"Починаючи з 1 січня" чи "починаючи день" – у чому різниця і де не треба кома

Любі читачі й ще любіші читачки, вітаю вас із новим випуском нашої мовнопорадної рубрики!

Сьогодні поговоримо про дієприслівники, але, слава богу, не про всі, а лише про один – зате, мабуть, найуживаніший.

Дієприслівники – частина мови досить проста. Це невідмінювані слова (форми дієслова), які здебільшого називають додаткову дію (коли основну виражає дієслово), бувають теперішнього чи минулого часу й утворюють звороти, що виділяються комами (але теж не завжди).

Закінчуються дієприслівники теперішнього часу на -учи/ючи (ріжучи, знаючи) та -ачи/ячи (лежачи/стоячи), а минулого – на -вши/ши (подумавши, втікши).

Дієприслівники: проста форма для додаткової дії

Використовуються вони просто, і ви їх багато й часто бачите в різних текстах, бо дієприслівники та їхні звороти допомагають економити слова й роблять текст коротшим:

• Якщо ти не зробиш уроки, то не зможеш піти гуляти. – Не зробивши уроки, ти не зможеш піти гуляти.
• Якщо не будеш уміти писати без помилок, то не влаштуєшся на цю роботу. – Не вміючи писати без помилок, ти не влаштуєшся на цю роботу.

Звісно, завжди треба стежити, щоб і дієприслівник, і дієслово в реченні стосувались тієї самої особи. Інакше виходить неправильно:

• Пишучи листа, в мене зіпсувався настрій.
• Знаючи, що сьогодні неділя, тобі добре і довго спалося.

Ці речення суперечать українській граматиці. Тому перше треба переформулювати так:

• Коли я писав листа, у мене зіпсувався настрій.

А друге – так:

• Ти знав, що сьогодні неділя, тому добре і довго спав.

Дієприслівники ≠ дієприкметники

Багато хто плутає дієприслівники з активними дієприкметниками й пише, що дієприслівники невластиві українській мові. З'ясуймо!

Активні дієприкметники теперішнього часу закінчуються не на учи/ючи і ачи/ячи, а на -учий/ючий і -ачий/ячий – і вони українській мові властиві, але з певними обмеженнями.

Якщо вони позначають не дію, а стан – усе нормально: лежачий камінь, спляча красуня, сидяче місце, всеплодючая земля. Це загальні характеристики каменя, красуні, місця чи землі, вони не описують конкретну дію в конкретний момент.

Якщо ж вони позначають дію – речення з ними треба переформульовувати:

• не камінь, лежачий на березі, нагріло сонце, а камінь, що лежав на березі, нагріло сонце – або камінь на березі нагріло сонце;
• не сплячу в моєму ліжку дівчину я бачив уперше, а дівчину, яка спала в моєму ліжку, я бачив уперше.

Зверніть увагу: дієприкметники минулого часу на -ший/вший українській літературній мові не властиві взагалі. Тому писати підійшовший до мене дядько попросив цигарку, не рекомендую: краще дядько, який до мене підійшов, попросив цигарку або до мене підійшов дядько й попросив цигарку.

"Починаючи": один зворот – кілька значень

Ну а що ж із починаючи?

Насправді в українській мові є декілька різних починаючи із дуже різними й не завжди "дієприслівниковими" (тобто додатковими до основної дії) значеннями. Дивіться!

1

Починаючи нову книжку, він завжди молився, випивав три склянки води з оцтом і їв круасан.

Тут якраз усе передбачувано й нормально: він починає книжку, тому (під час початку) молиться, п’є воду і їсть круасан.

2

Починаючи з цигарки перед ранковою кавою, можна закінчити пачкою на день.

Тут ситуація інакша й дієприслівниковий зворот означає не додаткову дію, а причину для наслідку, висловленого в основному реченні. Переформулюємо його без втрати сенсу:

Якщо починати з цигарки перед ранковою кавою, можна закінчити пачкою на день.

Кома після звороту потрібна, бо вона потрібна й у переформульованому реченні для конструкції якщо…, то. До речі, в таких випадках дієприслівники теперішнього часу можна без втрати сенсу змінювати на дієприслівники минулого часу – і навпаки:

Не знаючи броду, не лізь у воду = Не знавши броду, не лізь у воду.

3

Починаючи з 1 січня за газ треба буде платити вдвічі більше.

Тут дієприслівник починаючи взагалі можна видалити з речення без втрати сенсу:

З 1 січня за газ треба буде платити вдвічі більше.

Тому в реченні з починаючи кома після січня не потрібна – бо це не дієприслівниковий зворот, а просте багатослів’я, що під нього маскується й не виражає жодної додаткової дії.

4

Починаючи з Юрія Андруховича в українській літературі стали з’являтись ознаки постмодернізму.

Тут теж не потрібна кома – бо починаючи з тут означає після й теж не виражає додаткової дії, ну а після коми не потребує.

Читайте українською, виконуйте для цього всі потрібні додаткові дії – і скоро помітите результат!