Дієвидло та нативізація. Детально про українську мову разом з Олександром Стукалом

– Наскільки доцільно зараз створювати питомо українські відповідники давніх запозичень? Чи стануть інтерфейси дієвидлами, а комікси — мальописами?
Мова розвивається і збагачується, зокрема, завдяки творчості тих, хто нею розмовляє, і це стосується не лише нашої з вами мови, а всіх мов світу. Якщо для певної реалії існує усталене слово, це не значить, що: а) воно єдине і б) воно завжди буде тим самим. А ще це не значить, що воно подобатиметься абсолютно всім, хто його вживає. Що робити, якщо слово, з яким часто маєш справу, вам не до душі? В принципі, ніхто не заважає вигадати якесь нове. Зараз переважно нові слова вигадують, бо вважають, що в мові забагато непотрібних запозичень. Саме так з’являються мальописи, дієвидла, самознимки й застосунки. Одні з цих слів приживаються, інші лишаються локальними приколами, але ніхто нікому не заважає експериментувати й творити їх хоч щодня. Чи стане нове слово загальновживаним? На це впливає дуже багато чинників. Найголовніший з них, мабуть, масштаб охоплення аудиторії. Що більше людей часто чутиме й читатиме нове слово, то більше шансів, що воно приживеться, усталиться і швидко пройде шлях від вузьковідомого мему до орфографічного словника. Дешевий інтернет і популярність соцмереж дають кожному шанс стати активним словотворцем. Багато хто ним користується — і це зовсім не дивно.
– Що ви думаєте про українську локалізацію жартів у дубляжі фільмів і серіалів?