Що значить "луна", чи є таке слово в українській – і чому луна-парки так називаються

Любі читачі й ще любіші читачки, вітаю вас із новим, сто п’ятим випуском нашої мовнопорадної рубрики!

Думаючи, які українські звороти розбирати в новому випуску й чи не додати туди більше прикладів міжмовних розбіжностей, я поліз у перекладний словник сталих виразів і зненацька натрапив там на російське слово луна. Згадавши, що в українській теж є слово луна, але з зовсім іншим значенням, я вирішив покопирсатися в етимологічних ресурсах, аби знайти, як так сталося й чому виникла ця омонімічна пара. А потім, як це часто буває, захопився й вирішив зробити сьогоднішній випуск монотематичним. Отже, поговорімо про луни, місяці, супутники, луна-парки та інші далекі й близькі цікавинки!

"Луна" в інших мовах 

Почнемо звідти, звідки почав я.

У російській мові словом луна називають природний супутник Землі, розташований від неї на відстані близько 385 000 кілометрів. Слово це, звісно ж, не тільки російське. Воно трапляється в багатьох інших європейських мовах саме на позначення супутника Землі — повсякденного (іспанська, італійська, румунська) чи поетичного (чеська, англійська).

Давні римляни так називали богиню Місяця.

У давніх греків, до речі, богиня Місяця називалась по-іншому: Селена. Від цього імені походять сучасні слова селенографія (розділ астрофізики, що досліджує поверхню Місяця) чи селенологія (розділ планетології, що вивчає будову й склад Місяця), а також назва хімічного елементу селен. Іще одне ім’я для грецької місячної богині — Мене/Міні. Воно якраз і пов’язане з назвою Місяця (супутника Землі) й місяця (календарного).

Українське значення слова "луна"

В українському СУМі (та й в інших словниках) "місячного" значення у слова луна немає. Зате є інші:

• відбиття звукових коливань від перешкоди, коли вони сприймаються роздільно від первісних коливань (Защебетав соловейко — пішла луна гаєм. (Тарас Шевченко)
• відгомін (В країну смутку вітерець прилине і принесе мені луну розмови. (Леся Українка)
• відгук на що-небудь (Побачиш ти в пісні моїй луну своїх власних надій. (Максим Рильський)
• те саме, що слава (Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. (Ганна Барвінок)

Спільнокореневі слова з нашою луною — лункий, лунастий, лунати.

Як бачимо, українська луна — це слово, що означає передусім звукові ефекти (прямо чи образно, метафорично). А звідки воно походить, і чи не пов’язане його походження з Місяцем?

Етимологічні словники кажуть: може, пов’язане, а може, й ні. Перша версія походження — від праслов’янського *luna (Місяць), значення відблиск Місяця (буквально відлуння) перенеслось у царину звуків і стало означати відбитий звук.

Друга версія походження — звуконаслідувальна: від луснути, лунути. Тобто через удар, звук удару, відбиття звуку удару.

Ідемо далі. Наша луна російською буде эхо. Ще одне слово з міфологічним корінням у цій історії: саме так звали німфу, яка, проклята богинею Герою, втратила здатність говорити й могла лиш повторювати звернені до себе слова.

Слова ехо зі значенням відлуння в українських словниках ви не знайдете. Зате знайдете вдосталь міжнародних похідних: тут і ехолалія (автоматичне повторення почутих слів чи звукових фрагментів без усвідомлення їхнього сенсу), і ехолот (гідроакустичний прилад для вимірювання глибини водойм), і ехолокатор (чутливий орган деяких тварин, служить для орієнтації в просторі за допомогою відбитого звуку чи ультразвуку).

Чи є в українській мові слова з компонентом луна-, який би означав саме Місяць? Так, є. Скажімо, лунатик чи лунатизм. Так, на позначення парасомнії — несвідомих дій під час нічного сну. Інша латинська назва — сомнамбулізм. До речі, внаслідок народної етимології (див. один з попередніх випусків рубрики), яка тут збіглася з офіційною, ця хитромудра назва прижилась у нашій мові в простішому й зрозумілішому варіанті — сонна болізнь.

Історія "Луна-парку"

А що з луна-парком (який, до речі, є навіть у СУМі, тобто слово вживалося в українській мові як мінімум 50-60 років тому)? Помпезний американський парк розваг на острові Коні-Айленд, чия назва згодом стала загальною, відкрили 1903 року двоє вдатних бізнесменів — Фредерік Томпсон і Елмер Данді. Назвали його чи то на честь сестри Данді (Луни) — чи то на честь космічного корабля "Луна" з головного атракціону "Мандрівка на Місяць".

PS. На честь супутника Землі, першого відомого людям Місяця, стали називати й природні супутники інших планет. У фаховій літературі можна знайти вирази місяці Юпітера (Іо, Європа, Ганімед і Калісто, які 1610 року за допомогою винайденого ним же телескопа вперше побачив Галілео Галілей) чи місяці Сатурна (Фобос і Деймос).

Вчіть мови — зокрема українську!