Одна порція на день: як дикі чорниці впливають на стан судин

Науковий огляд показав, що дикі чорниці найбільш послідовно впливають на стан кровоносних судин, перевершуючи їхній ефект на рівень цукру, холестерин та інші кардіометаболічні показники. Це відкриття пов’язує ягоду з користю для серця, зниженням метаболічних ризиків та можливим впливом на когнітивне здоров’я у старшому віці. Про це пише Earth.com.

Дослідники з Університету штату Флорида, узагальнивши дані тривалих клінічних досліджень, зафіксували повторювані покращення судинної реактивності у різних групах. Ефект проявлявся як протягом кількох годин, так і накопичувався під час регулярного споживання. Це робить кровоносні судини ключовим напрямом для подальших досліджень, як покращений кровообіг може впливати на метаболізм, здоров’я кишківника та функції мозку.

Кровоносні судини мають тонкий внутрішній шар – ендотелій, який регулює їхнє розслаблення. Дикі чорниці містять поліфеноли, що підтримують роботу сигнальної системи оксиду азоту та зменшують оксидативний стрес, сприяючи гнучкості й чутливості судин.

За словами керівниці дослідження, докторки Сари Джонсон, ці ягоди вирізняються тим, що містять багато поліфенолів і поживних речовин, а їхній вплив не обмежується одним механізмом. Водночас кілька можливих шляхів дії ускладнюють встановлення чітких причинно-наслідкових зв’язків, тому потрібні додаткові дослідження.

Дані також демонструють, що лише 5–10% поліфенолів із чорниць засвоюються до потрапляння у товсту кишку. Решту речовин обробляє кишковий мікробіом, перетворюючи їх на метаболіти, які можуть становити до 40% активних сполук, пов’язаних із користю для здоров’я. Такий процес частково пояснює, чому показники крові після споживання однакової кількості ягід можуть відрізнятися у різних людей.

Докази цього зв’язку походять із невеликого контрольованого дослідження, яке відстежувало зміни мікробіому під час щоденного споживання диких чорниць. Дорослі учасники вживали приблизно 30 грамів ліофілізованого порошку чорниць щодня протягом шести тижнів. Аналіз зразків калу показав зростання бактерій роду Bifidobacterium, пов’язаних із перетравленням клітковини.

Оскільки дослідники контролювали приймання антибіотиків, вони змогли пов’язати ці бактеріальні зміни саме з дієтою. Втім, дослідження було невеликим, і потрібні масштабніші випробування, щоб з’ясувати, чи призводять ці зміни мікробіому до реального покращення серцевого та метаболічного здоров’я.

Коротке дослідження також показало, що щоденне споживання соку з диких чорниць протягом тижня підвищувало рівень оксиду азоту, який сприяє розслабленню судин. Систолічний тиск знизився помірно, але результат не був статистично значущим. Це підкреслює потребу у довших випробуваннях із порівнянням соку та цілих ягід за єдиними протоколами вимірювання артеріального тиску.

Огляди досліджень показують, що користь від чорниць найчастіше виникає під час регулярного споживання звичайних порцій, близьких до однієї чашки на день, незалежно від форми – заморожені ягоди, йогурт чи вівсянка. Водночас спосіб обробки може впливати на швидкість засвоєння, оскільки руйнування клітинних стінок рослин вивільняє цукри та поліфеноли раніше. Поки немає прямих порівнянь різних форм, порошки та соки слід розглядати як окремі продукти, а не як повні замінники цілих ягід.