Зміст:
  1. Покрокова інструкція
  2. Якщо погляди на ситуацію відрізняються
  3. Якщо чоловік / дружина стоїть на своєму
  4. Якщо в родині є дитина, як мають відбуватися розмови 

Одна з головних тем для розмов в українських родинах – потенційні сценарії дій у разі проголошення воєнного стану. 

У інтерв’ю для LIGA.Life психотерапевтка Софія Влох пояснила, як правильно побудувати розмову про можливе вторгнення і не посваритися.

Покрокова інструкція

1. Знайдіть окремий час лише для двох. 

"Виділіть час, коли можна спокійно поговорити, поставити важливі питання, скласти плани на майбутнє, бути відкритим для свого партнера. Ця звичка буде особливо корисною у стресові критичні ситуації, як ризик військових дій в країні. Адже обговорювати потенційні дії в метушні та нашвидкуруч – не найкращий варіант", – пояснює психотерапевтка.

2. Вгамуйте тривогу. 

"Паніка або високий рівень тривоги призводить до виділення в кров адреналіну. Через це концентрація уваги знижується. Людині важко в моменти паніки включитись і раціонально вирішувати", – зауважує Софія.

Проте як заспокоїти себе або свою пару?

  • Не заперечуйте тривогу іншого. Кожен має право на це почуття в стресовій ситуації.
  • Не використовуйте фрази: "Не панікуй!" та "Не тривожся!". Вони не працюють, а лише дратують.
  • Виявіть підтримку: "Я бачу, що ти відчуваєш тривогу зараз. Я біля тебе. Подивімось реалістично на ситуацію. Про що саме ти переймаєшся?".
  • Чоловік/дружина розповідає вам, що боїться можливого вторгнення. Запитайте у відповідь: "Наскільки зараз ця проблема реалістична?".
  • Наступне запитання: "Чи ти зараз маєш на це вплив?". Найімовірніше, відповідь буде "ні".
  • "Якщо ти зараз будеш тривожитись та переживати, наскільки це буде для тебе корисним?" та "Чи ці переживання псують якість твого життя зараз?".

"Такий покроковий діалог допоможе визначити, що ймовірність несприятливих подій є, але лише в перспективі. Тривога не допоможе вплинути на ситуацію чи стати на заваді розвитку подій. Проте якщо вам потрібен певний контроль над ситуацією, поговоріть про спільне складання документів чи тривожної валізки. Це допоможе посилити відчуття безпеки, яке важливе наразі", – радить Софія.

Читайте також:

3. Третій крок – розмова про цінності.

Кожен партнер має висловити свій погляд на ситуацію, свої потреби та цінності. Це допоможе побачити, які думки спільні, а які різняться; як на основі цього можна побудувати плани А та Б або один компромісний варіант.

"Головне правило – не переконуйте одне одного у своїй правоті. Заперечення думок іншого призведуть лише до сварки. Кожен має право на власну думку", – наголошує психотерапевтка.

Якщо погляди на ситуацію відрізняються

Потенційна ситуація: чоловік хоче піти на фронт захищати свою країну, а жінка з дітьми хоче поїхати з міста до родичів. 

За словами Софії, бажання кожного партнера – цілком природні. Проте вони мають спільні цінності – безпека та захист. Чоловік хоче захистити свою країну, а значить і родину, а жінка – своїх дітей. 

"У цій ситуації важлива повага до потреби партнера. Спосіб переконання: "Лишайся з родиною, поїдемо до родичів разом" – не варіант. Не будьте настільки категоричними, не забороняйте партнеру та не ігноруйте його потреб. Спробуйте знайти компроміс", – радить експертка.

Як? Один з найпростіших способів – спільно розібрати кожну ситуацію на "плюси" та "мінуси". Це допоможе тверезо подивитися на можливі події, потреби та бажання кожного у парі. 

До чого може призвести тиск дружини на чоловіка чи навпаки? У довгостроковій перспективі – до картань.

"Подібні ситуації виникали, коли чоловіки хотіли брати участь у війні на Донбасі. Вони залишалися вдома заради своїх родин та їхнього спокою. Проте потреба чоловіка захищати свою країну залишилась. У результаті людина може роками картати себе за нездійсненність задуманого. Це негативно впливає на настрій, вчинки та навіть стосунки", – пояснює психотерапевтка.

Експертка радить розглянути можливі альтернативи. Якщо ви вирішили залишитися з родиною, подумайте, як ще можете допомогти країні? Можливо, вступити до територіальної оборони. Це своєрідний компроміс, який допоможе не зіпсувати стосунки в парі та уникнути особистих сумнівів.

Як ви можете допомогти військовим читайте за посиланням:

Якщо чоловік / дружина стоїть на своєму

"Така ситуація може виникнути у пар, які ніколи не обговорювали потреби одне одного. Кожен робив те, що вважав за потрібне. У стресовій ситуації модель поведінки буде такою самою. Один із можливих способів допомогти почути одне одного – звернутися до психотерапевта, який працює з парами", – радить Софія.

Проте якщо така ситуація виникла лише під час обговорення можливого нападу з боку Росії, дайте час одне одному заспокоїтись. Пам'ятайте, що злість породжує злість, агресія – агресію. Тому нападати одне на одного немає сенсу.

Заспокоїлись – поверніться до обговорення: "Давай ще раз з тобою поговоримо про потреби. Які маєш ти? А ось які маю я…"

Якщо відчуваєте, що ваша пара знову починає "запалюватись", зупиніться і попросіть: "Розкажи, що в тебе всередині зараз. Що ти відчуваєш?". Можливо, це страх, тривога або жага відстояти свою країну. 

"Найважливіше мати діалог, який буде не лише під гаслом "почуй мене", а "розкажи мені, що ти відчуваєш", – радить Софія.

Якщо в родині є дитина, як мають відбуватися розмови 

"Приховувати очевидні речі неможливо, особливо якщо це підліток. Важливо пояснити дитині, що ніхто в родині не панікує. Ви маєте план А та план Б. Також запитайте, чи відчуває дитина тривогу. Це природне почуття в такій ситуації. Скористайтеся покроковою інструкцією розмови, яка допоможе зрозуміти, що приводів для паніки немає", – радить експертка.

Розмова про потенційні сценарії має відбуватися між батьками на самоті та за визначеними правилами:

  • Не кричіть. Якщо маєте запальні характери та хочете покричати, розійдіться різними кімнатами. Заспокойтесь та поверніться до розмови згодом.

  • Не вживайте лайливі слова або інші фрази, які б могли образити партнера.

  • Якщо відчуваєте, що можете зірватися, придумайте стоп-слово, щоб зупинити розмову.

  • Пояснюйте свої емоції. "Зараз я злий, тому що…".

"Найгірше, що можуть зробити батьки, сваритися на очах у дитини".

"Краще транслюйте їй, що ви можете мати різні думки, але усі питання вирішуються в добрий та екологічний спосіб, а не лайливими словами та криками", – радить психотерапетка.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин