У суспільстві, де виснаження часто вважається ознакою успіху, дозволити собі відпочинок – це справжній виклик. Ще складніше це зробити під час війни, коли здається, що на відпустку немає морального права. Але хронічна втома не зникає, якщо її ігнорувати – навпаки, вона накопичується і знесилює.

Членкиня Української асоціації організаційних психологів і психологів праці, кандидатка психологічних наук і бізнес-тренерка Марина Діденко спеціально для LIGA.net пояснює, звідки береться відчуття провини за відпочинок, чим загрожує відмова від перезавантаження та як навчитися відновлюватися – без сорому, тривоги й нав’язливих думок про роботу.

Психологиня Марина Діденко (Фото надане Мариною Діденко)
Психологиня Марина Діденко (Фото надане Мариною Діденко)

Чому ми відчуваємо провину за бажання відпочити?

– У сучасному світі, зокрема в західному і пострадянському контекстах, сильно вкоренилася культура продуктивності (або навіть токсичної продуктивності) – ідея, що цінність людини напряму залежить від її ефективності, результативності, здатності постійно працювати та досягати.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку