Зміст:
  1. Різноманіття моделей
  2. Нові обличчя 
  3. Штучний інтелект

За різними оцінками, модна фотографія як окремий жанр з’явилася наприкінці XIX — на початку XX ст. Одним із її засновників вважають Едварда Штайхена, фотографа родом із Люксембургу. В 1911 році він зробив знімок моделі в сукні французького дизайнера Поля Пуера, який опублікували в журналі Art et Decoration. 

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Відтоді минуло понад сто років. Змінилися технології, мода, суспільство — і це не могло не позначитися на fashion-фотографії, зокрема в Україні. Якою сьогодні є українська модна фотографія, що вона віддзеркалює та яких трансформацій зазнала впродовж попередніх п’яти років? Про це LIGA.Life розповіли фотографи Марина Туманова та Олександр Циганков

Різноманіття моделей

Марина Туманова займається професійною фотографією понад п’ять років. Вона знімає різні бренди для Rozetka Fashion: Levi’s, Calvin Klein, Mango тощо. 

Здебільшого для фотозйомок запрошують молодих людей модельної зовнішності — такі фото аудиторія все ще сприймає трохи краще. Однак у попередні роки відбулося суттєве зрушення у бік різноманіття моделей, зокрема за віком і зовнішнім виглядом, зазначає Марина: 

Перед повномасштабною війною ми знімали бренд Mango. Завдання було простим: взяти бренд, обрати локацію, модель — і зробити фото. Я завжди хотіла бачити в кадрі більш дорослих людей, тож обрала модель старшого віку.

Знімальна команда запросила модель Єлизавету Родіченко із агенції Happy Old Models (сьогодні — "Життєлюб"). Під зовнішність жінки обирали молодшу дівчину, аби вони були трохи схожі. Це, пояснює Марина Туманова, робили не для того, аби створити асоціацію "донька і матір" або "бабуся та онука", а щоб моделі візуально не контрастували в кадрі. 

Нові обличчя, різноманіття і ШІ. Як змінилася fashion-фотографія в Україні
Фото: Марина Туманова для Rozetka Fashion

Знімали в київському санаторії "Хвиля". На таких локаціях, каже фотографиня, немає місця для кейтерингу чи зони відпочинку, тож дівчина хвилювалася, що старшій моделі потрібно більше уваги та комфорту. Однак, зазначає, робочий процес її глибоко вразив: 

"Працювати і спілкуватися з Лізою було цікаво, адже у неї є досвід. Виявляється, вона брала участь у перших показах мод у Києві, її мама була акторкою. Це все мало вигляд справжнього творчого процесу, а не простого керування моделями: "стань тут, стань там". Це був діалог поглядами — і мені дуже сподобалося". 

Фотографії опублікували напередодні повномасштабного вторгнення РФ, коли українцям було не до соцмереж. Згодом було ще кілька постів, пригадує Марина, однак особливої реакції знімки не викликали. 

"Rozetka Fashion націлена більше на звичайного глядача, якому поки важко втриматися, коли людина старшого віку виглядає молодою, стильною і сучасною. Тож надалі, якщо ми й брали для знімань старших моделей, то вони грали роль мами чи бабусі, були одягнені модно, але без тієї розкоші та лоску, які ми намагалися показати на Лізі", — розповідає фотографиня. 

Нові обличчя, різноманіття і ШІ. Як змінилася fashion-фотографія в Україні
Фото: Марина Туманова для Rozetka Fashion

Однак сприйняття фотографій аудиторією все ж потроху змінюється, додає Марина Туманова. Наприклад, знімальна команда довго йшла до того, аби залучати моделей азійської зовнішності чи з темною шкірою. Зараз такі фото можна побачити на Instagram-сторінці бренду. 

Намагаються запрошувати для знімань людей і з різним типом фігури: 

"Бодіпозитив — це дуже класна тема. Я також намагалася просунути трохи цей напрям у нас, просила брати людей не модельної зовнішності. Також ми робили відео в Instagram із моделлю Plus Size. В принципі, на нього була класна реакція, але далеко це не пішло".

Нові обличчя 

Інша велика зміна, яка відбувається у fashion-фотографії та усіх сферах життя українського суспільства, — поступовий рух у напрямку інклюзивності. Цивільні та захисники, які внаслідок війни отримали поранення, стають обличчями кампейнів українських брендів, знімаються у модних фотосесіях. 

"Зараз у нас нові герої. Не "зірки", а справжні, реальні люди, які своїми зусиллями наближають перемогу. Військові, рятувальники, волонтери, медики та всі, хто своїми діями рухає країну вперед", — розповідає фотограф Олександр Циганков. 

Восени 2022 року він зробив портрет адвоката та військовослужбовця Масі Найєма, який отримав поранення під час служби у ЗСУ, для бренду Indposhiv. Ці кадри розлетілися соцмережами і викликали захват.

Нові обличчя, різноманіття і ШІ. Як змінилася fashion-фотографія в Україні
Фото: Олександр Циганков для Indposhiv

Робота над проєктом була важкою. Складно було зібрати в один час в одному місці усіх дійових осіб, дати переносили кілька разів. За декілька днів після знімання Масі Найєм мав їхати на операцію, а Олександр підхопив COVID-19, ще не встиг одужати і боявся когось заразити. 

На те, аби зняти п’ять-шість сюжетів, у команди було лише півтори години. Тож усім довелося працювати дуже швидко. "Те саме" фото було зроблене майже спонтанно, каже автор:

- Ми рухалися з однієї локації на іншу, але я вирішив зробити ще один кадр із Масі на тлі скульптури Михайла Деяка. Всі дуже поспішали і не хотіли відхилятися від маршруту, але я наполягав зробити портрет саме там. Думаю, успіх цього фото полягав у тому, що цей портрет — це дзеркало, в яке глядач може подивитися і побачити там самого себе. Ми всі маємо травми цієї війни — фізичні чи ментальні. Але герой на фото дивиться сміливо та рішуче — тому це і надихає нас. 

Нові обличчя, різноманіття і ШІ. Як змінилася fashion-фотографія в Україні
Фото: Олександр Циганков для Indposhiv

Ідея зйомки полягала в тому, аби її зробив хтось не з fashion-індустрії, а людина ззовні, не обмежена "законами жанру". Тому Олександр запросив для допомоги знайомого військового фотографа Олеся Кромпляса, відомого своїми репортажами з місць бойових дій. По-перше, так герою було комфортніше, бо Масі знайомий з Олесем. А по-друге, саме тому, що команда не звикла знімати "стандартні" журнальні сюжети, змогли уникнути банального позування на камеру біля стіни.

"Завданням було показати внутрішню силу героя, але не скотитися у зайву сентиментальність — це "тонка матерія". Люди одразу відчувають фальш, тому ми маємо бути чесними. Крім очевидного, що це портретне рекламне фото відомої людини, це фото — ще й про бодіпозитив у його первісному значенні. Про те, що людина без ока, кінцівок чи у кріслі колісному не має почуватися "не такою, як усі". А суспільство — не має сором’язливо відвертатися. Велика повага і подяка Масі, що він погодився взяти участь у цих зйомках", — розповідає Олександр. 

Штучний інтелект

У 2017 році у світі з’явилася перша віртуальна модель та інфлюенсера Shudu. Це спричинило появу цілої хвилі діджитал-моделей, створених брендами, модельними і креативними агенціями. У 2021 році українська студія FFFACE.ME створила цифрову блогерку Astra Starr, розробники якої одразу заявили про співпрацю з українськими та світовими брендами. 

Нові обличчя, різноманіття і ШІ. Як змінилася fashion-фотографія в Україні
Фото: FFFACE.ME для Maison Kitsune

Зокрема, Astra мала створювати огляди колекцій Rozetka Fashion і ділитися образами у своєму Instagram-акаунті. Однак, каже Марина Туманова, віртуальна модель промайнула лише кілька разів і далі "не пішла". Натомість, розповідає дівчина, розвиток штучного інтелекту по-іншому вплинув на fashion-фотографію: 

"Поки тихо і не зовсім зрозуміло, але набирає обертів залучення штучного інтелекту до генерації фотографій. У Photoshop з’явилася можливість "домальовувати" чи не 90% кадру: небо, воду і так далі. Наприклад, ми нещодавно знімали тактичне взуття. Я поставила його на камінчик, виставила світло — і зняла. А далі пішла генерація. За 15 хвилин у нас вийшли такі фото, що усі були в захваті".

Нові обличчя, різноманіття і ШІ. Як змінилася fashion-фотографія в Україні
Фото: Марина Туманова для Rozetka Fashion

За допомогою штучного інтелекту можна доповнювати локації, генерувати тло чи просто прибирати зайві об’єкти з кадру. Усе це полегшує роботу фотографу, каже Марина Туманова:

Наприклад, ми знімаємо пейзаж і на фоні недостатньо дерев: потрібно, щоб лінія була рівна, а там десь перервано. Ти вже розумієш, що зможеш догенерувати цей пейзаж за кілька секунд, і ніхто взагалі не помітить. Це дуже круті можливості.

Звісно, додає Марина, усе залежить від конкретного фотографа, його чи її готовності експериментувати, відкритості бренду та аудиторії до нового. Утім сучасні технології й настрої у суспільстві залишають велике поле для творчості, яким може скористатися будь-хто. Головне — мати бажання і бачення.