Пацієнта з COVID привозимо в лікарні без місць, мусить вертатись додому – фельдшер швидкої

Статистика летальних випадків також невтішна.

Людмила Павлова (ім'я змінено) працює фельдшеркою швидкої допомоги у Запоріжжі вже 30 років. З початком пандемії її робота стала складнішою, а психологічне навантаження – більшим. Про черги на госпіталізацію, відсутність кисню у старій "Газелі" швидкої та спецмішки для тіл пацієнтів з COVID-19, вона розповіла Liga.Life.

Кожен другий виклик – до хворих з COVID-19

Кожної зміни Людмила виїжджає на 10-12 викликів, мінімум половина з них – до хворих з коронавірусом. Тепер з собою завжди, крім звичного набору ліків та медичних девайсів, має захисний спецодяг та пульсоксиметр. 

Каже: диспетчер намагається дізнатися перед виїздом швидкої, чи є у пацієнта COVID-19. Якщо так – на планшет приходить номер ПЛР-тесту або ж інформація, що людина контактна. Ці дані підсвічують червоним.

Захисний костюм вона вдягає на підстанції перед виїздом. Це додатково займає 10-15 хвилин. Хоча виїзд має бути за 3 хвилини після виклику, інакше на планшет починають приходити нагадування.

Іноді, коли доводиться їхати з іншого виклику, перевдягається у машині біля дому пацієнта.

Багато її колег вже перехворіли на COVID-19, деякі хворіють зараз. Часом буває, що по кілька авто швидких не працюють – бригади на лікарняному. 

Сама фельдшерка ще не хворіла, але побоюється цього, адже має бронхіальну астму та стареньку матір.

Додає: обов'язкових регулярних тестувань серед медиків швидкої немає – тільки якщо є ознаки хвороби.

"Нас раз усіх тестували, коли у колеги підтвердили COVID-19. Тоді ж виявили ще пару позитивних тестів. Але після того контактних більше не тестують", – розповідає Людмила та додає, що якщо у когось є таке бажання, то тільки власним коштом.

Про черги швидких і госпіталізацію за домовленістю

Останнім часом в інтернеті "гуляє" інформація, що нібито швидкі стали частіше їздити з увімкненою сиреною, щоб залякувати людей. 

Людмила заперечує. Каже, дуже багато хворих потребують швидкої реанімації, яку неможливо якісно надати в машині.

"У мене стара "Газель". Кисень тільки портативний, тож якщо я на попереднього пацієнта витратила увесь балон, на інших більше немає. Крім того, проводити реанімаційні заходи в машині складно – мало місця, людей і техніки. Тому наша задача – якнайшвидше доставити пацієнта до стаціонару, де йому нададуть фахову допомогу вузьких спеціалістів", – наголошує фельдшерка.

Читайте також: "Мама дихає". Як українці шукають кисень, щоб врятувати життя рідним, хворим на COVID-19

Додає: буває, не встигають довезти або ж пацієнти вмирають вже по приїзду в лікарню. 

А от з госпіталізацією пацієнтів з коронавірусом є проблеми.

За словами медика, часто швидку викликають, щоб перевести пацієнта до лікарні, якщо вже є така домовленість. Наголошує – без попередньої домовленості в лікарню потрапити складно.

Часом на "здачу пацієнта" до стаціонару йде багато часу – у черзі чекає 5-6 і більше швидких.  З гіркотою сміється: всі намагаються приїхати першими і велика удача, якщо є кілька оглядових кімнат та вільний черговий лікар. Але так щастить рідко. 

Іноді після тривалого чекання пацієнта везуть до іншої лікарні, якщо там є вільне місце. Покинути пацієнта самого у черзі на госпіталізацію неможливо (хоча по усному розпорядженню чекати мають не більше 20 хвилин), бо треба впевнитися, що з ним нічого не трапиться, поки до нього дійде черга для огляду та оформлення.

Додає, до стаціонару везуть тільки дуже тяжких пацієнтів з пневмоніями й низькою сатурацією, після того, як медики швидкої надали першу допомогу.

Про неприємні зміни та статистику смертей

 Серед змін у роботі з початком пандемії, медика найбільше засмучує ставлення людей до безпеки й допомоги ближньому.

"Раніше люди допомагали, коли був тяжкий пацієнт і треба було на носилках нести. Підеш на вулиці чи по сусідах попросиш людей – ніколи не відмовляли.  А тепер не погоджуються, бояться", – розповідає фельдшерка.

Каже, нині у цьому допомагає поліція. Адже у бригаді швидкої зазвичай працює по дві-три людини, переважно жінки, тож коли трапляється тяжкий пацієнт, якого треба нести, дзвонять на "102" за допомогою. Іноді, якщо хворий не великий і не важкий, намагаються справитися самотужки.

Зітхає: досі не всі розуміють серйозність ситуації та плюють на безпеку.

"Я б таких звозила на екскурсію до лікарень та моргів. Хворих з коронавірусом – море. Померлих, на жаль, також. Ми нещодавно спілкувалися з бригадою, яка перевозить трупи між лікарнями. Кажуть, щоденно близько 200 померлих, і значна частина – саме з COVID-19. І це тільки у Запоріжжі. Думаю, статистика у нас дещо занижена, бо у людей багато супутніх захворювань, тож іноді причиною смерті вказують не коронавірус, а, наприклад, серцево-судинну недостатність абощо", – розповідає фельдшерка.

Читайте також: Мобільні шпиталі – панацея МОЗ. Що зроблено у реальному житті для їх розгортання? Нічого

Яна Міланова

журналістка LIGA.Life