Сім викликів для fashion-індустрії. Що заважає розвитку українських модних брендів

Світове визнання та розвиток бізнесу всупереч викликам повномасштабної війни з одного боку, а з іншого — брак кадрів й обмеження оплати послуг за кордоном. У таких реаліях сьогодні живуть і працюють українські fashion-бренди. 

Представники модної індустрії кажуть: конкурувати з іноземними компаніями щодо якості й ідей вони можуть. Українські дизайнери навіть навчилися вирішувати логістичні складнощі, до яких закордонні партнери ставляться з розуміння. А от із державною підтримкою та створенням необхідних умов для зростання галузі все складніше. 

Те, в якому стані перебуває модна індустрія та якої підтримки очікують українські fashion-бренди від держави, обговорили на форумі "Модна індустрія: розвиток і взаємодія з державою" 18 грудня. LIGA.Life переповідає найцікавіше із панельної дискусії з українськими дизайнерами. 

Розвиток fashion-брендів усупереч війні

Основним завданням українських модних брендів на початку широкомасштабного вторгнення було вистояти й максимально зберегти команди, розповідають дизайнери Іван Фролов та Ельвіра Гасанова. Для цього кожен обирав свій шлях. 

Приміром, бренд FROLOV спершу розпочав благодійну діяльність — на прохання волонтерів працівники компанії відшивали аптечки та розвантажувальні системи. Це, зазначає креативний директор бренду, дозволило трохи оговтатися і не з'їхати з глузду.

"Наш благодійний проєкт Frolov Heart дав можливість збільшити на 30% штат майстрів із ручної вишивки, які вдома вишивали вручну серця на світшотах. Цей проєкт закрутив колесо всередині компанії, яке почало налагоджувати всі ланцюги: ми відновили всі етапи пошиття, цикли виробництва, роботу сайту, доставлення", — розповідає дизайнер. 

Надалі компанія, яка до 24 лютого 2022 року створювала вечірній одяг, вирішила розділити благодійні ініціативи та профільний напрямок. Для останнього необхідно було шукати й залучати нових клієнтів з-за кордону, закуповувати матеріали. Розпочати рух допомогла грантова підтримка. 

Бренд Gasanova української дизайнерки Ельвіри Гасанової до повномасштабного вторгнення інвестував кошти у закупівлю тканин і всього необхідного. Тож після 24 лютого найбільш очевидним рішенням для компанії, пригадує засновниця бренду, було позбутися стоку:

Після розподілу залишків компанія також переорієнтувалася на експорт — перші замовлення робили як іноземні клієнти, так і віддані "друзі" бренду, які вимушено виїхали за кордон. Згодом бізнес почав відновлювати виробництво і втілювати у життя давній план створення франшизи, аби розвиватися і всередині країни.

За цей час, ділиться дизайнерка, вдалося відкрити чотири магазини. Ще чотири франшизи бренд планує запустити у 2024 році. За кількістю працівників компанія зросла вдвічі. 

"За два роки до початку повномасштабної війни ми почали роботу над франшизою. Це питання відклали на потім, але ми дуже активно розвивали партнерські відносини з магазинами в Україні та закордоном. Наявність якісного плану дала нам розуміння вже під час повномасштабної війни, як швидко розвиватися", — розповідає Ельвіра Гасанова. 

Про збільшення штату каже й Іван Фролов. У порівнянні з 2021 роком, його компанія збільшила кількість працівників на 25%. І хоч продажі бренду святкового одягу в Україні зменшилися на 71%, та за 2023-й компанії вдалося збільшити експорт на 42%. 

"Звичайно, це робота не лише нашої команди, але й бажання співпрацювати з грантами й підтримка держави, яка допомагала виїжджати на професійні події. Такий крок показує баєрам, які боялися розміщувати замовлення у компаній з виробництвом на території країни, де йде війна, що у бренду є можливість комунікувати зі світом", — пояснює дизайнер. 

На думку співзасновниці та CEO Ukrainian Fashion Week Ірини Данилевської, ці кейси, а також колаборації українських брендів з іноземними в умовах війни — унікальні у світовій індустрії моди: 

"Коли ми пишемо в релізах про колекції, створені під звуки повітряних тривог і вибухів, для світової fashion-індустрії настає момент істини. Тому що вони відкривають нашу країну не лише, як країну мужніх, сильних і стійких людей, але і як країну талановитих людей, які продовжують працювати", — додала вона. 

Що заважає розвитку fashion-індустрії зараз

В умовах, коли згадки про Україну можна знайти на усіх світових шпальтах, вітчизняні бренди здобувають популярність за кордоном. Це працює й у зворотному порядку, розповідає Іван Фролов: 

"У нас цей рік почався із Beyonce в Дубаї (зірка виступила у сукні від бренду Frolov. — Ред.), потім були Moneskin і ще багато зірок. Наступний рік знову почнеться зі знаменитостей. У такі моменти до бренду прикута увага усіх світових медіа й ми маємо можливість говорити про Україну і те, що у нас продовжується війна", — пояснює дизайнер. 

Однак розвиток індустрії стримують низка суттєвих факторів, зазначає Ірина Данилевська. На її думку, кілька кроків від держави можуть допомогти та зробити більш позитивними, прозорими й зрозумілими перспективи галузі.

Серед перешкод до розвитку учасники дискусії виділили: 

• обмеження оплати послуг за кордоном. Йдеться про неможливість орендувати приміщення для шоуруму, оплатити участь у тижні моди чи скористатися послугами місцевої піар-агенції. За словами Івана Фролова, дизайнери змушені просити партнерів вказувати в інвойсах незрозумілі тим формулювання — дехто погоджується, дехто відмовляє. Це зменшує представленість бренду за кордоном і, відповідно, можливість залучити нових покупців та отримати великі контракти. 

• фінмоніторинг контрагентів за кордоном. Фінансовий моніторинг передбачає перевірку інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарів підприємства-контрагента. За словами Ірини Данилевської та Ельвіри Гасанової, це викликає запитання у багатьох іноземних партнерів, які після отримання транзакції змушені надавати велику кількість документів на вимогу українських банків. Подекуди партнери, з якими українські дизайнери співпрацюють не один рік, подають такі документи кілька разів поспіль.

• мито і підтвердження походження товару. Під час ввезення тканини, фурнітури й оздоблювальних матеріалів з-за кордону, стверджує Іван Фролов, компанії вимушені сплачувати до 35% всіляких платежів. Це суттєво підвищує собівартість виробів, порівняно з іноземними конкурентами українських брендів. Разом з тим, додає Ірина Данилевська, йдеться не про перепродаж матеріалів, а їхнє перероблення і створення матеріалів із доданою вартістю: 

Інша проблема, про яку кажуть дизайнери — складнощі, а подекуди й неможливість оформлення сертифіката EUR.1, який підтверджує походження товару, що експортується у країни Європи. 

• недоступність міжнародних платіжних систем для бізнесу. За словами Івана Фролова, бренди втрачають покупців через неможливість проведення оплати на сайті через поширені у всьому світі, але недоступні для українського бізнесу системи на кшталт PayPal. 

"Клієнти двічі-тричі намагаються провести оплату, коли це не вдається, вони починають переживати за свої кошти й думати, чи там вже їм потрібна та сукня. Наша статистика показує, що через відсутність платіжної системи, яка буде приймати на сайті всі платежі, бренд може втрачати сотні тисяч євро щомісяця", — пояснює дизайнер.

• застарілий ліміт для реєстрації платника ПДВ. Дизайнерка Ельвіра Гасанова зазначає, що ліміт, який наразі діє, був встановлений понад десять років тому й потребує перегляду: 

"Ще одна проблема — відсутність щорічного збільшення ліміту обов'язкової реєстрації ПДВ. Бо ліміт в один мільйон гривень, що діє на даний час, було встановлено ще у 2013 році". 

• промоція українських брендів державою. За словами представників модної індустрії, держава має бути залучена у просування дизайнерів. Йдеться не лише про створення платформ з українськими брендами, але й про їхню активну підтримку.

"Ми не посягаємо на державні гроші. Поки йде війна, всі гроші держави мають бути там, де вони можуть бути корисними в першу чергу для ЗСУ і перемоги нашої країни. Але треба шукати інструменти, які дозволять нам говорити про підтримку держави. Наприклад, допомога брендами з участю у міжнародних виставках і тижнях моди", — зазначила Ірина Данилевська.

• підготовка кваліфікованих кадрів. За словами співзасновниці та CEO Ukrainian Fashion Week, брак кваліфікованих кадрів у fashion-індустрії — одна із найбільш болючих проблем у розвитку галузі сьогодні. Українські бренди готові долучатися до навчання майбутніх спеціалістів, однак без залучення потенціалу центрів зайнятості, пояснює Ірина Данилевська, це неможливо: 

"Потрібно усіма можливими способами доносити до тих, хто шукає роботу, що робота у легкій промисловості, fashion-індустрії — хороша, перспективна і престижна". 

Читайте також