Зміст:
  1. Хто і за чиї кошти будує
  2. Що уже зроблено та що планують зробити
  3. Що дасть Києву хвилеподібний міст
  4. Чому доцільність мосту сумнівна

На Оболоні у Києві вже третій рік будують пішохідний міст у формі хвилі, який з'єднає парк "Наталка" з Оболонським островом на Дніпрі. Архітектор проєкту — Андрій Миргородський, який також є автором мосту між Володимирською гіркою та Аркою Свободи українського народу (до 14 травня 2022 року — Арка дружби народів)

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Нещодавно Миргородський анонсував, що міст можуть завершити уже восени 2023 року. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про плани збудувати новий міст ще 2020 року, міст обіцяли збудувати за рік. Через війну роботи тимчасово припинили, але вже у жовтні 2022 року відновили. Вочевидь, невдовзі кияни все-таки отримають новий "міст Кличка". 

LIGA.Life звернулась із запитом до КМДА і з’ясувала, коли ж планують добудувати міст та скільки коштів витратять на будівництво. Також ми поговорили з транспортним експертом і запитали його, чи насправді міст-хвиля доцільний у Києві?

Хто і за чиї кошти будує

Будівництво пішохідного мосту триває з 2020 року і здійснюється за кошти меценатів, повідомила для LIGA.Life керівниця пресслужби КМДА Катерина Баранова. 

За її словами, на продовження будівництва мосту Київ отримав гроші від Метрополії Великого Парижа. "Залучено кошти в сумі 19 496 400 грн. Це цільові кошти, які іноземні партнери виділили безпосередньо для зведення цього об’єкта. Як вже зазначав мер Віталій Кличко, гроші з міського бюджету не залучаються", — повідомила Катерина Баранова.

Водночас вона не уточнила, яку суму на будівництво мосту вже витрачено станом на сьогодні й хто дав ці кошти.

Міст-хвиля на Оболоні за гроші Парижа: чому його доцільність сумнівна
Рендер мосту. Фото: Андрій Миргородський

У КМДА додали, що проєкт пішохідного мосту розробляла організація ТОВ "Проєктні системи ЛТД", а будівельно-монтажні роботи виконує ТОВ "Мостобуд". "Орієнтовний термін завершення будівництва пішохідного мостового переходу — 2024 рік", — зазначила Катерина Баранова. 

Що уже зроблено та що планують зробити

Станом на початок 2023 року вже встановили три опори моста і почали встановлювати четверту, закупили матеріали. За кошти, що надав Париж, завершать встановлення четвертої опори, закуплять і встановлять допоміжні й частково прогонні конструкції, придбають металоконструкції, розповіли у КМДА.

За проєктом, міст спиратиметься на чотири опори, дві з яких розташовані у протоці. Ширина мосту — 4 м, довжина — 164 м. "Міст буде комфортним для пересування маломобільних груп населення. Проходу маломірних суден до затоки Оболонь об‘єкт не заважатиме", — зазначила Катерина Баранова.

Після завершення будівництва мосту територію Оболонського острова перетворять на "сучасну зону відпочинку для киян зі збереженням флори й фауни". Роботи проводитиме "Київзеленбуд" у межах програми "Екологічний добробут міста Києва" на 2022-2025 роки. Перетворити Оболонський острів на парк планують за три черги.

У КМДА не уточнили, скільки коштів з бюджету міста планують витратити на облаштування парку на Оболонському острові. Водночас, за даними "Економічної правди", кияни заплатять за це 170 млн грн.

Читайте також: Нове життя кінотеатру "Київ", лекції та вистави. У КМДА пояснюють, як зміняться столичні кінотеатри

Що дасть Києву хвилеподібний міст

Інвестиції у пішохідну інфраструктуру та її розвиток — це позитивна тенденція для міста, пояснює LIGA.Life Дмитро Беспалов, експерт із транспортного моделювання та генеральний директор компанії А+С Україна.

Міст-хвиля на Оболоні за гроші Парижа: чому його доцільність сумнівна

"Той факт, що ці гроші дали як грант — це теж добре. Вважається, що гроші, вкладені в інфраструктуру, мають великий мультиплікатор збільшення ВВП. Якщо це місцеві матеріали, тобто наша сталь чи бетон, то можна прогнозувати, що 1 долар може давати 2,5 долара росту ВВП", — пояснив експерт.

За його словами, інвестиції запускають рух коштів на локальному рівні, що позитивно впливає на економіку: "Це закупівля матеріалів, зарплатня робітникам. Це, безперечно, можна вітати".

Міст-хвиля на Оболоні за гроші Парижа: чому його доцільність сумнівна
Будівництво мосту. Фото: facebook.com/myobolon

Водночас Беспалов додає, що розвивати транспортну доступність варто для основного типу переміщень — таких як "дім-робота, навчання" тощо. Пішохідний міст — це рекреаційний тип переміщень, який хоч і важливий, втім, не пріоритетний наразі для Києва. 

Чому доцільність мосту сумнівна

Гроші, які дала мерія Парижа Києву, доцільніше було б витратити на інфраструктуру сталої міської мобільності, каже Беспалов. Пояснює, що йдеться про будь-який інший інфраструктурний об'єкт, витрати на який були б ефективніші для містян. 

"У кожного проєкту є показник CBA (Cost-Benefit Analysis), тобто аналіз витрат і вигод. Перед реалізацією проєкту треба порахувати, скільки це коштуватиме та які вигоди дасть. Такий показник прораховують для будь-якого проєкту, без виключення. Наприклад, це можна виміряти у зменшенні кількості викидів чи збільшенні пасажиропотоку", — пояснює Беспалов. 

Міст-хвиля на Оболоні за гроші Парижа: чому його доцільність сумнівна
Оболонський острів. Фото: Google Maps

Щоб проєкт був ефективним, треба порівнювати різні альтернативні сценарії між собою. В ідеалі, зазначає фахівець, проєкт майбутнього мосту  мали б зіставити з іншими варіантами витрат суми, що надав Париж. Наприклад, з будівництвом велосипедної доріжки.

Читайте також: Щоб було зручно усім. Як відновлювати міста з врахуванням безбар’єрності

У цьому контексті випливає інша вагома проблема Києва — відсутність портфеля розроблених проєктів. "У нас є лише ідеї. Є ідея, що треба розв'язувати транспортну проблему Троєщини, треба продовжити швидкісний трамвай в центр, треба щось зробити зі сполученням правого та лівого берегів тощо", — наводить приклади Беспалов й додає, що будь-який проєкт вже має проєктно-кошторисну документацію та вирішені питання землевідведення. 

Відсутність вже розроблених проєктів відштовхує потенційних інвесторів чи грантодавців. Навіть якщо вони захочуть інвестувати у розвиток інфраструктури, то їм доведеться самостійно займатися розробкою проєкту. "А пірнати у питання землевідведення й громадські слухання ніхто не захоче. Тому що там величезні ризики, адже одна людина може зупинити навіть великий проєкт", — пояснив Дмитро.

На думку Беспалова, влада міста розвиває пішохідну інфраструктуру на зразок мосту-хвилі, адже це "простіше та швидше". А великі проєкти, які підвищують мобільність і соціально-економічний ефект, — набагато складніші. 

"Якщо робити щось дійсно важливе для міста — не буде пафосного об'єкта, де можна розрізати червону стрічку. Буде якийсь регулярний проєкт. Так, він покращить, наприклад, життя 80 000 осіб, які швидше діставатимуться до роботи, але не залишиться якогось знаку, що ти це зробив. Не буде, де встановити табличку. З пішохідним мостом усе просто: є певна знакова споруда і велика ймовірність, що її почнуть називати іменем того політика, за час якого вона була побудована", — підсумовує Дмитро Беспалов.