, куди діти приходять, щоб розвиватися і творити".