Поради

Поради | "Тривожна валізка" : що робити, якщо Росія таки вирішить атакувати

07.12.2021, 15:00 • 10 хвилин
1

Сьогодні одна з головних тем – можливе вторгнення російських військ на неокуповану територію України. Наприкінці жовтня The Washington Post повідомили, що Росія нарощує війська біля кордонів України. 

Чергове вторгнення може статися наприкінці січня – на початку лютого, за словами начальника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова. 

Новини про ймовірний наступ РФ викликають страх і паніку. Проте ветеран та воєнний кореспондент телеканалу "ДОМ" Олександр Махов і співзасновник благодійного фонду "Восток-SOS" Костянтин Рєуцький запевняють: паніка лише нашкодить.

Найважливіше зараз – зберігати спокій і витримати баланс – не накручувати себе, але розуміти прості алгоритми, як діяти у разі небезпеки. Якщо Росія все ж вирішить завдати удару, нервові зриви врятувати себе та сім'ю навряд чи допоможуть. 

В інтерв’ю для LIGA.Life вони поділилися дієвими порадами, як підготувати себе, речі та продукти на випадок проголошення воєнного стану.

Підготуйте не тільки продукти, але й себе

"Перш ніж панічно бігти в магазин за гречкою та сіллю, сядьте та подумайте про те, що робитимете у разі проголошення воєнного стану. Можливо, ви підете воювати, волонтерити, працюватимете медиком чи висвітлюватимете події як журналіст. Також є варіанти залишитися вдома або покинути домівку та перевезти родину до родичів в інший регіон чи країну. Це важливо, адже від цього залежить, чи потрібно вам взагалі робити продовольчі запаси", – радить Олександр Махов.

"Треба подбати про все, що може бути вам необхідним. Якщо люди не відчувають у собі силу чинити опір і планують евакуюватися – заздалегідь подумати про шляхи евакуації. Якщо планують їхати за кордон – упевнитися, що мають чинний біометричний паспорт або візи. Якщо планують їхати машиною – треба, щоби машини були в хорошому технічному стані. Потрібен запас пального, бо під час війни можуть бути проблеми з цим", – пояснює Костянтин.

Він також радить спокійно та зважено подумати, на чому поїдете та куди. Мають бути альтернативи маршрутів. Бо може статися так, що якісь маршрути стануть недоступними.

2

Подбайте про документи

Олександр знає, як це – опинитися в ситуації, коли на території рідного міста починається війна. Свого часу він пережив це в Луганську. Коли пройшов референдум про статус Криму та почалися сепаратистські рухи в місті, він не пішов купувати макарони та цукор. Найперше подбав про документи. Адже розумів, що у такій ситуації є висока ймовірність проблем з роботою держустанов. 

"Мав відкритий ФОП, тому поки все працювало, вирішив його закрити. Це позбавило мене купи проблем у майбутньому. Отже, перш ніж переживати про харчі, подумайте про стан своїх документів. Зберіть їх докупи і тримайте в одному місці, щоб у разі нагальної потреби не витрачати час на їхні пошуки. Раджу тримати документи у вакуумних пакетах, щоб їм не загрожувала волога чи рідина", – радить Махов.

3

Дізнайтеся, як скласти "тривожну валізку"

"На випадок термінової евакуації підхід "вивести все, що нам дорого" – не працює. Особливо коли немає власного транспорту. Втім, якщо навіть виїжджаєте на власному транспорті, ще невідомо, куди доїдете. Тому треба скласти найнеобхідніші речі, які знадобляться у дорозі, і які можете нести в руках чи наплічнику", – пояснює Рєуцький.

З власного досвіду обидва експерти радять підготувати похідний рюкзак з усіма документами, аптечкою, змінною білизною, засобами індивідуальної гігієни, їжею та готівкою. 

Олександр також рекомендує подбати про необхідні приладдя:

  • Мультитул або швейцарський ніж, де є і відкривачка, і ножиці, і ножик. 

  • Столові прибори. Придбайте гумові набори для походу. Зазвичай вони включають тарілку, ложку та чашку. Вони легко складаються, тому не займають багато місця. 

  • Ліхтарик із запасними батарейками чи акумулятором.

  • Заряджений павербанк (якщо родина велика, бажано декілька). Це допоможе залишатися на зв’язку. 

  • Трійник. Наприклад, якщо вам доведеться залишити домівку, у найближчому пункті з електрикою ви зможете підзарядити одразу і ліхтарик, і павербанк, і телефон або розділити цю розкіш з іншими.

  • Намет, спальник та каремат. Цей стандартний набір для походу дозволить вам переночувати у будь-якому місці, якщо доведеться залишити житло. 

4

Підготуйте аптечку

Скуповувати всю аптеку – прояв паніки. За словами Олександра, вам обов’язково знадобляться:

  • бинт марлевий;

  • бинт для фіксації;

  • жгут;

  • кровоспинні засоби;

  • пластирі;

  • засоби від розтягнення м’язів;

  • декілька пар рукавичок;

  • антисептики;

  • ножиці.

Також не забудьте про ліки, які відповідають вашим особистим потребам. Їх слід придбати заздалегідь та тримати в підготовленій аптечці.

5

Придбайте необхідні продукти

Махов каже, що головні критерії: тривалий термін придатності, легка вага, необ’ємне пакування, легкість у приготуванні та поживність. Тобто ви можете взяти з собою:

  • крупи (гречка, вівсянка, кукурудзяна каша, булгур). Олександр радить запастись кус-кусом, адже його можна залити окропом на дві хвилини і їсти. Придивіться до круп, які продаються в пакетиках на дві порції. Так вам легше буде розрахувати їхню кількість;

  • макарони;

  • пюре швидкого приготування. Від цільної картоплі слід відмовитися. По-перше, вона важка та об’ємна. По-друге, потребує багато води та газу для приготування. З побутовими зручностями можуть бути проблеми у разі проголошення воєнного стану;

  • сублімована їжа, яка зазвичай продається для мандрівників. Це готові страви в пакетиках, які можна залити окропом на 3-10 хв та споживати. Наприклад, можна придбати сублімований борщ або омлет;

  • тушкованка. Олександр не радить запасатися тушкованкою, яка продається в скляних банках чи бляшанках. Зараз є зручні тушкованки в пакетиках, які не займають багато місця та не додають ваги рюкзаку.

  • злакові батончики. Вони мають тривалий термін придатності та не потребують особливих умов зберігання.

  • горішки та насіння. Навіть якщо у вас закінчиться їжа, горішки та насіння – поживні продукти з високим вмістом жирів. Вони допоможуть позбутися голоду;

  • сухофрукти та сушені овочі – заміна свіжим. Вони не займають багато місця і мають тривалий термін придатності;

  • чай та кава;

  • сіль та цукор. Не пачки, а невеличкі пакети. Не забувайте, що зазвичай однієї кілограмової пачки цукру вистачає надовго. Тому візьміть цукор та сіль з розрахунком на тиждень.

6

Уникайте деяких продуктів

Все, що швидко псується, не підійде для "тривожної валізки", підкреслюють обидва експерти.

"Наприклад, запасатися хлібом немає сенсу, адже він швидко псується, а місця забирає багато. Краще замініть його сухариками", – радить Олександр.

Він також додає, що свіжі овочі та фрукти – поганий варіант. Вони зберігаються недовго та додають ваги вашому багажу. Ті овочі, які можуть довго зберігатися, потребують тривалого процесу приготування (картопля, морква, буряк). Краще замініть їх сушеними аналогами або підготуйте заморозки. Проте вони будуть доречними лише за умови вашого перебування вдома в екстреній ситуації.

Все, що легко тане чи втрачає свою форму, також не підійде для таких запасів. Наприклад, шоколад, м’який сир, молочні продукти або цукерки. Краще галетне печиво, злакові батончики, горішки та насіння. Це і поживно, і солодко. 

"Не запасайтеся свіжим м’ясом! Краще придбайте тушкованку або консерви (якщо не збираєтеся переїжджати). Адже навіть якщо ви залишитеся вдома, то свіже м’ясо потребує тривалого приготування, але є ризик, що електрика та газ не працюватимуть справно. Це слід враховувати", – попереджає ветеран.

7

Розрахуйте їжу та воду

Немає причин купувати занадто багато. Олександр радить розрахувати їжу та воду щонайбільше на тиждень. Приблизно на одну людину на день вам знадобиться:

  • круп – до 150 г;

  • макаронів – до 100 г;

  • тушкованки – 50-70 г;

  • горіхів – до 30 г;

  • сухофруктів – до 50 г;

  • батончиків – до 50 г;

  • солі – до 7 г;

  • чаю або кави – до 10 г.

Щоденна норма споживання води на людину – 1,5 л. Також не забувайте, що вода може знадобитися для приготування їжі.

8

Врахуйте непередбачувані ситуації

Під час воєнного стану можуть бути проблеми з електрикою, газом та водопостачанням. Про це все слід подбати заздалегідь. 

"Можна придбати туристичні газові пальники. Ціна – від 500 до 3 000 грн. Зазвичай вони мають маленькі газові балони, якими також слід запастися заздалегідь. Такий пальник допоможе зварити крупи, макарони, окріп чи навіть щось посмажити", – радить Олександр.

Щоби води було вдосталь, запасіться п’ятилітровими баклажками води заздалегідь. 

"Також раджу придбати пігулки для знезараження води. Вони знадобляться, якщо вам доведеться залишити домівку, а бутель води тягнути з собою ви не зможете. До речі, замість пластикових пляшок краще мати з собою багаторазову складну пляшку води, яку можна легко покласти в кишеню", – додає він.

9

Отримайте корисні навички 

Ті, хто мають моральні сили чинити опір і боронити Батьківщину, мають зараз вступити, наприклад, у підрозділ територіальної оборони. У притомному підрозділі цілком можливо протягом місяця отримати мінімальні індивідуальні бойові навички", – радить Костянтин.

Такі заняття дуже корисні, якщо людина не мала жодного стосунку до військової справи. У 2014 році людей без жодної військової підготовки фактично кидали в бій. Через відсутність елементарних бойових навичок кількість втрат була дуже високою.

"Не всюди підрозділи територіальної оборони дієздатні, але, можливо, нинішня ситуація буде поштовхом для їхнього розвитку в регіонах", – додає співзасновник "Восток-SOS".

Олександр також радить пройти курси надання домедичної допомоги.

"Ці знання вам знадобляться не тільки у ситуації воєнного положення, але й у побуті. Знезараження рани, перша допомога у разі опіку або перелому – корисні навички. Зараз існує багато курсів. Вони мають доступну ціну (до 1000 грн)", – пояснює ветеран.

Костянтин, зокрема, додає: "Якщо почнуться інтенсивні бойові дії, цивільні потребуватимуть допомоги. Бо досвід вчить, що не вистачатиме медиків, які зможуть цю допомогу надавати. Тому, якщо сьогодні велика кількість із нас отримає знання з домедичної допомоги, колись це може врятувати багато життів".

10

Знайдіть найближчі бомбосховища 

В усіх містах бомбосховища мають бути обладнані міськими радами. Вони також мають створити карту бомбосховищ, якими люди можуть скористатися. Якщо в місті немає такої інтерактивної карти, можна вимагати від міської влади її створити, каже співзасновник благодійного фонду "Восток-SOS" Костянтин Рєуцький.

Довідково: Цьогоріч у квітні КМДА оприлюднила оновлену інтерактивну карту Києва з адресами підземних сховищ для укриття під час надзвичайних ситуацій, зокрема, воєнного характеру. Дивитися тут. LIGA.Life звернулися по коментар до КМДА, щоби дізнатися, коли востаннє в місті перевіряли стан усіх підземних сховищ. Відповідь буде опублікована, щойно ми її отримаємо.

Треба поцікавитися, де розташовані найближчі до вашого дому бомбосховища. Експерт наголошує, що підвали, переобладнані владою на бомбосховища, захистять у разі артилерійських обстрілів. Якщо поруч немає такого, то можна облаштувати під бомбосховище підвали власних будинків. На сході України у 2014 році люди так і робили.

Пам'ятайте: переобладнані на бомбосховища підвали захистять лише від артилерійських обстрілів, підкреслює Рєуцький.

"Під час ракетних обстрілів чи авіаударів ці приміщення, навпаки, можуть стати "братньою могилою" для людей, які там сховаються. Адже авіаудар може повністю зруйнувати багатоповерхівку", – пояснює він. 

Єдиний варіант для захисту у випадку авіаударів – справжнє бомбосховище з часів Радянського Союзу, зауважує співзасновник "Восток-SOS". Про їхнє розташування також треба питати у міської ради. 

На думку Рєуцького, якщо Росія вирішить нанести авіаудар, у більшій небезпеці будуть люди, які живуть близько до інфраструктурних об'єктів, до військової інфраструктури (військових частин, командних пунктів). Тому їм було б краще звідти переїхати у більш безпечне місце.

11

Перевірте стан бомбосховища

Добре було би не просто знайти найближче бомбосховище на карті, а пересвідчитися, чи є там все необхідне. В бомбосховищі мають бути місця для розміщення людей, щоби можна було поспати, освітлення, вода, там має бути тепло взимку, розповідає Костянтин Рєуцький.

"Загроза гіпотетична, але варто подбати, щоби приміщення були в належному стані. Якщо ні -  вимагати цього від місцевої влади", – каже він. 

Частину зусиль, можливо, доведеться докласти самим мешканцям навколишніх будинків. Принести запас води в будь-якій тарі. Зібрати запас продуктів тривалого зберігання, які не псуються. 

Досвід цієї війни показує, що іноді людям доводиться довго залишатися у бомбосховищах. 

Можливо, подбати про акумулятори для освітлення та заряджання девайсів, якщо буде мобільний зв'язок (під час бойових дій він є не завжди). Запас теплих речей знадобиться. Можна навіть запастися теплими речами для тих, хто не подбає про себе. Засоби гігієни стануть у пригоді, додає Рєуцький.

У перші роки цієї війни люди на сході України самі облаштовувати бомбосховища, організовувалися, допомагали один одному, пригадує експерт: "Там, де громада активна, жертв серед місцевого населення було найменше. А там, де панувала паніка, не було жодної організації, жертв завжди більше", – пояснює експерт.

Альона Низовець
Альона Низовець
журналістка LIGA.Life
Ірина Петренко
Ірина Петренко
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта