Найцікавіші українські слова-паліндроми, які читаються вперед і назад однаково

Любі читачі й ще любіші читачки! Вітаю вас із новим випуском нашої мовно-дорадчої рубрики — а заразом і з початком осені. Сподіваймося на краще, вірмо в перемогу й закінчення спеки, вчімо українську мову.

Слова-перевертні

Сьогодні для розваги поговоримо не про слововжиток чи стилістику, а про словесні забавки — паліндроми. Саме так називаються слова, речення чи й цілі вірші, які однаково читаються в різних напрямках. Слово "паліндром" має грецьке походження й складається з двох частин (πάλιν — "знову" і δρóμος — "шлях", "напрям"). Першим його в цьому контексті використав у XVII столітті англійський поет і письменник Генрі Пічем. Самі ж греки на позначення паліндромів уживають іще й слова καρκινικός, дослівно — "подібний до рака", себто такий, який задкує, — а латиняни кажуть на них versos cancrini, що означає абсолютно те саме.

Кажуть, буцімто перші паліндроми писалися на античному посуді — аби, крутячи його в руках урізнобіч, можна було без проблем читати текст, звідки б не подивився. Один з найдавніших знайшли свого часу в константинопольському Софійському соборі: Nipson anomimata mi monan opsin ("Обмивайте не тільки лице, а й ваші гріхи"). Певно, найвідоміший латиномовний паліндром — це фраза SATOR AREPO TENET OPERA ROTAS (яка приблизно означає "сіяч Арепо трудиться за допомогою коліс"). Зазвичай його вписували в квадрат 5х5, де фраза читалася з усіх боків, або наносили на паперові стрічки, що буцімто мали вберегти від хвороб.

Чи були давні паліндроми в Україні? 

Звісно!

Поет епохи бароко Іван Величковський (бл. 1630 — бл. 1701) створив збірку фігурних віршів, словних і літеральних раків (бачите, він називав їх точнісінько так само, як латиняни чи греки), котру назвав "Млеко, від вівці пастиреві належне, або праці поетичні на честь преблагословенної діви Марії складені…" й присвятив митрополиту Варлааму Ясинському. Вийшла вона 1691 року.

Як порядний представник своєї епохи, Величковський пускав усі поетичні експерименти на славу Богові. Тому його тутешні вірші, аналоги яким в українській літературі наступного разу з’являться чи то у 1920-х, чи взагалі у 1980-х, — про Єву з Адамом, райський сад, Каїна з Авелем і, звісно, діву Марію. Для всіх охочих насолодитися красою гри — посилання.

Ось вам кілька прикладів:

PAK ЛІТЕРАЛЬНИЙ

єсть вірш, которого літери,

і вспак читаючися, той же текст виражають.

Мене ради на радость богом міру данна

Анна во дар бо имя ми обрадованна,

Анна дар и мні сін мира данна,

Анна ми мати и та ми манна,

Анна пита мя я мати панна.

Знай всяк, аз в небі єсм чиста нива,

A відай там я мáти a діва.

Знай о [нас в] небі, чистая ниво,

[О відай] тамо мати a діво.

РÁК ПРЕКОСЛОВНИЙ

єсть вірш,

которого слова, вспак читаючися,

противний текст виражають.

Після Величковського українській літературі вже було не до паліндромів. Тому перші новітні паліндромісти — це, як було зазначено вище, люди другої половини ХХ століття. У 1970-х роках поет Іван Лучук пише дитячий вірш:

На ринок дід Кониран

сіно ніс,

курка — біб, а крук —

сир і рис.

Кіт утік.

(До речі, зі збіркою паліндромів Лучука "Велес — се лев" можна ознайомитися тут.)

Він такий не один. 29 вересня 1991 року в Києві виникає ціле об’єднання авторів-паліндромістів "Геракліт" ("Голінні ентузіасти рака літерального"), куди входять, окрім Лучука, ще Назар Гончар, Микола Сорока, Вікторія Стах та інші. Рік виникнення обрано саме на честь ювілею виходу збірки Величковського "Млеко" (див. вище). Усі вони (хто час від часу, а хто й систематично) бавились паліндромами, провели після першого ще кілька з’їздів і лишили по собі чималу творчу спадщину. Серед Гончарових паліндромів я люблю цей:

мого бзіка пшик

не ту мала кебету музо

рака розум у тебе каламутен

киш пак і збогом

До речі, це вже не просто паліндром, а цілий паліндромон — вірш, який треба читати від самого кінця до самого початку, а не рядками.

Читайте українське, вчіть нові слова — і грайтеся!