Як у Львові. Коли у Києві штрафуватимуть за балкони на історичних будинках

У Львові штрафують мешканців, які замінюють старі вікна на пластикові та встановлюють балкони на фасадах архітектурних пам’яток. Львів особливо дбає про свою культурну спадщину, тож там подібні речі — цілком природні. 

Зовсім інша ситуація у Києві. Власники квартир у центрі міста не тільки встановлюють нові вікна — на будинках з’являються засклені тераси, "цар-балкони" та надбудови. У КМДА не раз обіцяли жорстко реагувати на це та почати відновлювати фасади. Однак такі плани поки що на рівні обіцянок. 

У серпні Департамент охорони культурної спадщини КМДА очолила Марина Соловйова, яка раніше опікувалась збереженням архітектури Києва. LIGA.Life поспілкувалася з новою очільницею департаменту й запитала, коли у Києві почнуть штрафувати за спотворення історичних фасадів, як у Львові?

Хто у Києві дбає про те, щоб будівлі не спотворювали?

У столиці за вигляд архітектурних пам’яток відповідальність несе Департамент охорони культурної спадщини та Міністерство культури. Департамент опікується об’єктами, які є пам’ятками місцевого значення, Мінкульт — національного. 

"Я ставлю у приклад Києву такі міста, як Будапешт, Прага, Париж, де немає такого знущання з пам'яток, де заборонені будь-які надбудови чи прибудови. Вважаю, що і в нас, особливо у центральній історичній зоні Києва, історичні пам’ятки мають бути приведені до відповідного стану", — каже Соловйова.

Департамент у своїй роботі керується рішенням Київради від 2022 року про "вжиття першочергових заходів з приведення фасадів об’єктів культурної спадщини в центральному історичному ареалі Києва до належного стану". Саме це рішення забороняє змінювати вигляд фасадів будинків, які визнані архітектурними пам’ятками.

"Чи виконувалось воно? Частково так, але не в повному обсязі. Чому — мені складно сказати, бо я другий місяць на цій посаді, — пояснює Соловйова. — Ми слідкуємо за цим та у межах наших можливостей і повноважень виносимо приписи". 

Коли почнуть штрафувати киян?

Департамент культурної спадщини КМДА вже почав це робити. Штрафують за самовільне встановлення балконів, дверей, терас чи добудов на столичних пам’ятках. Спочатку власнику приміщення виносять припис, якщо він його не виконує — накладають штраф.

"Наші інспектори виходять на місце, встановлюють факти порушення і видають припис — якщо за певний період умови припису не виконуються, тоді ми можемо ухвалити рішення про стягнення штрафу", — пояснює Соловйова.

Штраф для фізичної особи становить — 1 700 грн.

Штраф для юридичної особи сягає від 17 000 до 170 000 грн. 

"Проте, ми ж розуміємо що в розрізі шкоди, яка завдана місту, це (сума штрафу. — Ред.) дуже мало, адже ми втрачаємо пам’ятку. Тому зараз ми опрацьовуємо зміни до законодавства про охорону культурної спадщини, де мають бути (якщо парламент проголосує. — Ред.) збільшені суми штрафів", — додає Марина. 

Наприклад, 14 жовтня на вулиці Богдана Хмельницького, 40 власник аптеки "Фармація" демонтував автентичні старі двері архітектурної пам’ятки. "Нашого інспектора сповістили про це, вона прибула на місце й оформила припис — якщо припис не буде виконано, тоді на юридичну особу буде накладено штраф", — зазначає Соловйова.

Проблема у тому, що у Департаменті культурної спадщини на увесь Київ всього три інспектори. "Це дуже мало. Тому я зараз прошу КМДА про збільшення штату, щоб було не три, а хоча б 7-8 інспекторів — тоді б ми встигали вчасно реагувати. Також обговорюємо ідею про громадських інспекторів, це була б велика допомога", — коментує очільниця Департаменту.

За що саме штрафуватимуть?

У Києві мешканців штрафуватимуть тільки за самовільне встановлення балконів на історичних будівлях або демонтаж чи заміну автентичних дверей і брам. Виносити приписи та штрафувати через самовільну заміну вікон на пластикові — поки що не будуть, пояснила LIGA.Life Соловйова.

"Про штрафи через заміну вікон — поки що тільки розмови. А щодо демонтажу дверей та встановлення балконів  — ми вже працюємо в цьому напрямку, і що ми можемо, що у наших силах, то ми це робимо", — сказала вона.

Чи будуть історичні будівлі повертати до автентичного вигляду?

LIGA.Life запитала очільницю Департаменту культурної спадщини, чи буде місто повертати автентичний вигляд уже спотворених пам’яток? Ідеться про те, щоб вимагати демонтувати балкони, повернути історичні вікна, які власники квартир замінили на пластикові раніше.

"Якщо ідеться про історичну будівлю, то звісно, не можна змінювати нічого — ні дверей, ні вікон. Але у нас така ситуація, що тисячі людей вже замінили вікна у Києві. І сьогодні в цей час, коли війна, змушувати людей демонтувати вікна й балкони — це не так просто зробити. Але на мою думку, це варто робити. Треба повертати місту його естетичний вигляд", — каже Марина Соловйова.

"Я вважаю, що у центральному історичному ареалі це має бути, особливо це стосується балконів і вікон, що виходять на фасадну частину. Ми будемо це робити, але це в планах. Коли нам збільшать штат, тоді ми зможемо контролювати це ретельніше", — наголосила вона. 

Чи будуть відновлювати історичні двері у Києві?

У Львові з 2018 року діє програма співфінансування для відновлення історичних вікон і дверей у місті. Вона дозволяє мешканцям відреставрувати старі вікна та брами у своїх будинках, сплачуючи лише 30% коштів, решту — сплачує місто. Марина Соловйова запевнила, що у планах запускати подібні ініціативи у Києві, однак спочатку потрібен етап досліджень.

"Такі плани є, але спочатку треба розробити програму, яка б передбачала дослідження. Щоб історики, фахівці та архітектори знаходили ті двері, які були автентичними, якщо вони не збереглися", — каже вона. — Ми маємо хоча б спробувати це зробити. І якщо у нас є такі громадські організації, які опікуються об’єктами культурної спадщини, вони можуть звернутись до міста з такою ініціативою, я впевнена, що місто піде на зустріч".

Чи буде кримінальна відповідальність за знищення пам’яток?

Зараз в Україні за знищення важливих будівель та зміну їхнього фасаду передбачена адмінвідповідальність. 

У 2017 році Радою Європи була ухвалена Нікосійська конвенція — саме вона регулює кримінальну відповідальність за знищення пам’яток. Конвенція набуде чинності, якщо її ратифікують п’ять країн, три з яких — європейські. Україна теж є серед підписантів конвенції, однак досі її не ратифікувала. 

"Ми звертаємось до Верховної Ради, щоб конвенція була ратифікована Україною. Тоді ми зможемо внести до кримінального кодексу такі статті, які означатимуть невідворотність покарання за знищення пам’яток. Тоді люди обережніше ставитимуться не тільки до балконів, а й до прибудов, руйнації й доведення до руйнації важливих будівель", — підкреслює Соловйова.